Судова практика щодо фінансування тероризму

Останнє оновлення 2025-06-23

Кожен військовослужбовець повинен дотримуватися правил безпеки, з якими предметами чи речовинами йому не доводилося мати справу. Поводження зі зброєю, військовою технікою, іншими потенційно небезпечними предметами суворо регламентується нормативними актами. Вони перебувають у статутах, методичних рекомендаціях. Обов’язок командирів довести їх до особового складу, контролювати виконання норм безпеки, створити придатні умови для служби військових. Важливу роль відіграють вчення, які сприяють відпрацюванню навичок та подальшого їх закріплення.

З тероризмом, як суспільним явищем, точиться боротьба не тільки в нашій країні, а й інших державах у всьому світі. Для цього були створені стримуючі міжнародні законодавчі акти, дотримуватися яких повинні всі учасники, які їх підписали. Найбільш значущою є Міжнародна конвенція щодо боротьби з фінансуванням тероризму, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН 9 грудня 1999 року. У ній усі країни-учасники засуджують будь-які дії, пов’язані з терористичними атаками, а також мають намір на всіх рівнях влади перешкоджати їхньому фінансуванню. Також у ній зазначено, що тяжкість та кількість актів безпосередньо залежить від фінансування, до якого терористи можуть мати доступ.

В українському законодавстві насамперед варто виділити Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розташування зброї масової поразки“. Він виділяє способи, що належать до відмивання доходів, а саме:

• дії щодо вдосконалення фінансової операції з доходами, отриманими незаконним шляхом;
• Події, створені задля маскування чи приховування злочинного походження таких доходів.

Таким чином, фінансування є матеріальною підтримкою для здійснення терористичного акту. Як показує практика, відбуватися це може опосередковано чи безпосередньо передачею майна.

Кримінальний Кодекс України у статті 258-5 встановлює кримінальну відповідальність фінансування тероризму. Ця норма досить об’ємна, тому коротко вивчимо, які злочинні дії вважаються протизаконними. Отже:

• зберігання, надання або – яких активів, безпосередньо або приховано, для їх використання терористом чи терористичною групою;
• для організації, підготовки, публічного виступу здійснення терористичного акту, залучення для цього інших осіб;
• створення терористичної групи, навчання тероризму;
• перетин кордону з метою скоєння злочину.

Диспозиція статті 258-5 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років із конфіскацією майна. Кваліфікаційними ознаками статті є повторність, корисливі цілі, попередня змова групою осіб, значні матеріальні збитки, особливо великий розмір наслідків. Кримінальний кодекс України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності, якщо особа добровільна, до скоєння теракту, повідомить про такий намір. Проте не підпадають під таку норму організатор чи керівник терористичної групи.

Фінансуванням може займатися будь-яка особа, яка досягла віку 16 років.

Даний злочин завжди вчиняється з прямим наміром, крім того, у людини обов’язково має бути мета для цього.

Практика судів щодо застосування статті 258-5 Кримінального кодексу України

Судова практика щодо фінансування тероризму в нашій країні зустрічається не так і рідко. Більшість злочинів, кваліфікованих за статтею 258-5 КК України, стосуються дій членів незаконних збройних формувань у контексті захоплення контролю за Донецькою та Луганською областями. Дуже часто під час засідання прокурор та обвинувачений домовляються. Це призводить до того, що рішення судів одноманітні, щодо прийняття домовленості про визнання провини.

Наприклад ознайомимося з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2021 року. У справі № 344/2402/21 особі було пред’явлено звинувачення у співучасті щодо надання активів для їх подальшого використання з терористичною метою. У ході судового розгляду між сторонами було укладено угоду про визнання вини. Суд, вивчивши всі докази, виніс покарання три роки умовного терміну. З повним текстом вироку можна ознайомитись за посиланням.

Ще один приклад ми знаходимо у Комінтернівському районному суді Одеської області у справі № 504/3996/17. Було винесено вирок від 17 листопада 2017 року, в якому особа звинувачується у фінансуванні тероризму. У цьому судовому засіданні також було затверджено примирення із прокурором. У результаті суд призначив покарання як умовного терміну двох років.

На сьогоднішній день боротьба з фінансуванням тероризму зосереджена не у напрямі державної економіки, а у банківському та фінансових секторах, підприємницької діяльності. Крім того, трапляються випадки суто формального підходу до моніторингу активів. І тут може бути корисною юридична допомога адвокатів компанії “Турій та Партнери”, якщо Ваші законні права з якихось причин були порушені.