Судова практика з вимагання

Останнє оновлення 2025-06-23

Право кожного громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю закріплено у Конституції України. Ніхто не може протизаконно позбавити його цього права. Це основоположна норма, яку держава гарантує та захищає. Але трапляються ситуації, коли, оминаючи закон, особі надходять погрози з метою заволодіти його майном. Це називається здирством.

Правові аспекти статті 189 Кримінального кодексу України

Стаття 189 Кримінального кодексу (КК) України регламентує таку протиправну дію та передбачає за її вчинення кримінальну відповідальність. Крім вимоги передати чуже майно чи права на нього, вимаганням також вважаються майнові вимоги із загрозою насильства, спрямовані на потерпілого чи його родичів; знищення чи пошкодження їх майна. Вищезгадана стаття складається з чотирьох частин, де описані такі класифікаційні ознаки:

• діяння, вчинене повторно;
• групою осіб за попереднім погодженням;
• службовою особою, яка використовує своє робоче становище;
• значні збитки у великих розмірах, як наслідок злочину;
• використання насильства, небезпечного для здоров’я та життя потерпілого.

Покарання за вимагання досить суворе: від обмеження волі до її позбавлення терміном від 5 до 12 років плюс конфіскація майна, залежно від частини статті. Вирок Первомайського районного суду міста Чернівці від 24 вересня 2020 року у справі 725/2070/20 встановлює покарання за здирство, з’їдене з насильством та вчинене повторно.

Склад злочину за статтею 189 Кримінального кодексу України з прикладами судової практики

Об’єктом норми статті 189 КК України виступають насамперед право власності людини. Адже саме на нього зазіхає злочинець. Додатковим можна відзначити безпеку життя та здоров’я. Метою для винної особи стають чуже матеріальне майно, яке представляє йому цінність. Це можуть бути рухомі та нерухомі речі, певні папери, документи, кошти тощо. Приклад, де злочинець вимагав гроші із загрозою вбивства можна знайти у справі №617/1342/19, яку розглядає Вовчанський районний суд Харківської області. Вирок було ухвалено 17 грудня 2019 року. У ньому винна особа отримала покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. Право отримання чужого майна має вигляд, наприклад, договору дарування, заповіту, страхового поліса. Всі ці варіанти можуть бути використані шахраєм.

Якщо розглядати об’єктивну сторону статті 189 КК України, то вона проявляється у незаконній вимогі передачі майна, що належить іншій особі, або права на таке майно. Крім того, вищезазначені дії обов’язково пов’язані з реальною загрозою для потерпілого та/або його родичів. Загроза може стосуватися здоров’я, життя, обмеження законних права і свободи, псування майна, розголошення інформації, яку потерпіла сторона бажає зберегти в таємниці. Верховний Суд України у своїй постанові “Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06 листопада 2009 року вказав, що інформація, як об’єкт злочину, може бути правдивою або вигаданою, несе цінність для потерпілого і є небажаною для розголошення. Наприклад, можна навести вирок Фрунзенського районного суду міста Харків, який був винесений 11 вересня 2020 року у справі 645/1789/19.

Вимагання вважається закінченим у момент, коли злочинець висунув вимогу, поєднану з загрозою.

Суб’єктивна сторона характеризується лише прямим наміром, адже особа має конкретну мету на вчинення протиправних дій. Суб’єктом злочину виступає фізична особа, яка досягла 14 років.

Окремо слід зазначити, що загроза при здирництві має бути реальною і дійсною. Тобто, потерпілий його родичі побоюються за своє здоров’я, життя. Адже при судовому розгляді саме на суб’єктивному ставленні до загрози визначатиметься її реальність.

Огляд судової практики показує, що з вимагання слід відрізняти такі злочини, як розбій і грабіж. Дії у разі розбою та пограбування, пов’язані із застосуванням загрози, здійснюються разом (паралельно). А при здирництві – можуть мати часовий проміжок. Це можна прочитати у ухвалі Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №760/19858/16-к.

Непоодинокі випадки, коли злочинець визнає свою провину в ході судового розгляду. Приклад такої справи є у Вознесенському районному суді Миколаївської області. Вироком від 29 травня 2019 року у справі №473/2104/19 йому присуджено 3 роки позбавлення волі.

Про судову практику у справах про здирство можна сказати, що вона досить різноманітна. Кожен випадок є унікальним, але незмінним у будь-якій справі залишається захист прав і свобод потерпілої сторони. Маючи досвідченого адвоката у кримінальних справах з компанії “Турій та Партнери” можна не тільки досягти справедливого розподілу справи, але й зберегти таке дороге вам майно.