Судова практика у справах щодо поширення наркотиків

Останнє оновлення 2025-06-23

Ще 1995 року було прийнято низку антинаркотичних законів, що сприяло розширенню предмета злочинів, що з наркоманією. В одному з них наведено класифікацію наркотичних засобів. Інший спрямований на протидію незаконному обігу наркотичних засобів та зловживанню ними.

Як сказано у Постанові «Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів…», саме ці нормативно-правові акти дозволяють зрозуміти, чи є певна речовина предметом скоєного злочину.

Наскільки широка судова практика у справах поширення наркотичних средств?

За незаконне приготування, купівлю, зберігання, переміщення або відправку з метою продажу, а також за сам протизаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачено ув’язнення, яке може тривати від 4 до 8 років. 6–10 років позбавлення волі з конфіскацією власності загрожує за таких обставин:

• Повторне аналогічне діяння.
• Залучення неповнолітнього.
• Попередня домовленість групи осіб.
• Збут у локаціях, де проводяться навчальні, спортивні та культурні заходи, і загалом масово перебувають люди.
• Передача наркотику на місце позбавлення волі.
• Великий розмір.
• Особливо небезпечна речовина.

У справах про збут наркотиків судова практика показує, що при великому розмірі продукту, призначеного для незаконного продажу, можливе мінімальне покарання, якщо адвокату вдасться виявити та довести фактори, здатні пом’якшити вирок.

Так було, наприклад, у справі, яку розглядали Київський районний суд міста Харкова 28 вересня 2021 року. Суд ухвалив: «… визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі та конфіскацією всього особистого майна». Вирок оскаржено в апеляційному суді міста Харкова з перспективою пом’якшення покарання.

Завдяки кваліфікованій правовій допомозі було призначено мінімальне покарання. Якщо йдеться про особливо великі розміри, можлива максимальна відповідальність: від 9 до 12 років із конфіскацією майна.

Наскільки широка судова практика у справах поширення наркотичних средств?

Кількість нових кримінальних справ про провадження наркотичних засобів для незаконної реалізації зростає. Про це можна говорити, аналізуючи показники 2021 та 2022 років. У перші 2 місяці 2022 року кількість нових кримінальних справ зросла на 14%, якщо порівнювати той же період 2021 року.

Але з моменту повномасштабної війни кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за статтею 307 знизилася на 36% порівняно з 2021 роком: із 3885 справ до 2471 справи. Однак не можна сказати, що цей показник свідчить про зниження рівня злочинності. Адвокати компанії «Турій та партнери» впевнені, що на статистику вплинули такі фактори:

• Заходи правового режиму воєнного часу.
• Спрямованість роботи правоохоронних органів виконання завдань військового часу.
• Більш обачна поведінка осіб, які розповсюджують наркотичні засоби.

Найчастіше у справах, у яких мав місце замах на збут наркотиків, судова практика стосується таких речовин, як канабіс, амфетамін, метадон, метамфетамін та екстазі. Крім того, у вироках є згадки кокаїну, героїну, опіуму, ЛСД, макової соломи та дезоморфіну.

Чи можуть посадити за продаж марихуани?

Незважаючи на активне обговорення легалізації марихуани, її поширення кваліфікується як замах на збут наркотиків. У суді канабіс є найбільш поширеною причиною заведення кримінальної справи, пов’язаної з наркотиками.

За збут наркотиків судова практика має суворіші покарання, ніж під час вбивства. Наприклад, 23 грудня 2020 року на Волині щодо учня старших класів, який торгував каннабісом (було виявлено менше 3 грамів речовини) суд ухвалив: «неповнолітнього визнати винним у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, призначивши йому покарання у 6 років позбавлення волі».

За якими статтями найчастіше засуджують розповсюджувачів наркотиків?

Понад 20 000 українців було звинувачено у поширенні, виготовленні та зберіганні наркотиків за 2020 рік. Статистика саме за цей рік відображає ситуацію найоб’єктивніше.

2020 року за ст. 307 винними було визнано 4 865 українців, а за 309 (не передбачає збут) — понад 15 000 громадян. На противагу цьому ще в 2016 році обвинувачених було 2 758 і більше 13 000 відповідно.

У яких випадках судове рішення може бути скасовано чи змінено?

Більшість судових рішень, які успішно оскаржені в апеляційному суді, пов’язані з порушенням вимог ст. 334 КПК. Постановляючи вирок, суди нерідко йдуть урозріз із існуючою нормою закону. Відповідно до неї обвинувальний вирок повинен містити формулювання із зазначенням доведених місця, часу, способу та наслідків протизаконної дії, а також форми провини та мотивів діяння.

Коли справа стосується збуту наркотиків, судова практика показує, що підставою для скасування вироку може бути неповне дізнання та інші недоліки роботи органів досудового слідства, наприклад, порушення права підсудного на захист.

Щодо ст. 309 КК, скасуванням покарання може бути той факт, що суд першої інстанції не врахував добровільний візит обвинуваченого до лікувального закладу для позбавлення від наркотичної залежності. Така особа автоматично звільняється з кримінальної відповідальності.

Якщо відбулося добровільне здавання наркотиків, судова практика зазвичай така: підсудний звільняється від кримінального покарання. Зазвичай це стосується випадків, коли розмір протизаконної продукції, що збувається, менший, ніж великий.

Також покарання може бути скасовано, якщо обвинувачений добровільно вказав джерело розповсюдження наркотиків або сприяло розкриттю кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом. Добровільне здавання може пом’якшити вирок, але скасувати обрання запобіжного заходу допоможе лише досвідчений правозахисник.