Відповідальність за необережне знищення чи пошкодження майна

Останнє оновлення 2025-06-10

Більшість кримінальних правопорушень вчиняється з прямим наміром, але є категорія злочинів, для наявності складу яких потрібна наявність необережної форми вини. Саме до таких видів злочинів належить необережне пошкодження або знищення майна, яке закріплене у статті 196 КК.

Кримінальна відповідальність за статтею 196 КК

Стаття, що розглядається, з моменту прийняття Кримінального кодексу практично не змінювалася. Вона передбачає відповідальність за дії щодо необережного пошкодження або знищення чужого майна, внаслідок якого настали наслідки у вигляді загибелі людей або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. У разі визнання винним злочинець за такою кваліфікацією діяння може отримати покарання до 3-х років позбавлення або обмеження особистої свободи або до 2-х років виправних видів робіт.

Головний безпосередній об’єкт аналізованого правопорушення – це право власності, а додатковим обов’язковим об’єктом у разі є життя чи здоров’я людини.

Якщо говорити про предмет необережного пошкодження або знищення будь-якого чужого майна, то ним може бути абсолютно будь-які предмети матеріального світу, які для злочинця чужі. Винятком можуть бути окремі види майна, які законодавець поставив під захист спеціальних кримінально-правових норм, наприклад, військове майно є предметом правопорушення, закріпленого у статті 412 КК.

Головна особливість відповідальності за недбале (необережне) ушкодження або знищення будь-якого чужого майна – це те, що на кваліфікацію даного правопорушення ніяк не впливає спосіб його вчинення. Це одна з ознак, що відрізняють цей склад злочину від кримінального правопорушення, передбаченого статтею 194 КК. Тобто відповідальність за правопорушення, що розглядається, обумовлена виключно наступними наслідками.

Відповідальність кримінального характеру наступатиме за ст.196 КК лише в тому випадку, коли дія (бездіяльність) спричинила:

• людські жертви, тобто загибель як мінімум однієї людини,
• інші тяжкі наслідки – заподіяння великої шкоди матеріального характеру, серйозні руйнування будь-яких важливих об’єктів, завдання кількох потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

Як приклад можна навести випадки, які останнім часом, на жаль, набули значного поширення на території України та викликають великий суспільний резонанс. Так, один із мешканців багатоквартирного будинку у своїй квартирі самовільно намагається підключити балон зі зрідженим газом до газової плити. Через несправність балона, а також порушення елементарних правил безпеки, газ витік і спалахнув, що надалі призвело до вибуху та завдання кількох громадян тяжких тілесних ушкоджень. Це яскравий приклад ситуації, коли дії винної особи слід кваліфікувати за цією статтею.

Важливо пам’ятати, що правопорушення, закріплене у статті 196 КК, може бути скоєно як внаслідок бездіяльності, так і дії. Як можна було здогадатися раніше, злочин має виключно матеріальний склад, тобто для його наявності обов’язково потрібна наявність суспільно небезпечних наслідків, закріплених у диспозиції цієї статті.

Але для того, щоб точно кваліфікувати дії тієї чи іншої особи, потрібно пам’ятати про головну рису даного правопорушення, яка закріплена в його суб’єктивній стороні. Так, у злочинця під час вчинення певного діяння повинна мати місце необережна форма вини. Тобто особа передбачає певну можливість пошкодження або знищення чужого майна, що може призвести до тяжких тілесних ушкоджень або великих людських жертв, але легковажно розраховує, що їх буде запобігти. Ця ж форма провини буде, якщо злочинець через певні обставини не передбачає наступ цих наслідків, хоча міг і повинен був їх передбачати.

Для звичайного громадянина така юридична формулювання не особливо зрозуміла, тому найпростіше пояснити її на прикладі. Так, особа, перебуваючи у приміщенні приватного житлового будинку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушуючи законодавчо встановлені в Україні правила пожежної безпеки, здійснила розпалювання в печі житлової кімнати вогню із застосуванням бензину, що є легкозаймистою речовиною. Внаслідок цих дій будинок швидко спалахнув і це, у свою чергу, призвело до загибелі дружини власника будинку, яка спала на дивані. Саме в цьому випадку дії винної особи підпадають під ст.196 КК.

Що робити, якщо Ви стали жертвою ст.196 КК

Відповідно до статті 55 КПК постраждалим у якомусь кримінальному провадженні є фізична особа, якій через скоєння певного кримінального правопорушення заподіяно майнову, фізичну чи моральну шкоду, або юридичну особу, якій з тих же причин було завдано шкоди майновому характеру.

У разі отримання шкоди внаслідок скоєння злочину, закріпленого у ст.196 КК, не варто затягувати із захистом своїх прав, тому що з часом можуть бути втрачені основні докази у справі, які надалі можуть бути визначальними для доведення провини конкретної особи. Зрозуміло, що злочинець по категорії справ, що розглядається, діяв з необережності, але він повинен був розуміти, що такі дії можуть призвести до серйозних негативних наслідків, тому він повинен відповідати і в частині відшкодування збитків.

Головне довести його провину в судовому порядку, адже позов можна пред’явити як у рамках кримінального процесу, так і після винесення обвинувального рішення у порядку цивільного судочинства. У частині морального відшкодування на користь фізичної особи потрібно довести страждання, які обґрунтовуються не просто словами, а зібраними у справі письмовими доказами (тривалим лікуванням, серйозними отриманими каліцтвами, великим розміром завданих збитків).

Що робити, якщо Вам звинуватили за ст.196 КК

Висунення звинувачення – це досить копіткий та важливий етап притягнення злочинця до кримінальної відповідальності. Тут важливо не просто оцінити всі зібрані докази у справі щодо їх достатності для засудження обвинуваченого, а й дотримуватися всіх передбачених у законодавстві процедур та строків. Навіть звичайна передача до суду обвинувального акта має бути здійснена у строки досудового розслідування, адже практика Верховного суду останнім часом дуже впливає на суди всіх інстанцій, які зобов’язані згідно із Законом її дотримуватись.

Незважаючи на те, що в умовах нового КПК права сторони захисту були сильно розширені, підходити до вибору адвоката дуже уважно. В адвокатському об’єднанні «Турій та Партнери» працюють висококваліфіковані та грамотні кримінальні адвокати, які мають величезний досвід роботи у кримінальному процесі. У разі пред’явлення обвинувачення за статтею 196 КК вони зможуть довести невинність підзахисного та неприпустимість зібраних у справі доказів. Тим більше, що скоєння злочину з необережності потребує особливого підходу до доведення суб’єктивної сторони правопорушення, яка має обґрунтовуватися не лише свідченнями обвинуваченого, а й іншими об’єктивними доказами у справі.