Відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або за їх перевищенням

Останнє оновлення 2025-06-10

Важливо розуміти, що українська бюджетна система ґрунтується на певних засадах. Серед них особливої уваги заслуговують два найбільш значущі принципи:

1. цільового використання бюджетних коштів (далі за текстом – БС) на цілі, що стосуються бюджетних призначень;
2. цільового використання БС на цілі, що стосуються бюджетних асигнувань.

Щодо поняття «бюджетних призначень» (БН), то під ним мають на увазі повноваження головного розпорядника БС, закріплені в Бюджетному кодексі України (далі – БКУ), а також ЗУ «Про Державний бюджет» (в т.ч. включаючи рішення, прийняті на місцевому рівні), які мають цільові, тимчасові та кількісні обмеження та дозволяє надавати певні бюджетні асигнування.

Розкриваючи суть поняття «бюджетних асигнувань» (БА), слід розуміти, що йдеться про конкретні повноваження розпорядників БС, наданих відповідно до бюджетних призначень на проведення платежів, а також взяття бюджетних зобов’язань. Крім того, такі повноваження мають також цільові, тимчасові та кількісні обмеження (найчастіше це стосується складання бюджету, планів використання БС, кошторисів).

Необхідно наголосити, що одержувачі та розпорядники БС мають низку зобов’язань (у рамках бюджету), а також мають проводити витрати виключно бюджетних асигнувань, які закріплені планами використання БС (включаючи кошторису). Під кошторисом у цьому випадку мають на увазі головний планово-фінансовий документ, що надає повноваження щодо здійснення платежів та отримання прибутку. За допомогою цього документа також визначається спрямування та обсяг коштів, призначених для досягнення цілей та виконання своїх функцій бюджетними установами.

Важливо розуміти, що будь-яке порушення таких принципів (особливо принципу цільового використання БС) тягне за собою настання певного виду відповідальності.

Що мають на увазі під «нецільовим використанням державних коштів»?

Говорячи про нецільове використання бюджетних (державних коштів), а також відповідальності, яку воно тягне за собою, потрібно, перш за все, розуміти, про що йдеться. Тому законодавець чітко прописав, що мається на увазі під поняттям нецільового використання бюджетних коштів (далі – НІБС). Так, виходячи з положень БКУ (119-ї статті) під НІБС розуміють витрати БС на цілі, які не відповідають:

• бюджетним асигнувань (тобто кошторисів, розпису бюджету, плану застосування цих коштів);
• встановленим напрямам використання БС, зазначених у паспорті бюджетних програм чи планах використання БС;
• бюджетних призначень, чітко прописаних у ЗУ «Про державний бюджет України» (або рішення про прийняття бюджету на місцевому рівні).

Заходи впливу на нецільове використання бюджетних коштів

Крім кримінальної відповідальності за НІБС, передбаченої чинним українським КК, до порушників бюджетного законодавства (включно з НІБС), можуть застосовуватися певні заходи впливу, закріплені 117-ю статтею БКУ. Серед них слід виділити:

1. Безперечне вилучення коштів із бюджетів (на місцевому рівні). Цей захід застосовується до тих, хто порушує 28-й пункт 1-ї частини 116 статті БКУ.
2. Зупинення дій рішень про місцеві бюджети, які застосовують у низці бюджетних порушень 7-го пункту 1-ї частини 116 статті БКУ.
3. Повернення БС до певних бюджетів, яке необхідно робити за наявних порушень 24-го (в аспекті розподільників БС), 38-го та 29-го пунктів 116-ї статті БКУ.
4. Зменшення БА, яке застосовується до порушників зазначених вище пунктів 116-ї статті БКУ.
5. Зупинення БА. Цей захід використовується, щоб притягнути до відповідальності за порушення пунктів 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38, а 40 до 1-ї частини 116 статті БКУ.
6. Зупинення операцій, пов’язаних із БС. Захід застосовується за допущення порушень пунктів 40, 38, 32-36, 14-29, 11, 10 та 1-3 частини 1 116 статті БКУ.
7. Інші заходи впливу, зазначені у ЗУ «Про держбюджет», які застосовують за допущення бюджетних порушень за цим Законом.
8. Попередження про погане виконання бюджетного законодавства, висловлене вимогами усунути такі порушення. Цей захід застосовується у всіх випадках, коли виявлено порушення бюджетного законодавства.

Примітка. Подібне вилучення веде до стягнень БС (на місцевому рівні) до держбюджету органами українського Казначейства за рахунок зменшення обсягу на конкретну суму базових дотацій (трансфертів) місцевим бюджетам, виходячи з порядку, затвердженого українським Кабміном (КМУ).

Важливо підкреслити, що під зменшенням БА в даному випадку мається на увазі позбавлення повноважень на прийняття бюджетних зобов’язань щодо відповідної суми на строк до закінчення чинного бюджетного періоду у вигляді внесення правок до кошторису (розпису бюджету). Також таке трапляється і у випадках певної необхідності в майбутньому вносити зміни до ЗУ «Про держбюджет України» (або рішення про місцеві бюджети) у порядку, регламентованому українським Кабміном.

Крім того, в даному випадку призупиненням БА передбачається завершення повноважень, пов’язаних із прийняттям бюджетних зобов’язань на конкретні суми та на строк до 3-х місяців у межах цих бюджетних періодів (шляхом впровадження правок у кошториси (розписи) бюджетів).

Примітка. Порушення бюджетного законодавства, які було виявлено та зафіксовано інспекторами, необхідно усунути не пізніше 30-ти денного календарного терміну.

Під порушниками у зазначених випадках мають на увазі учасників бюджетного процесу.

Кримінальна відповідальність за статтею 210 КК України

Якщо опустити всі вищезазначені заходи за порушення бюджетного законодавства та зосередитися саме на нецільовому використанні держ.коштів, тоді йтиметься про кримінальну відповідальність, передбачену 210 статтею цього КК України.

НІБС, яке здійснюється особами (в т.ч. операції з видатками по бюджету або надання кредитних позик з БС без встановлених БН або з перевищенням лімітів за ними всупереч БКУ або ЗУ «Про держбюджет України» на чинний рік) та у випадках, коли предметами їх дій були БС у великих розмірах, які понесуть покарання відповідно до 1-ї частини ст. 210 УКУ. Так, за подібне правопорушення винним загрожує:

• обмеження волі на строк до 3-х років (також паралельно зловмисника позбавляють права на зайняття конкретних посад/діяльностей на строк до 3-х років або без такого).
• покарання виправними роботами на строк до 2-х років;
• штрафні санкції у вигляді 1-4-х тис. НМДГ.

У разі, коли вищезгадані дії здійснювалися групою осіб, які вступили в попередню змову або повторно, лише предметом правопорушення були БС в особливо великих розмірах, покарання обиратиметься, виходячи з санкцій 2 частини 210 статті КК України. Виходячи з них, зловмисник може позбутися волі щонайменше на 2 роки із забороною займатися певною діяльністю або обіймати деякі посади строком до 3-х років. Також суд може огранити свободу правопорушника до 5 років.

Важливо! Йдеться про БС, до яких відносять кошти, що входять до держбюджету, а також бюджети, прийняті на місцевому рівні (джерело формування таких БС у даному випадку не має жодної ролі).

Згідно зі статтями 210-211 чинного КК України, під великим розміром БС мають на увазі суми, що перевищують у тисячу і більше разів НМДГ. Особливо великими розмірами, виходячи з цих статей, є суми в 3 і більше разів перевищують НМДГ.

Що робити, якщо звинувачують у нецільовому використанні бюджетних коштів?

Звинувачення за статтею 210 КК України – це дуже серйозне зобов’язання. Та й загалом кримінальні правопорушення у бюджетній сфері є досить важкими у розслідуванні та доведенні. Тому якщо Вас звинувачують у нецільовому використанні державних коштів – найміть грамотного адвоката. Ще не знайшли такого? Тоді настав час звернутися за допомогою юридичних захисників адвокатської фірми «Турій і Партнери». Вони зроблять все швидко, злагоджено та на найвищому рівні.