Судова практика щодо незаконного ухилення від військового обліку

Останнє оновлення 2025-06-23

Закон про кримінальну відповідальність передбачає статті, які закріпили різновиди правопорушень у сфері організації призову та мобілізації. Одна з них – ст. 337 КК України, присвячена ухиленню від військового обліку або навчальних зборів. Адміністративні правопорушення у цій сфері регулює стаття 210 Кодексу України.

Судова практика містить безліч справ, а позиція Верховного суду часто допомагає прояснити ситуацію, щоб права військовозобов’язаних громадян були належним чином захищені.

Порядок денний, вручений представниками СП і ТЦК, можна оскаржити

У постанові, яка стосується справи № 300/1263/22 від 8 вересня 2022 року, Верховний Суд зробив висновок про те, що повістку, яку вручив співробітник ТЦК або СП, можна оскаржити. Якщо слідувати цій позиції, порядок денний — це лише засіб, яким особа повідомляється про необхідність прибути у певний день до місцевого центру комплектування. За цим сповіщаючим документом не обов’язково має бути укладено контракт з несення військової служби.

Оскаржена позивачем повістка, укладачем і якою є відповідач, який виконує законодавство, пов’язане з питаннями військового обов’язку, — це рішення чи дію суб’єкта повноважень, на думку Касаційного адміністративного суду.

Судовому оскарженню підлягає висновок комісії, що проходить військовозобов’язаним, коли йому вручено відповідну повістку. Якщо громадянин не погоджується з її висновком, є можливість оскарження в адміністративних судах.

Порушення прав військовозобов’язаних

Фахівці компанії «Турій та Партнери» з’ясували: досить часто трапляється так, що право військовозобов’язаного порушують представники ТЦК та соцпідтримки, коли вони ухвалюють постанови про адміністративну відповідальність для військовозобов’язаного.

Наприклад, Оболонський районний суд Києва 14 листопада 2022 року, який розглядав справу № 756/3556/22, погодився з позовом особи, яка перебуває на військовому обліку. Справа стосувалася постанови ТЦК та соцпідтримки про скоєння адміністративного правопорушення, яку позивач вважав протиправною. Це рішення набуло чинності.

Громадянин зазначив, що після вручення йому повістки йому не вдалося відвідати установи. Неявка була обумовлена особистими обставинами. Він повідомив представників ТЦК та СП, що не може бути мобілізований, оскільки він заброньована особа, посилаючись на наказ Мінекономіки, за яким військовозобов’язаний може бути заброньований суб’єктом, який володіє підприємством аграрної промисловості.

Незважаючи на це, начальник ТЦК та СП вирішив притягнути потенційного службовця до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та зобов’язати його виплатити штраф.

Але позивач повідомив, що постанова, про яку йдеться, була прийнята без неї, а про дату та час розгляду справи йому не повідомили. Таким чином, конституційні права позивача були порушені. Судом позов було задоволено, а ухвалу ТЦК та СП скасували.

Доля судимих уклоністів

У судовому реєстрі є безліч історій, коли обвинувачені обіцяли суддям, що якщо не буде призначено реальний термін, вони відразу вступать до Збройних Сил України. До такого переосмислення своєї поведінки дійшли такі громадяни:

• Житель Львівської області, який, отримавши повістку, спробував перетнути Польський кордон. Яворівський районний суд Львівської області у цій справі (№944/4277/22) призначив громадянину річний випробувальний термін.
• Безробітний, який навмисне не прибув до пункту призову, також отримав 1 рік умовно. Так ухвалив Чечельницький районний суд Вінницької області (справа № 151/434/22).
• Водій, який є співробітником комунальної установи, просив суд призначити йому випробувальний термін, щоб мати змогу воювати. Новоушицький районний суд Хмельницької області схвалив таке прагнення виправитися та призначив обвинуваченому 6-місячний випробувальний термін.
• Безробітний із Тернопільщини заявив, що готовий нести службу. Рішення Підгаєцького районного суду у справі № 605/433/22 було щадним: лише 2 місяці умовне.

Зазвичай факторами, що сприяють такій ухвалі, є хороша характеристика за місцем проживання, повне визнання провини та щире каяття. Але особам, які незаконно ухилялися від візиту до військового комісаріату, не слід вважати, що наявність випробувального терміну позбавляє їх необхідності виконувати обіцянку.

У Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у ст. 23, наведено перелік обставин для відстрочення призову. Є й список осіб, які не підлягають призову, і до нього не входять ті, кого суд позбавив волі зі звільненням від відбування покарання із випробуванням.

Якщо після одержання вироку, наприклад, за ст. 337 Кримінального кодексу, винний, який отримав покарання, не з’явиться до місцевого центру комплектації та соцпідтримки, наслідки не забаряться.

Може бути складений адмінпротокол, який зобов’язує сплатити штраф до 255 грн. Також судова практика щодо незаконного ухилення від військового обліку говорить про те, що уповноважений орган з питань пробації зазвичай подає до суду, щоб той скасував звільнення від відбування покарання та відправив особу призовного віку до місця позбавлення волі.

Навіть знову опинившись на волі, винний у незаконній неявці у військкомат, не перестає бути військовозобов’язаним — може бути повторно мобілізований. Це тим, що виключення з військового обліку підлягають громадяни, засуджені за скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а злочин за ст. 337 КК не є таким.