Судова практика щодо розголошення державної таємниці
Останнє оновлення 2025-06-23
Для того, щоб скористатися послугами адвоката, натисніть на обраний варіант мессенджера або скористайтеся номером телефону вказаним на сайті.
В умовах війни, яку Україна веде, обстоюючи власну незалежність, особливої актуальності набуває потреба збереження державних та військових секретів. Ворог докладає величезних зусиль, намагаючись роздобути закриту технічну, військову та політичну інформацію, яка дозволить йому отримати перевагу та досягти своїх цілей.
Захист державної таємниці – одне з пріоритетних завдань, вирішенням якого мають займатися не лише спеціальні служби та органи правопорядку, а й усі громадяни нашої країни. Тим не менш, судова практика щодо розголошення державної таємниці наповнена величезною кількістю випадків як навмисної, так і ненавмисної втрати інформації, що підпадає під визначення «таємна».
Що говорить закон і як поводитися, якщо вам пред’явлено звинувачення в розголошенні?
| Зміст |
Кримінальний Кодекс України про державну таємницю
Стаття 328 КК України передбачає за розголошення держтаємниці покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (або без такої заборони). Відповідальність покладається не тільки на осіб, яким за діяльністю була довірена секретна інформація, а й на тих, кому вона стала відома випадково при виконанні службових обов’язків.
Якщо розголошення призвело до тяжких наслідків, то стаття передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
Застосовується ст. 328 у разі, якщо у діяннях обвинуваченого відсутні ознаки державної зради чи шпигунства.
Окремо у ККУ передбачено покарання за розголошення секретних відомостей військового характеру. Відповідно до ст. 422 за розголошення чи втрату суд може призначити позбавлення волі від двох до п’яти років, а у разі тяжких наслідків – від п’яти до десяти років.
Предмет злочину – інформація
Важливим нюансом є той факт, що наявність або відсутність грифу секретності на документі не говорить про те, що інформація, що міститься в ньому, дійсно є секретною. Визначальне значення має не гриф, а реальний зміст документа та ступінь шкоди національній безпеці, яку завдає її розголошення.
Перелік відомостей, що становлять державну таємницю, можна знайти у «Зборі відомостей, що містять державну таємницю», затвердженому наказом голови СБУ від 1 березня 2001 року №52. Рішення про належність інформації, що фігурує у справі, до державної таємниці може приймати лише й виключно Державний експерт з питань держтаємниці, а не слідчі, співробітники СБУ чи навіть суд.
Реальна практика, пов’язана з розголошенням державної таємниці
Розберемо кілька прикладів застосування ст. 328 КК України у реальній судовій практиці.
- У 2018 році начальник відділу режимно-секретної роботи Кам’янської міськради Дніпропетровської області ознайомив із вмістом документа, що має гриф «Секретно», начальника відділу персоналу. Останній не мав допуску до роботи із секретними документами.
Експертиза, проведена Державним експертом, показала, що відомості, що містяться в документі, належать до категорії «цілком секретних».
Обвинувачений пояснив свої дії тим, що він ознайомив третю сторону не зі змістом документа, а лише з накладеною на нього резолюцією. Тому, на його думку, розголошення державної таємниці не відбулося.
Проте суд визнав його провину і призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з випробувальним строком на один рік.
- У 2017 році поліцейський із Рівного надав обвинуваченому у кримінальному злочині інформацію з його кримінальної справи. Розголошення цієї інформації призвело до тяжких наслідків – загибелі свідка у справі.
Суд визнав поліцейського винним і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на п’ять років із випробувальним строком на два роки, а також позбавив права обіймати посади у державних та правоохоронних органах строком на три роки.
- 2021 року Кам’янець-Подільський районний суд розглядав справу директора одного з науково-технічних підприємств міста. На думку сторони звинувачення зазначена особа у пакеті документів для подання претензії одному з контрагентів надала копію додаткової угоди до договору, який мав гриф «Секретно». Тим самим було розголошено державну таємницю.
Однак у ході судового розгляду прокуратура не надала переконливих доказів того, що саме відповідач зробив копію документа та передав його третій стороні. Загалом доступ до договору на підприємстві мало 12 осіб.
У результаті суд трактував спірну ситуацію на користь обвинуваченого та повністю його виправдав.
Рекомендації обвинуваченим у розголошенні державної таємниці
Кримінальні провадження, що стосуються секретних документів, мають свою специфіку і одним із неприємних наслідків обвинувального вироку, крім позбавлення волі, є довічне позбавлення допуску до держтаємниці.
Щоб уникнути цього, варто знати, як захистити свої права.
- Зверніться до адвоката, який має судовий досвід у подібних кримінальних справах.
- Не давайте свідчення представникам слідства за відсутності адвоката і не підписуйте жодних документів без його схвалення.
- Вимагайте проведення експертизи розголошеної інформації щодо змісту держтаємниці.
- Фіксуйте терміни та правильність проведення всіх слідчих дій.
- Не робіть публічних заяв (у тому числі в соцмережах), у яких можуть бути навіть натяки на інформацію, у розголошенні якої ви підозрюєте.
Зберігайте спокій та дослухайтеся до вказівок свого адвоката.
