Відповідальність за загрозу чи насильство щодо начальника

Останнє оновлення 2025-06-10

Військові злочини є своєрідними видами кримінальних правопорушень, застосування яких практично донедавна було вкрай рідкісним. Після початку військових дій на території України це питання стало особливо гостро, адже знадобилося терміново розібратися в тонкощах цих складів злочинів для притягнення винних осіб до відповідальності. У разі застосування насильства чи загрози стосовно начальника злочинець може стати перед правосуддя за статтею 405 українського Кримінального кодексу.

Кримінальна відповідальність за ст. 405 КК України

Військовослужбовець може отримати у разі визнання винним кримінальне покарання у вигляді 2-х років утримання в дисциплінарному батальйоні або навіть реальне позбавлення особистої волі на аналогічний термін, якщо вчинить дії, пов’язані з загрозою вбивством, заподіяння побоїв або будь-яких тілесних ушкоджень своєму начальнику. Сюди також відносять загрозу пошкодження чи знищення його майна. Найголовніше, щоб ці дії здійснювалися через виконання начальником обов’язків з військової служби.

Якщо суб’єкт злочину, що розглядається, своєму начальнику завдасть побої, тілесних ушкоджень або вчинить інші насильницькі дії через виконання ним обов’язків, що стосуються військової служби, то суд у разі доведеності вини може покарати винуватця на строк від 2-х до 7-ми років «ґрати» .

Крім того, третьою та четвертою частиною аналізованої статті передбачено два особливо кваліфікуючі склади злочину:

• якщо вищевказані дії здійснювалися в умовах так званого особливого періоду, тобто крім військового стану, то вони караються позбавленням особистої волі на строк від 5 до 8 років;
• якщо вони були скоєні в бойовій обстановці, в умовах оголошеного військового становища, із застосуванням будь-якої зброї або групою осіб – тут уже можливо призначений термін збільшується від 5 до 10 років.

Склад правопорушення, передбаченого ст. 405 УКУ

Як можна зрозуміти з редакції диспозиції цієї статті, її практичне застосування нашій державі здійснювалося вкрай рідко. Що тут говорити про сьогоднішні події, коли рівень морального духу наших Збройних Сил зашкалює, тож у більшості випадків солдати виконують законні вказівки своїх безпосередніх начальників. Але краще мати тонкощі даного складу злочину, щоб оперативно реагувати на такі порушення з боку військовослужбовців.

Логічно, що безпосередній об’єкт злочину, що розглядається, – це порядок бездоганної та беззаперечної покори своєму начальнику, який встановлено у ЗСУ (Збройні Сили України). Цей порядок передбачає забезпечення начальнику всіх можливостей щодо керівництва діяльністю своїх підлеглих задля досягнення цілей, а також інтересів військової служби.

Щодо додаткового об’єкта, то сюди відносять особисту недоторканність, здоров’я та життя начальника. Це правопорушення посягає насамперед на можливість виконання командиром у будь-яких умовах своїх безпосередніх обов’язків, а також для забезпечення інтересів військового порядку та дисципліни жорстко керувати всіма діями своїх підлеглих.

Форми скоєння аналізованого правопорушення зазначені у диспозиції статті, точніше, у першій та другій її частинах.

Так, загроза щодо начальника передбачає такий вплив на нього, який має на меті залякати начальника пошкодженням або знищенням його майна, завданням йому будь-яких тілесних ушкоджень, побоїв або навіть скоєнням вбивства. Головною метою таких дій є домогтися від начальника на користь злочинця, який йому загрожує, відмовитися від належного виконання покладених обов’язків, пов’язаних із несенням військової служби. Незважаючи на складність законодавчої конструкції таких дій, головним доказом у цьому випадку будуть показання самого потерпілого, тобто начальника і, природно, свідчення інших свідків, які можуть підтвердити реальність погроз злочинця, оскільки для пред’явлення звинувачення потрібні об’єктивні докази. Тут важливо виключити варіант «вигадки» з боку начальника, який, можливо, бажає з якоїсь причини «поквитатися» з підлеглим.

Важливо пам’ятати, що загроза – це форма психічного насильства, застосовуваного у разі щодо начальника. Вона найчастіше проявляється у висловлюваннях (письмових, усних чи із застосуванням сучасних технічних засобів – месенджери, соціальні мережі, повідомлення на мобільний телефон), а також у певних діях, навіть жестах. Головне, щоб такі дії були спрямовані на залякування постраждалого.

Реальність загрози – це поняття, яке варто визначати у кожному індивідуальному випадку. Наприклад, важливо враховувати форму вираження загрози, можливість її реалізації через певний час або негайно. Нереальною є загроза, здійснення якої було зумовлено вже неіснуючими обставинами, а можливість того, що вони настануть у майбутньому, не залежить від начальника чи підлеглого (наприклад, вираження загрози вбивства свого начальника, коли розпочнеться війна, і вони будуть на фронті). Тобто загроза виражається у конкретній формі. Наприклад, фраза «я тобі покажу» не має будь-якої конкретної форми залякування, тому не підпадає під склад злочину, що розглядається.

Загроза висловлюється безпосередньо самому начальнику чи іншим особам, причому у разі необхідно встановити, що злочинець хотів, щоб начальник дізнався про цю загрозу.

Цікаво, що судова практика з погляду військового правопорушення не розглядає загрозу, яку було висловлено начальнику через вчинення ним протизаконних дій, а також, якщо вони не відповідають інтересам та цілям служби у воєнний час.

Що ж до суб’єктивної боку цього правопорушення, воно має відбуватися виключно з прямим видом наміру.

Якщо говорити про заподіяння побоїв, тілесних ушкоджень чи інших дій насильницького характеру, то вони не відрізняються від звичайних насильницьких злочинів та повністю відповідають їм. Головна відмінність – це суб’єкт правопорушення – військовослужбовець, а також постраждалий, тобто особа, якій цей військовослужбовець підпорядковується за військовим званням або службою.

Що робити, якщо звинувачують за ст. 405 КК України

У такий складний для нашої країни час у багатьох не витримують нерви, адже перебування у стані постійного стресу є згубним для організму. Особливо від цього страждають військовослужбовці, які в умовах воєнних дій можуть не просто неправильно виконати наказ, можуть відверто саботувати його шляхом прямих загроз своєму начальству.

Якщо притягнення до відповідальності за такі дії уникнути не вдалося, краще подбати про свої права, щоб правосуддя було здійснено відповідно до чинного законодавства. У цьому можуть допомогти кваліфіковані фахівці-адвокати юридичної компанії «Турій та партнери», які навіть у такий складний та небезпечний час продовжують повноцінно працювати для підтримки економіки нашої держави та, звісно, ​​забезпечення гарантій прав громадян в умовах воєнних дій.