Відповідальність за грубе порушення законодавства про працю

Останнє оновлення 2025-06-10

У законодавство України про працю входить Кодекс законів про працю (скорочено КЗпП), а також інші нормативні акти, які повинні йому відповідати. Багато сучасних юристів скаржаться, що український КЗпП не детально, а часом фрагментарно регулює відносини, які виникають у трудовій сфері, тобто значна кількість нормативних актів залишається поза КЗпП. Наприклад, Закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про підприємства в Україні», які регулюють трудові відносини в певній, вузьконаправленої сфері. За порушення трудового законодавства винна особа може бути притягнута як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, все залежить від суспільної небезпеки правопорушень.

Адміністративна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю

Відповідальність адміністративного характеру є специфічним видом юридичної відповідальності за ті правопорушення, про які не можна сказати «грубі» правопорушення. Вони найчастіше не мають занадто великий суттєвості щодо наслідків, що настали, які виникають унаслідок бездіяльності або негативних дій з боку посадових осіб. Безпосередньо в КУпАП закріплені основні різновиди правопорушень законодавства про працю та розмір адміністративних стягнень, які можуть бути накладені за їх вчинення.

Так, стаття 41-а КУпАП є найбільш поширеною в частині порушень трудового законодавства. Посадова особа підприємства, установи або організації може отримати штраф у розмірі від тридцяти до ста НМДГ (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за вчинення наступних правопорушень:

• порушення терміну надання як чинним, так і колишнім працівникам, на їх вимогу документів, що стосуються їх трудової діяльності на підприємстві, які потрібні для призначення пенсії;
• порушення встановлених на підприємстві термінів виплати зарплати, її виплата не в повному обсязі;
• порушення порядку та терміном проведення атестаційних заходів робочих місць за умовами праці
  інші порушення вимог трудового законодавства.

Грубий характер порушення трудового законодавства свідчить про серйозність і високий ступінь суспільної небезпеки даного правопорушення і виступає основною відмінною рисою злочину, який передбачено статтею 172 КК, і адміністративного делікту, закріпленого в ст.41 КУпАП.

Наприклад, використання найманої праці без укладення з працівником письмового трудового договору, хоча і є порушенням вимог трудового законодавства, проте не впливає на можливість реалізації працівником його конституційного права на працю і не завдає істотної шкоди трудових відносин, і тому “грубим порушенням” вважатися не може . Зазначені дії необхідно розглядати як адміністративний делікт.

Кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю

Але в разі грубого порушення законодавства про працю, винній особи доведеться відповісти згідно з Кримінальним кодексом, в якому передбачена стаття 172. Тому в випадках незаконного звільнення з роботи працівника з особистих мотивів або в зв’язку з повідомленням їм у якості викривача про скоєння особою пов’язаного з корупцією або безпосередньо корупційного правопорушення (відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»), можуть притягнути до кримінальної відповідальності. За вищевикладені чи інші серйозні порушення трудового законодавства винна особа може отримати достатньо серйозне покарання:

1. до двох років виправних робіт;
2. до 3-х років позбавлення права займатися конкретною діяльністю або займати конкретні посади;
3. від 2-х тисяч до 3-х тисяч НМДГ.

Об’єкт злочину – безпосередньо трудові правовідносини, точніше відносини двостороннього характеру між працівником і власником або уповноваженим органом, що стосуються виконання за певну винагороду роботи на обумовленій посаді, кваліфікації чи спеціальності, які виступають своєрідною формою закріплення суб’єктивних як обов’язків, так і прав.

Під час вирішення питання чи було скоєно порушення трудового законодавства, необхідно враховувати не тільки норми, які закріплені в КЗпП України, а й норми, наявні в інших нормативно-правових актах, все залежить від того, до якої сфери відноситься роботодавець або працівник.

Крім того, варто пам’ятати, що кримінальна відповідальність по розглянутій статті настає лише в тому випадку, коли правопорушення характеризується ознакою “грубе”. Природно, що поняття «грубе» має оцінний характер, тобто його суть повинна визначатися при розгляді конкретної справи. Тут потрібно враховувати кількість потерпілих, характер самого діяння і його наслідки, наприклад:

• залучення до важких робіт або робіт з небезпечними, шкідливими умовами праці вагітних жінок або осіб, що не досягли повноліття, а також інших осіб, щодо яких в законодавстві про працю встановлені найсуворіші заборони;
• встановлення понаднормових робіт;
• ненадання відпустки,
• систематичне порушення тривалості робочого часу.

Що робити, якщо звинуватили за грубе порушення законодавства про працю

Трудове законодавство досить специфічна сфера з точки зору юриспруденції, адже, як вище вже згадувалося, тут не можна обмежитися виключно КЗпП України. Для обґрунтування того чи іншого документа необхідно вивчити безліч Законів України або інших підзаконних нормативних актів, які регулюють трудові відносини в конкретній сфері. Природно, що доведення складу злочину, передбаченого ст.172 КК також є складним і кропітким. Але в разі наявності наступальної позиції правоохоронних органів, які зважилися висунути обвинувачення за грубе порушення законодавства про працю, краще замовити послуги адвоката із трудових спорів. Представники юридичної компанії «Турій та Партнери» мають великий досвід роботи в сфері кримінального процесу у справах про порушення законодавства про працю, тому допоможуть захиститися від пред’явленого обвинувачення як шляхом збору необхідних доказів у справі, так і шляхом визнання неналежними і недопустимими тих доказів, які є в матеріалах кримінального провадження.