Телефон: +38 (068) 707-74-73            Email: info@turii.com.ua

До суду поданий позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди

Четверг, 11 Апрель 2019 17:35

  Спростування недостовірної інформації. 

     До юридичної компанії "Турій та партнери" звернувся приватний клієнт стосовно наклепу на його особу розміщену на одному з відомих інтернет ресурсів. На почату 2019 року на одній з відомих інтернет сторінок, яка належить невідомій особі була розміщена стаття, що поширює неправдиву інформацію стосовно законності об’єктів будівництва що будуються нашим клієнтом. Дана стаття містить інформацію про автора, відомого в Україні журналіста.

 

     Метою статті була дискредитація нашого клієнта який є власником компанії забудовника, приписування негативних якостей, нанесення шкоди ділової репутації в сфері будівництва та суспільних відносин.

    Юристи компанії ознайомившись з інтернет статтею, що містить неправдиву інформацію щодо нашого приватного клієнта та його дій, вивчивши дозвільну документацію стосовно об’єкта будівництва, за погодженням з клієнтом, була складена та направлена до суду позовна заява про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди.

     В основу позову лягла наступна інформація. Позивач стверджує, що інформація розміщена на інтернет ресурсі, автором якої є відомий журналіст є недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність, та ділову репутацію. Так при прочитанні заголовку статті, складається хибне враження, щодо причетності нашого приватного клієнта до забудови у центрі міста.

     Наведені в статті факти, щодо причетності Позивача до діяльності ТОВ є спробою введення в оману читачів з метою надання статті популярності в зв’язку з залученням особи нашого клієнта. Факт відсутності причетності до керівних органів вищевказаної організації, не перебування в якості засновника та бенефіціара підприємства до вказаного ТОВ підтверджується довідкою з реєстраційної служби. Також Відповідачем безпідставно стверджується, що забудову земельної ділянки проводить безпосередньо ТОВ, що не відповідає дійсності.

     Тобто, Відповідач поширюючі завідомо недостовірну інформацію, чим завідомо вводить в оману невизначене коло осіб в мережі інтернет. Застосовуючи обман, Відповідач намагається переконати значну кількість громадян в корисливих, мотивах діяльності Позивача, зокрема в тому, що Позивач, начебто, забудовує охоронювану законом частину міста тощо. Із назви статті вбачається образливе слово, направлене на приниження честі особи Позивача.

    На думку Позивача, таке поєдання в заголовку статті може стати основою для закріплення за ним прізвиська, що негативно впливає на емоційний стан. Недостовірна негативна інформація про Позивача була поширена Відповідачем, по всій Україні та за її межами, як планував і розраховував Відповідач, серед невизначеної кількості жителів України, та мешканців інших держав, які є читачами цього інтернет-ресурсу.

    Недостовірність, неправдивість поширеної Відповідачем вищезазначеної негативної інформації про Позивача, об'єктивна неможливість підтвердити її у судовому процесі належними і допустимими доказами були завідомо відомі Відповідачу, ця інформація була вигадкою саме Відповідача, метою якого було створення негативного ставлення з боку суспільства до Позивача.

 

 

   Конституцією України, у частині 1 статті 32 передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Очевидно, що розповсюджена Відповідачем вищезазначена інформація про Позивача є негативною.

   Частиною 3 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію недостовірності поширюваної негативної інформації про фізичну особу, а саме: „Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного".

   Вітчизняною доктриною права, честь визначено як поняття моральної свідомості і категорію етики, що включає у себе моменти усвідомлення індивідом або організацією свого суспільного значення і визнання цього значення з боку суспільства (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад. Ю.С.Шемшученка, -К: Українська Енциклопедія, 1998. -Т.2 - С.401). Гідність визначено як чинник моральної свідомості, в якому виражається уявлення про самоцінність особистості, її моральні рівність з усіма іншими, і що, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе і суспільства до нього. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад.. Ю.С.Шемшученка, - К: Українська Енциклопедія, 1998. -Т.2 - С.401).

   Ділову репутацію визначено як оцінку діяльності юридичної або фізичної особи, яка ґрунтується на висновках щодо ділових якостей та морального обличчя цих суб'єктів, дотримання ними вимог законодавства (законослухняність) і належного виконання договірних та інших зобов'язань перед діловими партнерами і споживачами. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад.. Ю.С.Шемшученка, -К.: Українська Енциклопедія, 1998. - Т.2 - С.211).

 

   Позивач вважає, що поширення зазначеної інформації Відповідачем невизначеному колу осіб мали на меті опорочення честі і гідності та ділової репутації Позивача. Інформація яка міститься в статті завдає шкоди діловій репутації Позивача, оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи його в тому, що Позивач чинить аморально, зневажає закон, порушує загально прийняті норми ділової поведінки.

   Негативні наслідки, спричинені Позивачу вищезазначеними діями Відповідача, усвідомлені і сплановані ним, збільшуються через наступні фактори: Однією з особливостей ділової репутації Позивача є те, що він є відомим меценатом, громадською особою, власником будівельних компаній.

   Позивачеві було спричинено значну моральну шкоду - втрати немайнового характеру внаслідок приниження його честі, гідності і ділової репутації як громадського діяча, ускладнення подальшого активного громадського життя, ускладнення стосунків із громадськістю, мецената, ускладнення стосунків з оточуючими,що негативно сприймають нібито вчинені дії Позивачем і поширену інформацію, про яку йдеться у зазначеній статті.

 

 

   Відповідно до статті 32 Конституції України, статті 280 Цивільного кодексу України, статті 49 Закону України «Про інформацію», Позивач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої йому збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної і наклепницької інформації про особу Позивача, і порушенням у такий спосіб його права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, на їх недоторканість.

   Згідно пункту 4 статті 32 Конституції України, статті 277 Цивільного кодексу України, статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Позивач, також, має право на спростування недостовірної інформації про себе і вилучення такої інформації.

 

   Поширена Відповідачем вищезазначена недостовірна негативна інформація про Позивача становить саме наклеп.

 

В   ітчизняною доктриною права визначено поняття «наклеп» - це поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить особу потерпілого. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад. Ю.С. Шемшученка, - К.: Українська Енциклопедія, 1998. - Т.4 -С.36). В словнику української мови наклеп визначений як неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого -, що-небудь; поширення неправдивих відомостей (Словник української мови: Т. 5 - Київ: Видавництво «Наукова думка», 1974. - С. 105).

   Відповідно до Постанови ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

   Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

   В вищезазначеній Постанові зазначено, що Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

   У відповідності до п. 18. Постанови Пленуму, та Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації Відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

   У відповідності до п. 19, Постанови Пленуму Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. Заголовок статті автором якої є відомий журналіст містить в собі словосполучення, яке Позивач – наш клієнт вважає принизливим та брутальним.

 

   На думку Позивача, таке поєднання в заголовку статті може стати основою для закріплення за ним прізвиська, що негативно впливає на емоційний стан. Обтяжує дану обставину те, що одним із засобів для подолання загального погіршення емоційного стану є необхідність звертатися до суду за захистом своїх прав з приводу нанесення моральної шкоди.

Моральний стан Позивача погіршується тією обставиною, що дана неправдива, негативна інформація розповсюджується в мережі інтернет на інших інтернет ресурсах, в різних варіаціях у кількості близька п’ятдесяти сайтів.

 

   У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди п. 3. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

   Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

   У відповідності до п 9. Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

   У відповідності до п. 11. Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, Зокрема, судам слід мати на увазі, що у справах про спростування відомостей, поширених засобами масової інформації (в пресі, по радіо і телебаченню), як відповідачі до участі притягаються автор, орган засобу масової інформації, що їх поширив, а у передбачених законом випадках, і відповідна службова особа цього органу, які й несуть обов'язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди відповідно до ступеня вини кожного з них. Якщо позивач не бажає притягати когось з них до відповідальності, на решту заподіювачів моральної шкоди покладається обов'язок по відшкодуванню тієї її частини, яка відповідає ступеню їх вини. В разі, коли орган масової інформації не називає автора, суд виходить з того, що вину за поширення зазначених відомостей цей орган взяв на себе.

   У відповідності до Постанови ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 27.02.2009 №, 2пункт 4. Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

 

 

   У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

 

    В прохальній частині, юристами нашої компанії були викладені вимоги щодо, визнання недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію відомості, поширені відповідачем в мережі інтернет, стягнення моральної шкоди у розмірі 1 грн. з автора статті, зобов’язання автора статті спростувати відомості викладені в мережі інтернет за свій рахунок шляхом публікації у пресі у строк не пізніше 15 днів з дня набрання рішення суду законної сили.

Турий и Партнеры

Юридические услуги, Адвокат Киев, Уголовный адвокат, Регистрация предприятий

Юридическая компания, работает на рынке правовых услуг Киева с 2010 года. Полный спектр юридических услуг, адвокатские услуги, кредитные споры с банками, уголовный адвокат. Работаем с юридическими и физическими лицами.

Контакты

Юридическая компания "Турий и Партнеры" - полный перечень юридических услуг.

  01032, г. Киев, ул. Антоновича 51
  +38 (068) 707-74-73
  info@turii.com.ua

 


Поделиться:

Задать вопрос

Задать онлайн вопрос адвокату, юристу. Задайте вопрос и мы Вам перезвоним.