Кримінальна відповідальність за вбивство

Останнє оновлення 2025-06-10

Людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнані найвищою соціальною цінністю в нашій країні. Це закріплено у Конституції. Вчинення дій, вкладених у позбавлення життя, переслідується кримінальним законом. Кінцевим моментом життя є настання фізіологічної смерті, тобто зупинка серця, припинення надходження повітря та смерть головного мозку.

Для кваліфікації діяння як вбивства потрібна наявність всіх елементів складу злочину – об’єкта, суб’єкта, об’єктивної та суб’єктивної сторін. Самогубство не містить складу злочину і, отже, не є кримінальним діянням. Однак евтаназія, навіть з метою полегшення страждань пацієнта, є незаконною. Лікарі не мають права вдаватися до такої процедури, інакше це буде кваліфіковано як вбивство.

Вбивство може бути скоєно навмисно, через необережність, внаслідок перевищення меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання. У будь-якій ситуації, незалежно від процесуального статусу сторони, без допомоги адвоката у кримінальних справах не обійтися. Тепер давайте розберемося, яка кримінальна відповідальність передбачена за такий тяжкий злочин.

Кримінальний кодекс України передбачає різні види відповідальності за вбивство залежно від обставин справи:

Умисне вбивство (стаття 115 КК України):

Умисне заподіяння смерті іншій людині карається позбавленням волі терміном від 7 до 15 років.
Якщо вбивство скоєно за обтяжуючих обставин (наприклад, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, або повторно), покарання може бути суворішим, аж до довічного позбавлення волі.
Вбивство з необережності (стаття 119 КК України):

Заподіяння смерті іншій людині з необережності карається обмеженням волі терміном від 3 до 5 років чи позбавленням волі той самий термін.
Вбивство у стані сильного душевного хвилювання (стаття 116 КК України):

Вбивство, скоєне у стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправними діями потерпілого, карається позбавленням волі терміном від 3 до 5 років.
Вбивство у разі перевищення меж необхідної оборони (стаття 118 КК України):

Вбивство, скоєне при перевищенні меж необхідної оборони чи умовах, які виключають суспільну небезпеку діяння, карається позбавленням волі терміном від 2 до 5 років.
Незалежно від обставин, адвокат у кримінальних справах допоможе розібратися у тонкощах справи, захистити права та інтереси підозрюваного чи обвинуваченого та забезпечить належне правосуддя.

Умисне вбивство

Законодавець передбачив відповідальність за умисне вбивство, що відображено у відповідних нормах Кримінального кодексу:

• умисне вбивство, в т.ч. і з кваліфікуючими ознаками (ст. 115);
• вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116);
• вчинене матір’ю по відношенню до своєї новонародженої дитини (ст. 117);
• при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118).

Щоб кваліфікувати злочинне діяння, як навмисне, органи, уповноважені на ведення досудового розслідування, зобов’язані встановити не тільки наявність складу злочину, а й приділити особливу увагу суб’єктивній стороні. Тобто необхідно оцінити ставлення підозрюваного або обвинуваченого до наслідків скоєних дій. Вони обов’язково повинні бути навмисними, людина усвідомлено бажала смерті іншій особі. А ось якщо це сталося з необережності в результаті нанесення тяжких тілесних ушкоджень, то і кваліфікація діяння буде зовсім інша.

На замітку! За вчинення умисного вбивства обвинуваченому загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі. Якщо є кваліфікуючі ознаки, передбачені ч. 2 ст. 115 КК України, то покарання більш суворе – від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Що стосується складу цього злочину, то він виглядає наступним чином:

• об’єкт – життя людини;
• об’єктивна сторона – дія, спрямована на позбавлення життя людини, настання наслідків і наявність причинно-наслідкового зв’язку;
• суб’єкт – особа, яка досягла на момент вчинення кримінального правопорушення 14-річного віку;
• суб’єктивна сторона – прямий умисел.

Підготовка до вбивства або замаху, навіть якщо вони не спричинили смерть людини, також є кримінально караною, але в цьому випадку людина несе відповідальність тільки за вчинені ним дії (бездіяльність) відповідно до чинного кримінального законодавства.

У кримінально-правовому розумінні вбивство – це не тільки дія. Смерть людини може наступити і в результаті бездіяльності, наприклад, батьки свідомо не годують новонароджену дитину або лікар не призначає лікування, не виконує маніпуляції пацієнтові.

Умисне вбивство – особливо тяжкий злочин, за який законом встановлено справедливе покарання. Не тільки обвинувачені, а й потерпілі потребують юридичної допомоги. У будь-який момент зі своєю проблемою ви можете звернутися в компанію “Турій та Партнери”.

Вбивство через необережність

Повною протилежністю умисного вбивства є вбивство з необережності. Відповідальність за таке кримінальне правопорушення встановлена ​​ст. 119 КК України. Вона може бути у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Якщо скоєно вбивство двох і більше осіб, то обвинувачений може бути засуджений до позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.

Чим же відрізняється вбивство з необережності від умисного злочину? В першу чергу варто звернути увагу на об’єктивну сторону злочину, яка складається з трьох складових – посягання на людське життя, настання смерті і причинно-наслідкового зв’язку між діянням і наслідками. Але в цьому випадку людина здійснює кримінально каране діяння ненавмисно.

Суб’єкт такого злочину загальний, а ось в суб’єктивну сторону є особливості. Необережність обов’язково повинна виражатися у вигляді злочинної самовпевненості або недбалості.

Доведення до самогубства

Самостійне позбавлення себе життя або самогубство не переслідується законом. Зовсім інша справа, коли буде встановлено, що потерпілий вчинив такі дії в результаті доведення його до самогубства. Це вже розцінюється, як кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 120 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає відповідальність у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до 10 років в залежності від кваліфікуючих ознак.

Об’єктивна сторона обов’язково характеризується:

• діянням у формі жорстокого поводження, шантажу, примусу до вчинення будь-яких дій, приниження людської гідності;
• наслідками доведення людини до самогубства або замаху;
• причинно-наслідковим зв’язком.

Погроза вбивством

Стаття 129 КК України передбачає кримінальну відповідальність за погрозу вбивством. Щоб кваліфікувати дії людини за такою статтею необхідна наявність конкретної і реальної загрози особистої безпеки особи. Вона може виражатися в одній з таких форм – демонстративної, письмовою, усною і т.д.

Щоб встановити реальність загрози необхідно визначити:

• характер;
• форму;
• обстановку вираження;
• час;
• місце;
• обставини.

На замітку! За погрозу вбивством обвинуваченому загрожує арешт, обмеження або позбавлення волі.

Якщо ви потребуєте в представництві своїх інтересів, захисту порушених прав в кримінальних справах щодо вбивств, зверніться в юридичну компанію “Турій та Партнери”.