Судова практика щодо створення або утримання місць розпусти та зведення
Останнє оновлення 2024-11-11
Для того, щоб отримати послуги адвоката зі створення або утримання місць розпусти, натисніть на вибраний варіант мессенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Створювати локації, в яких відбувається розпуста або зустрічаються люди для здійснення сексуальних дій, заборонено законом. Мінімум покарання — штраф у вигляді однієї чи кількох тисяч неоподатковуваних мінімальних доходів, а максимум — позбавлення волі на 10 років. Для злочинця можливе обмеження волі. Судова практика щодо створення або утримання місць розпусти та зведення в Україні досить широка та регулярно поповнюється новими епізодами.
| Зміст |
Засудження за ч. 1 ст. 302
З практики українських судів випливає, що у частині один ст. 302 злочинець може отримати як щадне матеріальне покарання, так і реальний термін. Так, наприклад, наприкінці квітня 2012 року суд Дзержинського району Харкова розглянув справу місцевої мешканки, яка займалася звідництвом, спрямованим на надання інтимних послуг.
Під час судового засідання громадянка у всьому зізналася. Враховуючи всі обставини справи, суд засудив обвинувачену до 1 року позбавлення волі в частині 1 статті 302.
Є в судовій практиці інший приклад. Так, мешканка Житомира у листопаді 2022 року запланувала створення місця розпусти в орендованій квартирі, де займалася звідництвом. Знімальну квартиру порушниця закону обладнала необхідними пристосуваннями та надавала у користування іншим особам жіночої статі для надання послуг розпусного характеру.
Клієнтів зводниця шукала, розміщуючи оголошення на спеціальних сайтах. Перелік послуг та номер телефону вона супроводжувала їх своїми фото у спідній білизні. Винну було засуджено за ч. 1 ст. 302 КК України – так вирішив Королівський районний суд міста Житомира 3 липня 2023 року, оштрафувавши громадянку на 17 тисяч гривень.
Випадок, пов’язаний із частиною 2 статті 302
16 червня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області розглянув справу, за якою жінка звинувачувалася у задоволенні сексуальних потреб інших людей з метою наживи. В оголошеннях про свої послуги вона прикривалася масажними процедурами, а для своєї діяльності спеціально орендувала житло.
За вчинені дії громадянка мала отримати покарання за частиною дві статті 302. Однак, враховуючи статтю 48 Кримінального кодексу України, суд вирішив звільнити підсудну від кримінальної відповідальності, а справу закрити.
Цікавий випадок із судової практики щодо частини третьої статті 302
Житель міста Чернівці організував у власній житловій площі кубло, в якому розбещував і вступав в інтимний зв’язок з особами, які не досягли 16 років. Більше того, він надавав своєму 66-річному приятелеві кімнату в тій же квартирі, де займався розбещенням дівчаток і знімав те, що відбувається на камеру. Контент із дитячою порнографією поширювався в інтернеті через закриту онлайн-спільноту.
Співробітники правоохоронних органів з’ясували, що жертвами злочинів стали дівчатка від 11 до 14 років, із неблагополучних сімей, а до проституції їх залучили методом грошового заохочення та шантажем.
Поліцейські звернулися до суду з клопотанням про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розглянувши його, суд ухвалив: взяти зловмисників під варту. При цьому організаторам приміщення для вчинення дій сексуального характеру дали можливість вийти під заставу: 45,4 тисяч грн — для 74-річного винного та 113,5 тисяч грн — для його 66-річного знайомого, що згодом і сталося.
Недосконалість судової практики щодо створення або утримання місць розпусти та звідництва
Не можна сказати, що судова практика щодо організації місць розпусти та зведення ідеальна. Її недосконалість пов’язано переважно з виникненням труднощів, коли треба розмежувати поняття «сутенерство» і «зведення для розпусти», яке карається за ст. 302. У примітці до статті 303 Кримінального кодексу України сказано, що під сутенерством слід розуміти дії особи, які забезпечують зайняття проституцією іншій особі.
При цьому слід пам’ятати, що у попередній редакції ст. 303 КК сутенерством законодавство називало створення, управління чи прийняття участі в організованій групі, яка забезпечує діяльність із надання сексуальних послуг особами чоловічої та жіночої статі для отримання прибутку.
