Відповідальність за привласнення і розтрату в Україні
Останнє оновлення 2025-06-10
Для того, щоб отримати послуги адвоката, натисніть обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Присвоєння (приваласнення) і розтрата вважаються протиправними діяннями і переслідуються кримінальним законом. Так, це кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів проти власності та відповідальність за нього закріплена в статті 191 КК України.
У самій диспозиції, зазначеної вище норми немає визначення понять привласнення і розтрата. Якщо звернутися за роз’ясненням до Постанови Пленуму Верховного Суду, то можна зробити висновок, що в обох випадках майно, що належить конкретній особі має бути звернуто на користь іншої особи.
Якщо мова йде про присвоєння, то на користь однієї особи, яка вчинила злочин, при розтраті – на користь третіх осіб. Що стосується заволодіння майном, використовуючи службове становище, то чуже майно може бути звернено, як на власну користь, так і інших осіб. При цьому дії повинні явно суперечити службовим інтересам.
Варто відзначити, що за ст. 191 КК до відповідальності притягуються не тільки службові особи. Суб’єктом злочину можуть виступати будь-які особи, які вчинили протиправне діяння. А ось за привласнення за цією статтею можуть бути засуджені тільки суб’єкти владних повноважень.
Наприклад, розтрата і привласнення можуть бути здійснені будь-якими особами, які отримали чуже майно відповідно до визначених документів. Злочин можуть зробити касири, водії і т. п.
Що стосується заволодіння майном з використанням службового становища, то на практиці такі випадки виглядають по-різному. Як приклад давайте розглянемо ситуацію. Керівник підприємства направив документи на отримання дотацій, вказавши перелік підстав, хоча насправді законних підстав для цього немає. У такому випадку його дії можна кваліфікувати, як привласнення.
Стаття 191 Кримінального кодексу України
Якщо фізична особа просто заволодіває чужим майном, це підпадає під кваліфікацію таємного розкрадання, тобто крадіжки. Ключовими моментами статті 191 КК є те, що майно має перебувати у віданні суб’єкта кримінального правопорушення. Воно може бути йому довірено на підставі будь-яких документів (накладних, актів і т. П.).
За вчинення розтрати або заволодіння чужим майном передбачені наступні міри покарання:
- штраф;
- виправні роботи на строк до двох років;
- обмеження волі до чотирьох років;
- позбавлення волі на аналогічний термін.
Якщо злочин скоєно службовою особою, можливе позбавлення спеціального права (звання). Але це необов’язкове покарання і застосовується до обвинуваченого на розсуд суду.
Для службових осіб передбачено більш суворе покарання:
- обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років;
- позбавлення спеціального права до 3 років (обов’язково).
У разі наявності кваліфікуючих ознак у вигляді повторності або вчинення кримінального правопорушення групою осіб, законодавець встановив наступні види покарання:
- обмеження волі до п’яти років;
- позбавлення волі до 8 років;
- позбавлення спеціального права до 3 років.
У разі вчинення злочину в особливо великому розмірі суд може винести покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
Що робити, якщо вас звинувачують у привласненні і розтраті майна?
У такій ситуації постарайтеся, як можна швидше, звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою. Вибирайте кримінального адвоката, що спеціалізується на захисті в категорії справ проти власності.
Далі:
- детально опишіть ситуацію.
- спільно визначте тактику поведінки і бажаний результат.
Адвокат обов’язково проведе всебічний, об’єктивний аналіз ситуації, ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, і запропонує оптимальне рішення.
