Судова практика щодо декларування недостовірної інформації

Останнє оновлення 2025-06-23

Кримінальну відповідальність за внесення неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, можна розглядати під різними кутами. З одного боку, це прохання міжнародних організацій для подальшої співпраці, а з іншого – досягнення антикорупційних програм у нашому суспільстві. Крім того, ця кримінальна норма є відповіддю на протизаконні дії чиновників, коли вносяться відверто неправдиві відомості до декларації.

До жовтня 2020 року за декларування недостовірної інформації передбачалася кримінальна відповідальність за статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Національне антикорупційне бюро розслідувало понад 100 кримінальних проваджень. Звичайно, це свідчило про “популярність” такого злочину. Проте 27 жовтня 2020 року Конституційний суд у справі №13-р/2020 своїм рішенням визнав статтю 366-1 КК України такою, що не відповідає Конституції України. Простіше кажучи – її прибрали з кодексу, а разом з нею і можливість притягнути до кримінальної та адміністративної відповідальності чиновників. Таке рішення було промотивовано тим, що Національне агентство з питань запобігання корупції втручається у діяльність Конституційного суду, перевіривши декларації суддів.

Але за кілька місяців, 04 грудня 2020 року Законом України №1074-ІХ Кримінальний кодекс України було доповнено статтями 366-2 та 366-3, які повернули кримінальну відповідальність у сфері декларування.

Практика судів щодо притягнення до відповідальності за статтею 366-2 Кримінального кодексу України

Якщо особа зазначає у декларації недостовірні відомості, її можна притягнути до відповідальності за статтею 366-2 КК України. Санкція статті передбачає таке покарання:

• штраф;
• громадські роботи;
• обмеження волі;
• позбавлення волі.

Перелік посад, тобто суб’єктів декларування, зазначено у частині 1,2 статті 45 Закону України “Про запобігання корупції”.

Як показує судова практика щодо декларування недостовірної інформації, досить часто обвинуваченою особою стають депутати. Один із таких вироків 16 березня 2023 року виніс Вищий антикорупційний суд у справі № 991/6699/22. У ньому чиновника визнали невинним, суд не побачив у його діях склад злочину. Варто зазначити, що виправдувальні вироки – найчастіше “заслуга” роботи правоохоронних органів. Те, як вони збирають і долучають докази до справи, для досвідченого адвоката може бути шансом судового процесу, що виграв. Адже треба довести, що обличчя діяло з прямим наміром, а це стає проблемним завданням.

В іншій справі № 991/500/23, у вироку від 24 березня 2023 року цей же суд також засудив депутата та визнав його винним за частиною 1 статті 366-2 КК України. Покарання було призначено у вигляді штрафу.

Практика судів щодо притягнення до відповідальності за частиною 4 статті 172-6 КУпАП

За декларування неправдивої інформації передбачено також адміністративну відповідальність. Частина 4 статті 172-6 КУпАП говорить: подання свідомо недостовірних відомостей у декларації тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судова практика тут досить одноманітна, але досить багато. Харківський районний суд Харківської області 17 грудня 2021 року виніс ухвалу у справі № 635/8577/21, в якій закрив провадження через відсутність у діях особи складу злочину. Приклад, де чиновника визнано винним, є у справі №761/33869/21 Шевченківського районного суду міста Києва. У ухвалі від 26 жовтня 2021 року суд застосував штраф за вказівку неправдивих відомостей про активи.

Якщо ви є суб’єктом декларування, то у разі виникнення будь-яких складнощів підтримка досвідченого адвоката – та допомога, яка вам потрібна. Який би випадок не був, юристи компанії “Турій та партнери” супроводжуватимуть вас на всіх стадіях виробництва, обстоюючи ваші законні права та свободи.