Судова практика щодо невиконання судового рішення
Останнє оновлення 2024-11-11
Для того, щоб отримати послуги адвоката щодо невиконання судового рішення, натисніть вибраний варіант месенджера або скористайтесь номером телефону, вказаним на сайті.
Судова система є фундаментальним каменем правової держави, забезпечуючи виконання законів та справедливість для всіх членів суспільства. Однак іноді навіть після винесення вироку виникають ситуації, коли одна із сторін не виконує його.
У такому разі і має місце судова практика з невиконання судового рішення щодо ст. 382 Кримінального Кодексу, що запобігає складній проблемі, що надає суттєвий вплив на довіру громадян до системи та ступінь дотримання правових норм.
| Содержание |
Що включає невиконання судового акта
Невиконання вироку є ситуацією, коли одна із сторін, до якої звернено судове рішення (акт), не діє або затримує виконання на встановлені строки. Включає кілька аспектів:
- Фінансова бездіяльність.
Відмова або затримка у виплаті грошових сум, які мають бути сплачені відповідно до рішення. Це може бути компенсація за:
○ збитки;
○ штрафи;
○ аліменти;
○ борги та інші.
- Нездійснення зобов’язань.
Коли сторона не виконує нефінансових зобов’язань, встановлених судом. Наприклад, невиконання зобов’язання передати майно, надати послуги чи виконати певні дії.
- Виконання із затримкою.
У разі коли сторона затримує виконання судового акта або добровільно не виконує його у встановлені строки.
- Виконання неповне чи неякісне.
Коли сторона виконує судове рішення не повністю або не в повній відповідності до встановлених вимог, що може призвести до неповного задоволення прав іншої сторони.
- Недотримання заборон чи зобов’язань.
Якщо судовий акт містить заборони або зобов’язання для однієї із сторін, і вона їх не дотримується.
- Приховування майна.
Коли сторона намагається ухилитися від виконання рішення, приховуючи своє майно або переміщуючи його до інших юрисдикцій.
Подібні випадки вважаються серйозним порушенням і призводять до санкцій з боку суду та виконавчих служб, включаючи накладення штрафів, примусове виконання постанов, можливість порушення кримінальної справи з інших заходів.
Важливо відзначити, що для держави як боржника серйозних наслідків та відповідальності немає, коли справа стосується рішень майнового та немайнового характеру. У разі невиконання для боржника передбачається штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторної бездіяльності — у подвійному розмірі.
До чого призводить невиконання рішень на реальній практиці
Відповідно до матеріалів справи, голова сільської адміністрації обіцяв отримати хабар за те, щоб від імені органу місцевого самоврядування укласти контракт на постачання вугілля з обраним виробником.
Водночас, обвинувачений за статтями 382 КК та 192 КК (шахрайство) усвідомлено знав, що такий договір не може бути укладений насправді, оскільки сільська рада вже придбала вугілля в межах встановлених лімітів. Передача коштів була зафіксована правоохоронними органами.
Крім того, керівник сільської адміністрації свідомо не виконав рішення суду щодо поновлення секретаря виконавчого комітету на своїй посаді. Сторона звинувачення вважає, що він спеціально став на заваді процесу виконання рішення, представляючи його на колегіальний розгляд під час чергового засідання. Йому було винесено вирок за ч. 3 ст. 382 КК, а наступні касаційні скарги скасовано.
Ще один випадок стався у Києві. Після того, як рішення районного суду стало остаточним та законним, було встановлено, що нежитлові приміщення насправді належать комунальній власності територіальної громади міста, та зазначене нерухоме майно було вилучено, перейшовши до комунальної власності.
Однак, маючи відомості про дане судове рішення, вона передала ці нежитлові приміщення своєї доньки, яка, у свою чергу, діяла через свого представника — батька, який виступав у ролі довіреної особи.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що жінка, свідомо та навмисно передаючи вказане майно, створила перешкоду для виконання рішення та фактичного повернення цього майна до комунальної власності.
Це, у свою чергу, завдало істотних збитків інтересам громадськості, оскільки вартість приміщення, за його оцінкою, становила 5 мільйонів гривень.
Згодом суд виніс рішення про трирічне ув’язнення обвинуваченої зі звільненням від позбавлення волі з випробувальним строком відповідно до ч. 3 ст. 382 КК України.
Жінка не опинилася у місцях позбавлення волі завдяки хорошому адвокату, що вкотре доводить необхідність його наявності.
