Судова практика щодо присвоєння, розтрати майна

Останнє оновлення 2024-11-11

Справедливість – поняття, що вічно хвилює суспільство. Однак іноді на її шляху зустрічаються люди, готові піти на злочин заради власних вигод. Розкрадання — це серйозне правопорушення, а й ознака морального і етичного розкладання.

Вступаючи у світ, де панує судова практика щодо присвоєння, розтрати майна, ми стикаємося з гучними та маловідомими справами за ст. 191 КК, що розкривають справжню природу тих, хто вступає на шлях безкарності.

Хто може стати суб’єктом, який здійснює «присвоєння»

Багато хто вважає, що основним суб’єктом такого шахрайства стають виключно посадові представники. Однак це далеко не так — ними можуть бути як будь-які фізичні, так і юридичні особи, які заволодіють чужим майном заради власної вигоди без згоди його законного власника. Залежно від конкретної ситуації їм бувають:

• окремі громадяни;
• чиновники чи люди на посаді;
• компанії;
• організації та інші.

А сама по собі розтрата майна передбачає продаж, передачу на безкоштовних чи боргових підставах, обмін чи самостійне споживання.

Що загрожує винному

Залежно від частини статті 191 Кримінального Кодексу України Верховний суд виносить такі вироки:

• ч. 1 — за довірене володіння загрожує штраф у розмірі від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів, виправні роботи до 2-х років, обмеження/позбавлення волі на строк до 4-х років (у деяких випадках із забороною обіймати певні посади);
• ч. 2 – утримання під вартою/обмеження до п’яти років з неможливістю займатися певною діяльністю до трьох;
• ч. 3 – обмеження волі на 3-5 років із забороною обіймати посади на той же час;
• ч. 4 – за злочин в особливо великих розмірах передбачено ув’язнення до 8 років з додатковим обмеженням на діяльність;
• ч. 5 – утримання під вартою до 12 років з обмеженням роду діяльності та конфіскацією майна.

До речі, важливо розуміти, що залучатиметься не вся компанія загалом, а певний співробітник, який укладав договори, чи то бухгалтер, чи будь-яка інша людина, яка підписує документи, що залучили до користування чужою власністю.

Реальна практика у справі: цікаві приклади постанов

Досить інтригуючий, але безглуздий випадок розглядався у 2019 році Новгородківським районним судом Кіровоградської області. Там, перебуваючи на роботі, співробітниця поштового відділення здійснила присвоєння незначної суми (2176 грн), які громадянка передала їй як оплату за товар, що отримується, і його доставку.

Таким чином, суд призначив здійснити виплату постраждалій стороні у розмірі 20217 грн як матеріальні збитки, і засудив поштового співробітника до 5 років позбавлення волі з неможливістю обіймати подібні посади терміном на 1 рік та 6 місяців.

Ще один наочний приклад стався того ж року у Харкові. Користуючись довірою своєї клієнтки, що знаходилася за межами країни, громадянка, що працює в банку, використовувала банківські рахунки власниці для своїх цілей:

• підробляла підписи;
• робила неузгоджені транзакції тощо.

Дзержинський районний суд виніс вердикт: визнати винною та відправити під нагляд до виконавчої установи строком на 3 роки. Також вона була позбавлена можливості обіймати свою та подібні їй посади на 2 роки.

Як уникнути судових процесів

Світ пленумів — непередбачуваний і дорогий: це не лише фінансові витрати, а й емоційна напруга, час, нерви, які ми готові витратити, аби відстояти свої права. Тому, щоб уникнути неприємностей, рекомендується ознайомитися з аспектами, які зіграють вам на користь:

1. Контролювати та дотримуватися обережності у виплаті премій співробітникам.
2. Усвідомлено підходити до участі у тендерах.
3. Пам’ятати, що підвищена ціна при будівництві далеко не завжди вважається розтратою чужого володіння.

Отже, уникнути судів це можливо. Шляхом усвідомленого підходу, альтернативних стратегій та мудрого прийняття рішень ми можемо убезпечити себе від громіздких і довгих процесів.

А якщо ви вже потрапили у подібну ситуацію, рекомендується звертатися до досвідченого фахівця. «Турій та партнери» завжди готові прийти вам на допомогу!