Судова практика щодо ухилення від сплати податків

Останнє оновлення 2025-06-23

Ухиляння від сплати податків є гострою проблемою майже для всіх країн. В Україні через суттєвий податковий тиск деякі бізнесмени наважуються відшукувати лазівки у законодавстві, присвяченому цій сфері та реалізовувати всілякі шляхи ухилення від сплати податків. Це негативно впливає на економіку країни, а самому порушнику загрожує покарання згідно з КК.

Кримінальна відповідальність за несплату податків є дієвим способом боротьби з цією проблемою процесу оподаткування. Про те, яка судова практика з податків існує у нашій країні, ви дізнаєтесь із цієї статті.

Помилковий висновок суду попередньої інстанції як можлива причина скасування виправдувального вироку

11 лютого 2020 року у справі № 1-831/11 Верховним Судом було задоволено касаційну скаргу прокурора. Було скасовано виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду. Справа була відправлена на новий розгляд до суду. Якщо вас цікавить податок і судова практика щодо податкових спорів, то напевно буде цікаво дізнатися, чому ж постанова була саме такою.

Річ у тім, що висновки про виправдувальний вирок базуються на нестачі доказів провини, тому Верховний Суд приділив увагу. При цьому слідство надало свідчення численних свідків, які виконували разом із обвинуваченим та на його прохання конвертацію безготівкових коштів у готівку, а також складали податкові декларації, де містилася неправдива інформація.

Було з’ясовано, що підсудний має вирок про засудження за злочини за ч. 3 ст. 27 та ч. 3 ст. 212 КК. Тобто факт несплати податків суспільством, у якому директором та одним із засновників був підсудний, уже було встановлено. Як доказ провини судами було надано аналіз висновку судово-економічної експертизи.

Декриміналізація закону – привід звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності

Як показує судова практика з податків і зборів, іноді обвинуваченому може пощастити через зміни у законодавстві. Так було, наприклад, у справі № 752/4311/19. Голосіївський суд м. Києва 11 лютого 2020 року звільнив підсудного від кримінальної відповідальності, причиною чого став закон, що передбачає внесення до законодавства змін, спрямованих на зменшення тиску на підприємництво.

Відповідний закон відкоригував Примітку до ст. 212 Кримінального кодексу України, за яким значний обсяг коштів — це суми всіляких зборів та інших обов’язкових виплат, що перевищують у 3000 і більше мінімальну зарплату громадянина країни. Закон збільшив поріг суми для ухилення від сплати податків, що призвело до рішення звільнити платника податків від можливої відповідальності.

Неофіційна підприємницька діяльність прирівнюється до ухилення від сплати податків

До відповідного покарання може призвести не лише власне несплата податків: судова практика показує, що відсутність реєстрації платником податків — це схема для ухилення від сплати. Наприклад, це ухвалив Кіровоградський районний суд 10 червня 2019 року (справа № 05/5571/18).

Сторона звинувачення наполягала на тому, що підприємство не було зареєстроване платником податку — це є фактом ухилення. З таким поглядом суддя повністю погодився. Рішення суду пов’язане з тим, що обвинувачений отримав відмову у реєстрації через недотримання термінів подання заяви.

Судова практика щодо стягнення боргу з податків трирічної давності

Коли минув період давності з утворення податкового боргу, що налічує 1095 днів, борг визнається безнадійним і підлягає списанню. Сюди відносяться також пеня та штрафні санкції. Тобто контролюючий орган тепер не може робити жодних дій щодо стягнення невиплаченої суми. Ось випадок із судової практики щодо стягнення податків строком давності понад 3 роки.

9 березня 2021 року Верховний Суд розглянув справу № 300/2353/19. У листопаді 2019 року Особа_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати відповідача погасити заборгованість із податків.

Позовні вимоги аргументовані тим, що борг є безнадійним і таким, щодо якого минув термін давності: він підлягає списанню, але протиправно порушено вимоги ПК України та порядок списання такого боргу. Касаційна скарга Особа_1 була задоволена.

Прямий намір — важлива складова обвинувального вироку

Як показує практика, суди беруть до уваги відсутність злочинного наміру. Наприклад, справа №711/1481/20. Голова правління спільно з головним бухгалтером підприємства, як запевняє сторона обвинувачення, діяли, попередньо домовившись про заниження ставки податку на землю та не надавали податкових декларацій.

Суд упевнений: незалежно від того, як вирішиться суперечка, виправдані особи мали підстави вважати, що їхня діяльність не йшла всупереч законодавству, присвяченому податкам.

Акцент було зроблено на тому, що несплати податку чи сплати, але в меншому обсязі, ніж належить, — недостатньо, щоб вважати громадянина винним у злочині за статтею 212 КК. Сторона звинувачення має довести наявність наміру. Обидві особи були визнані невинними та виправдані.

Велике значення судової практики у застосуванні законодавства про податки та збори. Вона — важлива ланка, яка сполучає законодавство та результат дії нового закону. Судова практика з податків створює певні орієнтири у цій галузі законодавства, тому має значення для системи правозастосування загалом.