Відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності

Останнє оновлення 2025-06-10

Банківська система для держави відіграє важливу роль у суспільному житті. Питання доведення банку до неплатоспроможності є суспільно небезпечним діянням, яке пов’язане з важливістю та громадським значенням банківської діяльності для всієї кредитно-фінансової системи будь-якої держави, а також розміром шкоди, що завдається державним інтересам та кредиторам банку у разі його банкрутства. Ці обставини таки були першопричинами необхідності криміналізації цієї дії, внаслідок чого 02.03.2015 вищим законодавчим органом України було прийнято ЗУ №218-VIII, відповідно до якого КК було доповнено статтею 218-1.

Кримінальна відповідальність за ст.218-1 КК

Ця стаття закріплює відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності, тобто дії навмисного характеру, з корисливих мотивів, на користь третіх осіб або будь-якої іншої особистої зацікавленості вчинення особою, яка пов’язана з банком, будь-яких діянь, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Але варто пам’ятати, що відповідальність кримінального характеру настане виключно у разі заподіяння кредитору чи державі великої матеріальної шкоди. За такі діяння винна особа може отримати покарання у вигляді позбавлення або обмеження особистої свободи від 1-го до 5-ти років з обов’язковим накладенням грошового штрафу від 85 до 170 тисяч грн.

Провівши аналіз диспозиції цієї статті можна дійти висновку, що доведення банку до стану неплатоспроможності може здійснюватися виключно за допомогою активних дій. З огляду на це такі дії на практиці можуть бути найрізноманітнішими, але законодавець цей перелік у жодному законодавчому акті не конкретизував, тому серед них можна виділити такі:

• укладання договору відступлення права вимоги, який для банку за своїми умовами є свідомо невигідним,
• явно збиткова та невигідна інвестиційна діяльність, що стосується цінних паперів,
• високоліквідних активів у вигляді наявних коштів через касу банківських установ, наприклад, із застосуванням чекових книг,
• проведення заздалегідь збиткових операцій, що стосуються кредитування підконтрольних (дочірніх) суб’єктів господарювання, які не мають на меті подальшого повернення наданих кредитів або запозичень.

Іншими діями, що призводять до виникнення неплатоспроможності банку, можуть бути, у тому числі укладання явно невигідних та несприятливих для фірми договорів, за якими зобов’язання боржника будуть сумнівними, у тому числі:

• витрачання грошей суб’єкта господарювання на потреби, які не пов’язані з його безпосередньою діяльністю,
• дострокове виконання взятих зобов’язань або прийняття на фірму зобов’язань, які не можуть бути реально виконаними (наприклад, борги інших юридичних осіб),
• повна передоплата товару, який свідомо має сумнівну якість,
• схвалення та видача кредитів особам, які свідомо їх не повертатимуть.

Важливо пам’ятати, що в диспозиції статті зазначені активні дії навмисного характеру, які спрямовані насамперед на доведення банківської установи до неплатоспроможності. Але бувають ситуації, коли такі наслідки настають через бездіяльність керівників банку або інших уповноважених осіб, які не вчинили необхідних дій для запобігання неплатоспроможності банку.

Насамперед, у цьому випадку йдеться про не здійснення власником банку його реорганізації, невиконання передбачених програмою заходів оздоровлення фінансового характеру, або невиконання інших заходів щодо усунення допущених банківською установою порушень чинного законодавства.

У разі не виконання зазначених заходів та не приведення банком здійснюваної діяльності у відповідність до законодавства, у т.ч. НПА Національного банку України, після потрапляння до категорії проблемних, з’являються підстави для віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних. Тому довести банк до стану неплатоспроможності можна шляхом бездіяльності власника чи керівника банку.

Матеріальна складова складу злочину за ст.218-1 КК

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного правопорушення – суспільно небезпечні наслідки. За своєю конструкцією ст.218-1 КК є ускладненим правопорушенням кримінального характеру, яке кваліфікується за наслідками, наступними послідовно одне одним. При цьому проміжним наслідком скоєного злочину є віднесення банківської установи до категорії неплатоспроможних банків, а похідним (додатковим) наслідком – заподіяння кредитору чи державі матеріальної шкоди у великому розмірі.

Відповідно до ст.76 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 банк може бути визнаний неплатоспроможним на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством. Винятково Національний банк має право прийняти таке рішення лише у разі невиконання банком у визначений Законом або встановлений договором термін своїх зобов’язань перед кредиторами чи вкладниками через недостатність коштів.

У примітці до цієї статті закріплено, що матеріальними збитками у великому розмірі прийнято вважати шкоду, яка у 10 тисяч і більше разів перевищує НМДГ, тому тут слід враховувати, що під час кваліфікації кримінальних злочинів необхідно пам’ятати, що сума НМДГ встановлюється законодавцем на рівні так званої податкової соціальної пільги, тобто 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму виключно для працездатної особи (цей розмір з кожним роком змінюється).

Що робити, якщо Вам звинуватили за ст.218-1 КК

Як зазначено вище, даний вид кримінального правопорушення має велике значення для забезпечення стабільного розвитку банківської системи держави. Але якщо говорити з боку доказування, то в українських судах вкрай рідко розглядаються обвинувальні акти за звинуваченням у скоєнні такого роду злочину, бо його ознаки важко довести. Але якщо Вам було пред’явлено звинувачення і в підозрі дії кваліфікували за ст.218-1 КК, потрібно відразу подумати про свій якісний і всебічний захист. Вона в першу чергу повинна полягати у виробленні тактики поведінки під час судового процесу, детальному розборі кожного доказу, що є у звинувачення, і можливого надання своїх доказів захисту, які зможуть спростувати пред’явлене звинувачення.

Все це зможуть забезпечити кримінальні адвокати, які працюють у юридичній фірмі «Турій та Партнери», які зі злочинами у сфері господарської діяльності працюють не з чуток, а мають величезний досвід захисту клієнтів, які є керівниками чи власниками різних суб’єктів господарювання. Важливо пам’ятати, що у цій сфері діє дуже специфічне законодавство, яке має безліч нюансів, тому краще одразу звернутися за допомогою до юристів-практиків.