Судова практика щодо порушення правил поводження зі зброєю

Останнє оновлення 2025-06-23

Кримінальний кодекс України містить у собі розділ, присвячений військовим злочинам. Як показує практика, ця категорія правопорушень виділяється і натомість інших, тому є низка причин. По – перше, спеціальний суб’єкт, який за своїм статусом взаємодіє з потенційно небезпечними предметами, що становить потенційну загрозу для оточуючих. По – друге, покладена відповідальність у зв’язку з доступом до таких предметів, уміння з ними поводитися, і т.д.

Кримінальна відповідальність за статтею 414 Кримінального кодексу України та її застосування у практиці судів

Однією із статей, яка перебуває у розділі злочинів проти порядку несення військової служби, є 414. Саме вона встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил поводження зі зброєю. Ця стаття складається з трьох частин, розглянемо кожну з них:

• частина 1 має такі характеристики, як порушення порядку поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухонебезпечними предметами та речовинами, радіоактивними матеріалами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих. При цьому потерпілий у результаті має отримати тілесні ушкодження;
• частина 2 визначає такі наслідки, як смерть потерпілого чи ушкодження отримали кілька человек;
• частина 3 має найсуворіші наслідки як смерті більше однієї людини, чи інші тяжкі наслідки.

Санкція статті 414 Кримінального кодексу України передбачає покарання від обмеження волі, строком до 2 років, до її позбавлення на 12 років.

Об’єкт статті – встановлений порядок поводження з військовою технікою, а саме зброєю, матеріалами та предметами, що мають підвищену небезпеку. Ще до нього можна віднести здоров’я та безпеку громадян, зокрема військових.

Приклад того, як особа своїми протиправними діями завдала тілесних ушкоджень товаришу по службі, ми знаходимо у вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2020 року. У справі № 233/7062/19 особі було висунуто звинувачення за частиною 1 статті 414 КК України. Будучи повідомленим про правила поводження зі зброєю, військовослужбовець через недбалість завдав кульового поранення товаришу по службі. Вивчивши всі докази у справі, суд виніс покарання у вигляді випробувального терміну 1 рік.

Об’єктивна сторона складається з таких суспільно небезпечних дій: неправильна експлуатація потенційно небезпечних предметів та речовин; одержання тілесних ушкоджень або шкоди навколишньому середовищу; причинно – слідчий зв’язок між ними.

Суб’єктом статті 414 КК України виступає військовослужбовець або військовозобов’язаний. Однак слід доповнити, що він повинен мати доступ або право розпоряджатися боєприпасами, зброєю та іншими небезпечними предметами.

Якщо розглядати суб’єктивну сторону, вона може характеризуватись як прямим наміром, там і необережністю. Також можна згадати вирок Волноваського районного суду Донецької області від 08 грудня 2021 року. У справі N 221/2658/17 військовослужбовця звинувачували за частиною 1 статті 414 КК України, а саме у тому, що під час чищення зброї, без наміру завдав кульового поранення потерпілому. Суд визнав особу винною, призначивши у вигляді покарання умовний строк на 1 рік.

Адміністративна відповідальність за статтею 172-19 КУпАП та її застосування у практиці судів

Крім кримінальної відповідальності, за порушення правил поводження зі зброєю передбачено ще й адміністративну. У разі настання легших наслідків , ніж встановлені кримінальним законом, військовослужбовця може бути залучено відповідати за свої протизаконні дії за статтею 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( КУпАП). У ній йдеться про те, що протиправне поводження з боєприпасами, зброєю, вибухонебезпечними предметами та іншими матеріалами караються арештом до 10 днів із утриманням на гауптвахті.

Протокол про адміністративне правопорушення складається протягом трьох днів із моменту його виявлення. Повноважними щодо його складання є командири військового, командири військової частини, підрозділів. Судова практика щодо порушення правил поводження зі зброєю різноманітна. Як приклад можна навести ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 01 листопада 2020 року. У справі N: 433/1505/20 військовослужбовцю було присуджено покарання у вигляді штрафу за порушення частини 2 статті 172-19 КУпАП, а саме здійснення випадкового пострілу зі службової зброї.

Ще одну таку справу розглядали в Артемівському міському суді Донецької області. У ході судового розгляду було винесено ухвалу від 10 червня 2019 року, в якій особа притягувалася до відповідальності також за частиною 2 статті 172-19 КУпАП. За порушення правил поводження зі зброєю, що призвело до завдання тілесних ушкоджень цій же особі, суд обмежився покаранням у вигляді штрафу.

Поводження зі зброєю в непридатному для цього місці було згадано у справі № 739/80/20. Постанову щодо неї виніс Новгород-Сіверський суд Чернігівської області 25 лютого 2020 року. У ньому військового інспектора прикордонної служби було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил поводження зі зброєю, що призвело до пострілу. Особа отримала покарання у вигляді штрафу.

Якщо вам потрібна консультація з питань, пов’язаних з військовими злочинами, адвокати компанії “Турій і партнери” нададуть потрібну юридичну допомогу.