Відповідальність за несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації
Останнє оновлення 2025-06-10
Для того, щоб скористатися послугами адвоката за статтею 361-2 КК України, натисніть обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Кіберпростір — це віртуальний простір, у якому не лише можна комунікувати, здобувати освіту, виконувати якісь повсякденні операції. В останні роки це ще й повноцінний майданчик для скоєння різноманітних протиправних, суспільно небезпечних діянь.
Більшість сучасних людей все життя зберігається в комп’ютері, смартфоні, планшеті, хмарному просторі. Більшість бізнесменів здійснюють управління бізнесом за допомогою автоматизованих систем. Відповідно, простий ЕОМ стає сховище важливої інформації, персональних даних.
Використання різноманітних шкідливих програмних засобів та інших інструментів дозволяє зловмисників викрадати, пошкоджувати або повністю знищувати інформацію. І це кримінальне діяння.
Декілька років тому Україна взяла курс на боротьбу з кіберзлочинами, у зв’язку з чим Кримінальний кодекс було оновлено. Так, за поширення та збут інформації з обмеженим доступом, отриманої несанкціонованим шляхом, встановлено кримінальну відповідальність.
Під несанкціонованістю в даному контексті розуміється відсутність спеціальних прав та повноважень на вчинення такої дії, наприклад, згоди власника інформації на розповсюдження, ухвали суду тощо.
Несанкціоновані поширення та збут інформації з обмеженим доступом, згідно зі статистичними даними, відноситься до найпоширенішого кримінального правопорушення, скоєного у сфері кібербезпеки.
Найчастіше суб’єктами таких злочинів стають службові особи, які з покладених ними обов’язків і функцій мали доступом до інформації, доступом до якої обмежений. Це може бути якась інформація окремих фізичних осіб, суб’єктів господарювання, відомості із реєстрів тощо.
Але не лише посадові особи можуть вчиняти такі злочини. Доступ до інформації можна отримати, використовуючи різні протизаконні способи та інструменти. Відповідно, винним може стати абсолютно будь-який суб’єкт, який досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності.
| Зміст |
Кримінальна відповідальність за злочин за ст. 361-2 КК України
За останні роки в Україні склалася певна судова практика щодо розгляду злочинів, що підлягають кваліфікації за ст. 361-2 КК України. Інформація з обмеженим доступом була отримана з митних та податкових баз навіть тими особами, які через закон не мали до неї доступу.
Поширення та збут інформації може завдати шкоди не лише окремим громадянам, а й безпеці держави у глобальному розумінні.
На законодавчому рівні за скоєння кримінального правопорушення за ст. 361-2 КК України встановлено такі види покарання:
- штраф (максимальний розмір – чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходу громадян);
- позбавлення волі від двох до п’яти років.
Що робити, якщо вас звинувачують у скоєнні злочину за ст. 361-2 КК України?
На жаль, судову практику ще недостатньо сформовано у цьому питанні, тому оцінити перспективи результату справи досить складно. Навіть якщо зловмисник упевнений, що може стати штрафом, суд може призначити максимальне позбавлення волі.
Щоб цього не допустити та захистити свої законні права та інтереси, рекомендуємо своєчасно звернутися до адвоката та укласти договір про надання правової допомоги.
Вибирати потрібно не тільки іменитого, досвідченого спеціаліста, а й адвоката, який віртуозно розуміється на захисті з кіберзлочинів.
Як показує практика, за такою категорією справ зловмисників не беруть під варту, тому обвинувачений може самостійно звернутися до адвоката та викласти суть проблеми. Захисник розробить стратегію захисту, що допоможе реалізувати права, передбачені законом.
Незважаючи на те, що відсоток виправдувальних вироків в Україні зберігається на мінімумі, за наявності доказів та грамотного захисту, фахівцю вдасться довести невинність свого підзахисного (але за наявності законних підстав).
Що робити, якщо ви стали потерпілим від злочину, передбаченого ст. 361-2 КК України?
Як уже говорилося вище, потерпілим може бути не лише фізична особа (громадянин України чи нерезидент). Несанкціонований збут та поширення відомостей з обмеженим доступом завдає шкоди інтересам підприємств, держави.
На що може розраховувати потерпілий? Звичайно, на компенсацію суми заподіяної шкоди. Для цього потрібно оцінити ситуацію зробити необхідні розрахунки та пред’явити позов відповідно до вимог КПК.
Також стягнення збитків допускається у межах цивільного судочинства після винесення обвинувального вироку суду.
У будь-якому разі підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому у справах у сфері кіберзлочинів, потрібна грамотна, професійна підтримка та допомога адвокатів.
