Відповідальність за порушення трудового законодавства в Україні

Последнее обновление 2020-09-01

Як відомо, кожна людина має конституційне право на працю. Трудові відносини в нашій країні регламентуються Кодексом законів про працю, а також рядом інших нормативних правових і підзаконних актів. Роботодавець, так само як і працівник, зобов’язані також дотримуватися вимог, установлених локальними актами – трудовим договором (контрактом), колективним договором, галузевою угодою, посадовою інструкцією і т.д.

Як показує юридична практика, досить часто до адвокатів звертаються працівники і роботодавці в зв’язку з порушенням трудового законодавства. За це передбачено декілька видів відповідальності:

• фінансова;
• кримінальна;
• адміністративна.

Адвокат юридичної компанії “Турій та Партнери” докладно розповість про кожного з перерахованих вище видів відповідальності. Також ви можете звернутися до нас, якщо вам необхідна кваліфікована юридична допомога адвокатів, які спеціалізуються на трудових відносинах і досконало знають трудове право.

Кримінальна відповідальність за порушення трудового законодавства

Відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень у сфері порушення вимог чинних законів про працю регламентована розділом 5 КК України. Статтею 172 КК закріплена відповідальність за вчинення кримінального правопорушення у вигляді грубого порушення законодавства про працю. Що ж під цим мається на увазі:

• протизаконне звільнення співробітника по особистісним мотивами;
• незаконне звільнення людини в зв’язку з повідомленням останнім, як викривача про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень, які передбачені законом “Про протидію корупції”;
• інше грубе порушення чинного законодавства про працю.

Суб’єктом такого злочину виступає роботодавець або особа, наділена відповідними повноваженнями на прийом і звільнення співробітників. За це винній особі загрожує:

• штраф у розмірі 51 000 гривень;
• заборона на заняття зазначеної посади або посад або ведення діяльності до трьох років;
• виправні роботи до двох років.

А ось, якщо вже є кваліфікуючі ознаки, зокрема, повторне вчинення кримінального правопорушення або вчинення протиправного діяння щодо вагітної, працівника, який досяг повнолітнього віку, одиноким матерям або батькам, а також особі, яка займається вихованням дитини у віці до 14 років або інваліда, законодавцем передбачена більш сувора відповідальність у вигляді:

• штрафу до 85 000 гривень
• заборони на заняття конкретних посад або ведення діяльності до п’яти років;
• арешту до півроку.

Нерідко в практиці зустрічаються випадки, коли службовець установи, незалежно від організаційно-правової форми, або окремі громадяни грубо порушують угоду про працю, причому використовують для цього зловживання довірою, примус до виконання видів роботи, не передбачені трудовим договором (контрактом, угодою), або шляхом обману.

Такі дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 173 КК. А якщо вони вчинені в відношення особи, з яким укладено договір про роботу за кордоном, то такі дії підпадають під ч. 2 ст. 173. В цьому випадку особа може бути притягнута до наступних видів кримінальної відповідальності:

• штрафу до 1700 гривень;
• забороні на заняття певних посад або ведення діяльності до п’яти років;
• арешту до півроку;
• обмеження волі до трьох років.

Окремо в Кримінальному кодексі закріплена відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати понад один місяць (ст. 175). У цьому випадку керівник, а також суб’єкт підприємницької діяльності можуть бути засуджені судом до:

• штрафу до 25 500 гривень;
• виправних роботами до двох років;
• позбавлення права працювати на посаді протягом трьох років;
• обмеження волі до трьох років.

У цій статті є один нюанс – якщо заборгованість по заробітній платі була повністю погашена до моменту притягнення до кримінальної відповідальності, то особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність за порушення трудового законодавства

У КУпАП закріплений ряд адміністративних правопорушень в сфері охорони праці, зокрема, порушення:

• вимог законодавства про працю та охорону праці;
• встановлених термінів виплати пенсій, заробітної плати, стипендій або їх виплата не в повному обсязі;
• терміну надання особі документів, що стосуються його трудової діяльності;
• надання вищевказаних документів, що містять недостовірні відомості;
• терміну атестації робочих місць за умовами праці;
• фактичний допуск працівника до виконання своїх обов’язків без оформлення трудового договору;
• невиконання колективного договору, угоди;
• ухилення від участі в переговорах щодо укладення, внесення змін або доповнень до колективного договору.

За адміністративне правопорушення посадові особи організацій, установ або підприємств, незалежно від форми організації і права власності, а також суб’єкти підприємницької діяльності, можуть бути притягнуті до відповідальності у вигляді штрафу.

Сума штрафу в залежності від вчиненого адміністративного правопорушення, може варіюватися від 17 до 34 000 гривен.

Штраф за неофіційне працевлаштування

Як вже говорилося, багатьох роботодавців за порушення чинного законодавства про працю карають фінансово. І ця відповідальність передбачена не тільки в КК і КУпАП, а також в КЗпП і Постанові Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2003 року “Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення”.

Як показує практика, найчастіше роботодавці порушують вимоги нормативних правових актів шляхом допуску особи до виконання своїх прямих функціональних обов’язків без оформлення відповідних документів – трудового договору (контракту).

ФОП та юридичні особи, які відносяться до числа платників податків 1-3 груп, обмежуються лише попередженням.

Відносно решти суб’єктів правопорушення застосовуються фінансові санкції. У 2020 році, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати на одну працездатну особу, розмір штрафу сягає 47 230 гривень за кожного працівника, щодо якого було допущено таке порушення.

А ось, якщо діяння це правопорушення визнано повторним, то сума штрафу багаторазово збільшується і вже складає 141 690 гривень. Варто відзначити, що при повторному скоєнні правопорушення ФОП та юридичні особи, які є платниками податків 1-3 групи, від відповідальності не звільняються.