Судова практика щодо порушення вимог законодавства про охорону праці

Останнє оновлення 2025-06-23

Охорона праці – це одна з ключових областей, що стосуються безпеки та здоров’я працівників, а порушення правил та норм у цій сфері найчастіше веде серйозні наслідки для всіх зацікавлених сторін.

Законодавство призначене для забезпечення захисту прав працівника і його дотримання має бути обов’язковим для всіх компаній. Однак, на жаль, судова практика з охорони праці все ще має місце, часто зустрічаючись.

Яка відповідальність чекає на роботодавця в ході практики

Українське законодавство встановлює суворі вимоги до організацій з метою забезпечення всіх умов роботи для працівників, у тому числі неповнолітніх. Таким чином, вони зобов’язані:

• створювати безпечні умови праці;
• навчати персонал;
• регулярно проводити медичні огляди;
• дотримуватися робочого часу та відпочинку;
• реагувати на аварійні ситуації

У разі порушення, роботодавець може бути притягнутий до відповідальності та підданий різним заходам санкцій. Кожне їх можна умовно розділити на кілька груп.

Адміністративна відповідальність

1. Частина 1,2 ст. 41 КУпАП – відсутність та/або неповний обсяг виплати заробітної плати.

Розмір штрафу нараховується виходячи з 30-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, залежно від форми підприємства та провини.

2. Частина 5, 6 ст. 41 КУпАП – порушення вимог щодо охорони праці.

Штраф як 20-50 нмдг, а разі статей 93,94 про норми зберігання, використання вибухових речовин передбачені окремі санкції.

3. ст. 200, 24 КУпАП — прийняття та допуск до роботи співробітника без оформлення спеціального договору.

Що стосується громадян України штрафи будуть незначними (до 51 грн), і з іноземцями — від 100 до 240 нмдг.

4. Частина 4 ст. 188 КУпАП – недотримання вимог Держпраці про гарантії та пільги.

Штраф директору за невиконання запитів представника інспектора варіюється в межах 30-100 неоподатковуваних мінімумів.

Кримінальна відповідальність

У більшості випадків, всі порушення закінчуються штрафами, проте якщо не тягнуть за собою загибель співробітника на виробництві і подібні випадки надзвичайні. У такій ситуації роботодавцю може загрожувати позбавлення волі на строк до 8 років, в решті — кримінальні санкції згідно зі ст. ст. 172-175 КК.

Рекрутингові агентства, які відправляють людей за кордон з метою роботи, отримують кримінальну статтю «на вибір» правоохоронців: 172 або 149, остання з яких має на увазі торгівлю людьми.

Дисциплінарна та матеріальна відповідальність

До дисциплінарної належать порушення статуту чи розпорядку згідно зі ст. 147 ТК. З двох заходів вибирається один варіант:

• догана;
• звільнення.

Матеріальна ж покладається на співробітника, який зазнав збитків підприємству, наприклад:

• не виплатив своєчасно заробітну плату;
• порушив виплату під час звільнення або зробив це незаконно.

До речі, накладення інших видів санкцій не перешкоджає матеріальній відповідальності: при виплаті адміністративних чи кримінальних штрафів вона так само виплачується.

Реальна судова практика: охорона праці та постанови

Досить цікавий, але при цьому жахливий випадок стався у місті Макіївка Донецької області у 2007 році. Справа була така: громадянин, який є ФОПом, уклав трудовий договір з жінкою, прийнявши її як реалізатора в магазин продовольчих товарів. У ході відсутності будь-яких правил безпеки, а саме захисту електрики, у процесі завантаження в холодильник пляшок з пивом її вдарило струмом.

Судово-медична експертиза винесла висновок про те, що жінка отримала не спільні з життям травми саме через удар струмом, що стався внаслідок халатності роботодавця. Останній вирішив приховати цей факт, і сказав, що співробітниці було погано до події, свідком чого став його син, який і викликав їй швидку допомогу.

Свою провину він повністю заперечував і стверджував, що вказаний холодильник працював справно, коли міг спалахнути інший, який періодично поливався водою. Роботодавець запевняв, що труп не було оглянуто вчасно і опік на долоні не був наслідком замикання у мережі, тоді як перевірка інспектора показала несправність електрики у магазині. Пізніше йому було призначено штраф та вимогу виправити всі неполадки.

Оскільки наявність саден роботодавцем заперечувалася, а повторна експертиза показала, що смерть настала через набряк мозку, він та його сім’я відмовили чоловікові загиблої у допомозі на послуги поховання. У результаті на будинок було накладено арешт, а власнику винесено наступний вирок:

• визнати винним відповідно до ч. 2 ст. 271 КК;
• позбавити волі на 3 роки.

Проте, керуючись ст. 75 КК особа відбуватиме дворічний випробувальний строк у місці ув’язнення, не виїжджатиме за межі України (п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК) та повідомлятиме про зміну місця проживання відповідним органам.

Судова практика: охорона праці неповнолітніх і що до неї входить

Охорона праці неповнолітніх в Україні є одним із найважливіших завдань, спрямованих на захист прав та здоров’я молодих працівників. Правова база, що регулює цю сферу, включає низку законів, які встановлюють спеціальні умови та обмеження для працевлаштування дитини та забезпечують її безпеку в робочому середовищі.

Одним з основних принципів є виключення їхньої зайнятості на небезпечних, шкідливих або важких видах робіт. Законодавство суворо забороняє залучати їх до праці, яка може завдати шкоди їхньому здоров’ю, фізичному чи психічному розвитку.

Крім того, роботодавці зобов’язані надавати неповнолітнім необхідні умови для навчання та підготовки до роботи, а також проводити регулярні медичні огляди та консультації.

А якщо ви зіткнулися з будь-якими правовими питаннями щодо працевлаштування або хочете подати на директора до суду за недотримання базових аспектів, краще звернутися до досвідченого адвоката з «Турій та Партнери».