
Судова практика щодо створення з метою протиправного використання, розповсюдження чи збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження чи збут
Останнє оновлення 2025-06-23
Для того, щоб отримати послуги адвоката зі створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних або технічних засобів, натисніть на обраний варіант мессенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
У всьому світі, та Україні зокрема, на просторах інтернету триває боротьба з кіберзлочинами. Майже у кожної людини на персональному комп’ютері стоїть противірусний захист. Різні компанії та підприємства платять чималі гроші співробітникам, які відповідають за кібербезпеку своїх інформаційних даних. Але тим не менш, продовжують з’являтися люди, які винаходять нові і менш вловимі технології інтернет шкідництва. Так звані “віруси” – всім відомі шкідники комп’ютерних систем, та їх різновиди з роками лише збільшуються. Для цього законодавець помістив спеціальну норму до Кримінального кодексу України, якою встановлено відповідальність за їх застосування.
| Зміст |
Загальні характеристики статті 361-1 Кримінального кодексу України
Стаття 361-1 КК України говорить, що за створення з метою протиправного використання, розповсюдження чи збуту шкідливих технічних чи програмних засобів, а також їх збуту з метою несанкціонованого проникнення в роботу комп’ютерних систем, електронних комунікаційних мереж передбачено кримінальне покарання. Санкція статті має такі його види:
- штраф (від 2 до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
- громадські роботи (до 2 років);
- позбавлення волі (3 років).
Предметом злочину виступають шкідливі програмні та технічні засоби, за допомогою яких відбувається несанкціоноване втручання у нормальну роботу комп’ютерних систем та мереж. Такі програми згодом псують, змінюють, видаляють чи блокують інформаційні дані на комп’ютерах.
Об’єктом можна назвати правовідносини, пов’язані з нормальним, законним доступом до комп’ютерних систем.
Об’єктивну сторону статті 361-1 КК України становлять такі дії: створення шкідливих програм чи технічних засобів з метою використання для протизаконного доступу до інформації; їх поширення та/або збут.
Суб’єктивна сторона характеризується лише прямим наміром. Адже особа створює такі програми з метою нашкодити чужому комп’ютеру.
Суб’єкт статті 361-1 КК України – загальна, тобто засуджена особа, яка досягла 16 років.
Частина 2 вищезгаданої статті містить у собі таку ознаку, як повторність та попередню змову групою осіб.
Практика судів за статтею 361-1 Кримінального кодексу України
Судова практика по створенню з метою протиправного використання, розповсюдження чи збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження чи збут, допомагає нам ознайомитися з різними способами скоєння злочину. Досить цікавий вирок можна знайти у Долинському районному суді Івано – Франківської області. У справі № 343/1000/21 було винесено рішення 17 червня 2021 року, де людину звинувачували за частиною 1 статті 361-1 КК України, а саме у тому, що вона створила шкідливе програмне забезпечення з метою поширення. У ході судового розгляду між сторонами було укладено угоду про визнання вини, внаслідок чого обвинувачений одержав покарання 1 рік умовно.
Дуже часто робота з вірусами нерозривно пов’язана із зламуванням комп’ютерних мереж. Такий приклад ми бачимо у справі №641/6584/17, яка розглядалася Комінтернівським районним судом міста Харкова. У вироку від 15 травня 2018 року злочинцю було призначено покарання 2 роки умовно за поширення шкідливого вірусу, а також несанкціонованого доступу до чужого комп’ютера.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що ніхто не застрахований від зазіхань в інтернет просторі. Який би не був встановлений захист на комп’ютері, як показує практика, завжди знайдеться програма, яка вміє її зламати. Тому, якщо ви опинилися у такій неприємній ситуації, найкраще рішення – заручиться підтримкою досвідченого адвоката компанії “Турій та партнери”. Вам допоможуть відшкодувати завдані збитки та відновити порушені права.
