Відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підпорядкованості

Останнє оновлення 2025-06-10

Для військових статут є своєрідною «священною книгою», за порушення якої можуть настати вкрай негативні наслідки, аж до кримінальної відповідальності, тому військові у дуже строгій формі дотримуються статутних правил, особливо в умовах воєнного часу. У Кримінальному кодексі України (далі – ККУ) законодавцем було закріплено статтю, яка саме прямо встановила кримінальний вид відповідальності у разі вчинення дій щодо порушення статутних правил, що стосуються взаємовідносин між військовими, якщо відсутні відносини підпорядкованості.

Диспозиція та санкція ст. 406 УКУ

Всім відомо, що відповідальність кримінального характеру настає лише у разі підвищеної небезпеки вчинених діянь, які можуть виявлятися у нанесенні побоїв, тілесних ушкоджень, знищення дорогого майна тощо. Не винятком є ​​стаття 406 УКУ, диспозиція якої говорить про порушення статутних правил між військовослужбовцями, якщо між ними відсутні відносини підпорядкованості, і вони призвели до вчинення будь-якого насильства, у тому числі побоїв. За такі дії винна особа може понести одне з таких покарань:

• позбавлення особистої волі терміном до 3-х років;
• до 1-го року утримання у дисциплінарному батальйоні;
• від 1-го до 6 місяців арешту.

Максимальне покарання до 5-ти років «в’язниці» можна отримати за ті ж діяння, якщо вони заподіяли потерпілому тілесні ушкодження середнього або легкого ступеня тяжкості або відбувалися по відношенню до кількох осіб (частина 2 ст.406 ККУ).

Якщо злочинець для скоєння злочину застосовував зброю, організував групу осіб або завдав потерпілому якісь тяжкі наслідки, то тут суд, за наявності вагомих доказів, може «засадити» винуватця за ґрати на строк до 10 років (частина 3 ст. .406 ККУ).

Склад правопорушення, передбаченого ст. 406 УКУ

Розглянута стаття закріплює можливість притягнення до відповідальності за порушення статуту, а точніше його правил, що стосуються взаємовідносин між рівними за своїм військовим званням або станом по службі військовими, тобто якщо між ними відсутні відносини підпорядкованості. Склад цього злочину не матиме місце, якщо один військовослужбовець застосував до другого насильство, але він був обумовлений лише будь-якими особистими взаємини, які не пов’язані з військовою службою. Також, якщо вони не супроводжувалися порушенням встановленого військового порядку, тому в такому разі правоохоронці можуть розглядати ці дії як правопорушення проти особи.

Об’єктивна сторона будь-якого правопорушення є однією з найскладніших у плані доведення, що також можна говорити і про цю статтю. До об’єктивної сторони ст.406 КК відносять дії щодо завдання потерпілому побоїв або іншого виду насильства з метою:

• принизити його особисту гідність;
• виконати певну протиправну дію;
• виконати доручення, що має особистий характер;
• змусити виконувати якісь обов’язки (частково чи повністю), які покладені на злочинця по службі.

До поняття «інше насильство» відносять застосування до постраждалого військовослужбовця будь-якого психічного чи фізичного впливу, що у результаті не виявляється у вигляді побоїв чи заподіянням тілесних ушкоджень. Такі дії найчастіше виявляються у короткочасному позбавленні волі, зв’язуванні, у вилученні у військового із застосуванням загроз та насильства матеріальних цінностей, продуктів харчування та ін.

У разі застосування фізичного насильства одного військового щодо іншого такі дії будуть визнаватись військовим кримінальним правопорушенням лише тоді, коли вони спрямовані на порушення встановленого порядку несення військової служби, а також:

• застосовані через виконання постраждалим обов’язків, що стосуються військової служби або під час виконання будь-якого обов’язку;
• коли застосування певного насильства хоч безпосередньо не було пов’язане з виконанням військових обов’язків, але воно пов’язане з очевидним для злочинця порушенням закріплених статутом військових відносин, а також виражало явну та суттєву зневагу до колективу, в якому перебуває військовослужбовець.

Що стосується психічного насильства, то воно може полягати у впливі на людську психіку із застосуванням загроз, залякувань, залякувань, з метою зламати його волю до відстоювання своїх свобод та прав, повністю придушити опір.

Суб’єкт аналізованого злочину, як можна здогадатися з вищевикладеної інформації, – це будь-який військовослужбовець (особа офіцерського складу, мічман, прапорщик, матрос, солдат, старшина тощо), який із постраждалим не полягає у так званих відносинах підпорядкованості. Для наявності аналізованого складу необхідно, щоб злочинні дії винний вчиняв через виконання ним чи постраждалим обов’язків, що стосуються військової служби. Цікаво, що сюди також можна зарахувати випадки, коли дії злочинця призводять до порушення нормального дозвілля чи відпочинку військовослужбовців. У цьому випадку варто враховувати конкретні обставини справи для того, щоб мав місце склад злочину, закріпленого у ст.406 УКУ.

З суб’єктивної сторони у суб’єкта даного злочину має бути виключно прямий умисел, тобто злочинець повинен розуміти, що робить дії насильницького характеру щодо іншого військового, причому такі дії прямо порушують встановлений військовим часом порядок взаємовідносин між ними. Важливо пам’ятати, що мотиви скоєння такого злочину можуть бути зовсім різними – бажання протиправно підпорядкувати військовослужбовця своїй волі, насильно змусити його виконувати будь-які дії, які не випливають із вимог військової служби. Найголовніше, що мотиви в ході досудового розслідування встановлювати потрібно, але вони на кваліфікацію дій злочинця жодним чином не впливають, але враховуватимуться судом під час призначення покарання.

Що робити, якщо звинувачують за ст. 406 КК України

Моральний дух та військова дисципліна у лавах збройних сил завжди є одним із найважливіших чинників під час повномасштабних військових конфліктів. Що тут говорити, коли рівні між собою військовослужбовці, особливо офіцерського складу, починають застосовувати протиправні дії для досягнення будь-яких особистих цілей для легкого проходження військової служби. Звичайно, такі явища в армії неприйнятні і повинні блискавично викорінюватися. Стаття 406 УКУ якраз і спрямована на боротьбу з таким явищем у військових колах.

Але якщо Ви вважаєте, що правоохоронні органи незаконно та безпідставно притягнули Вас до кримінальної відповідальності та пред’явили звинувачення за цією статтею, то для захисту своїх прав краще звернутися за допомогою до юристів. Адвокатське об’єднання «Турій та Партнери» має величезний багаж знань у сфері юриспруденції, у тому числі стосовно військових злочинів, тому зможуть якісно та оперативно надати юридичний захист, навіть з урахуванням того, що в країні відбуваються воєнні дії та вся судова та правоохоронна система працює у обмежений режим.