Відповідальність за втрату військового майна

Останнє оновлення 2025-06-10

Іноді саме від безпеки військового майна може залежати результат війни. Тому дуже важливо предмети тех.постачання, засоби пересування (військовий транспорт), боєприпаси, зброю та інше військове майно зберігати в цілісності та безпеці. В іншому випадку, особа, з вини якої таке майно було втрачено або зіпсовано, понесе відповідальність відповідно до чинного кримінального законодавства. А саме види покарання за подібний вид кримінальних правопорушень (далі за текстом – УП) містяться у 413 статті українського Кримінального кодексу (далі за текстом ККУ або КК України). Чинна стаття складається з 3-х частин, кожна з яких закріплює різні санкції, які можуть застосовуватися до винної військовослужбовці, у разі пред’явлення їй звинувачення та підтвердження її причетності до скоєного.

Кримінальна відповідальність за статтею 413 КК України

У разі псування або втрати предметів тех.постачання, транспорту, боєприпасів, зброї або інших видів майна, що перебуває на балансі військових частин/формувань, а також призначеного для службового використання, яке настало внаслідок неналежного зберігання з порушенням правил, винні особи зазнають кримінальної відповідальність відповідно до 1-ї частини цієї статті УКУ. Зокрема, до них можуть застосовуватися такі види санкцій:

• позбавлення особистої волі на строк до 2-х років;
• утримання у ДБ (дисциплінарному батальйоні) строком до 2-х років;
• арешт терміном до 6-ти місяців.

Якщо ж зловмисники вчиняють вищезгадані дії в особливий період (за винятком військового стану), тоді суд може обрати такий захід, як позбавлення волі строком до 3-х років.

Протиправні дії, скоєні військовослужбовцями особами під час дії ВП (військового становища) чи бойової обстановки і закріплені у частині чинної статті, каратимуться позбавленням волі терміном до 2-х-5-ти рік.

Склад злочину та кваліфікуючі ознаки ст. 413 ККУ

Розглядаючи склад вищевказаного УП, насамперед слід виділити об’єкт злочину (ОП), якого відносять порядок зберігання/застосування військового майна, регламентований різними військовими наказами, інструкціями, рекомендаціями чи статутами.

Щодо ПП (предмету злочину), то тут йдеться про предмети тех.постачання, транспорт, бойові припаси, зброю та інші види військового майна.

Говорячи про поняття «зброї», мають на увазі виключно холодну та вогнепальну зброю, яка є на балансі певних військових частин/формувань. Щодо боєприпасів, вони являють собою бойові ракетні частини, міни, бомби, арт.снаряди, патрони до зброї та інші гармати/вироби, які оснащені вибуховими речовинами і призначаються для здійснення стрілянини або руйнувань тих чи інших об’єктів житлової або промислової інфраструктури. Саме в цій, 413-й статті КК України, йдеться про боєприпаси, а також зброю, видану на особисте користування військовослужбовця (автомат/пістолет) або колективне

Під засобами міграції слід розуміти всі види транспорту військового призначення, що у колективному чи особистому службовому використанні.

Що стосується ПТС (предметів тех.постачання), ними є різні пристрої/інструменти/прилади, що застосовуються військами під час проходження бойових навчань, служби або безпосередньо під час військових завдань.

Якщо трактувати термін «інше військове майно», то тут йдеться про будь-яке майно військового призначення, яке перебуває на балансі/ у віданні військових частин/організацій, установ ЗСУ (Збройних українських сил) або інших військових формувань та наданих військовослужбовцям з метою службового застосування з подальшим поверненням.

Розглядаючи ОЗ (об’єктивну сторону) вищевказаного УП, до неї слід відносити псування або втрату предметів, закріплених у статті 413 КК України, які настали в ході порушення/недотримання правил їх належного зберігання.

Втратою у разі є вихід із безпосереднього володіння військовослужбовців предметів спорядження/обмундирования. На прикладі втрати необхідно кваліфікувати ситуації, у яких військовослужбовцями внаслідок недотримання правил зберігання, губляться вищезгадані предмети або залишаються без нагляду, що призводить до крадіжці.

Під «псуванням» треба розуміти приведення встановлених законодавцем предметів військового спорядження або обмундирування в часткову або повну непридатність.

Якщо ж судом буде встановлено, що псування чи втрата військового майна (предметів тех.постачання, засобів пересування, бойових припасів, зброї чи іншого майна військового походження) відбулася з вини військовослужбовця йому загрожує відповідальність відповідно до 2 частини 413 статті КК України. Але це лише у разі доведеного порушення правил та норм зберігання такого майна.

Суб’єктивна сторона (СС) у контексті чинної статті УКУ виражається у необережній формі провини.

Суб’єктами ж вищевказаного УП може бути як «строковики» (особи, які проходять строкову військову службу), і військовослужбовці за договором чи особи офіцерського складу.

Говорячи про порушення правил та норм зберігання, слід проводити чітку межу, уникаючи правової плутанини з правилами експлуатації військових транспортних засобів та техніки, адже щодо останніх відповідальність винні особи будуть нести вже відповідно до 414-416 статей УКУ.

Також не слід забувати про те, що навмисне псування іншого військового майна (включаючи зброю) кваліфікують за 411-ю статтею КК України. Щодо незаконної розтрати військового майна з метою користі та наживи, її необхідно розглядати в контексті розкрадання. Аналогічні дії слід застосовувати, коли йдеться про боєприпаси та вогнепальну зброю. У цьому випадку кваліфікація здійснюватиметься за сукупністю 413-ї та 410-ї статей УКУ.

Що робити, якщо звинувачують за ст. 413 ККУ

Ніхто не виключає, що військові кримінальні правопорушення є одними з найсерйозніших і найскладніших у плані кваліфікації. Тому нерідко правоохоронцями допускаються серйозні помилки, які можуть призвести до притягнення невинних осіб до кримінальної відповідальності.

Щоб цього не допустити, у разі пред’явлення звинувачення (в т.ч. і за 413-ю статтею УКУ), необхідно насамперед заручитися підтримкою грамотного та кваліфікованого адвоката.

Навіть у період дії військового стану на допомогу у вирішенні цього проблемного питання і не тільки, вам готові прийти практикуючі адвокати юридичної фірми «Турій та Партнери». З їхньою допомогою можна знайти вихід навіть із найбільш складної ситуації, коли це, начебто, вже неможливо. Вся справа у багатому юридичному досвіді та відповідному рівні кваліфікації фахівців «Турій та Партнери».

Також ви можете отримати відповіді і на інші питання, що вас цікавлять у правовому полі, які стосуються інших військових кримінальних правопорушень і військового стану в цілому. Все це відбувається в найкоротші терміни та за доступну ціну, що дуже важливо у цей складний для країни період!

Звертаючись до юридичної компанії «Турій та Партнери», клієнт також може не хвилюватися за дотримання та зберігання адвокатської таємниці.