
Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці
Останнє оновлення 2026-10-01
Для того, щоб скористатися послугами адвоката по 271 статті КК України, натисніть на обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Стаття 271 КК України — базова, «універсальна» норма кримінальної відповідальності за порушення правил охорони праці, якщо це спричинило шкоду здоров’ю або призвело до загибелі людей. Санкція починається зі штрафу і доходить до 7 років позбавлення волі залежно від наслідків. Обидва розглянуті нижче вироки 2026 року показують однаковий результат: мінімальний штраф за спрощеною процедурою. Нижче розібрано, як влаштована норма, хто за нею відповідає і що ці рішення означають для захисту.
Коротко про головне
- Стаття містить дві частини: за ч. 1 (шкода здоров’ю) діяння належить до категорії кримінальних проступків, за ч. 2 (загибель людей або інші тяжкі наслідки) — до злочинів із покаранням до 7 років позбавлення волі.
- В обох розглянутих вироках суди призначили мінімальний штраф — 1 000 НМДГ (17 000 грн), розглянувши справи у спрощеному провадженні без судового засідання.
- Суб’єкт завжди встановлюється через конкретний пункт посадової інструкції: суди не посилаються на «порушення охорони праці» абстрактно, а цитують точну норму, яку порушив обвинувачений.
- Головна захисна тема: чи доведено причинно-наслідковий зв’язок між конкретним порушенням конкретного пункту інструкції та заподіяною шкодою, а не загальна «небезпечність» умов праці.
1. Що криміналізує стаття 271
| Частина | Наслідок | Покарання |
| 1 | Шкода здоров’ю потерпілого | Штраф від 1 000 до 3 000 НМДГ (17 000–51 000 грн), або виправні роботи до 2 років, або пробаційний нагляд до 2 років, або обмеження волі до 2 років |
| 2 | Загибель людей або інші тяжкі наслідки | Обмеження волі від 2 до 5 років, або позбавлення волі до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого |
За ст. 12 КК діяння за ч. 1 належить до категорії кримінальних проступків — це прямо пояснює, чому обидва розглянуті нижче вироки розглянуті у спрощеному порядку без судового розгляду. Діяння за ч. 2, залежно від конкретно призначеного покарання, належить до більш тяжких категорій.
Суб’єкт спеціальний: службова особа підприємства, установи, організації або громадянин — суб’єкт підприємницької діяльності. В обох розглянутих справах суди встановлювали статус службової особи через посадову інструкцію: обов’язок контролювати дотримання підлеглими правил безпеки прямо закріплений у конкретному пункті цієї інструкції, і саме на нього суд посилається як на джерело порушеного обов’язку.
2. Місце статті 271 серед суміжних норм і видів відповідальності
Стаття 271 — загальна норма. Поруч із нею в КК є спеціальні склади для окремих сфер, які застосовуються замість неї, якщо порушення сталося саме в цій сфері:
- ст. 272 — порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою;
- ст. 273 — порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;
- ст. 274 — порушення правил ядерної або радіаційної безпеки;
- ст. 275 — порушення правил, установлених для безпечної експлуатації споруд і будівель та безпечного використання промислової продукції.
У вінницькій справі, розглянутій нижче, суд окремо підкреслив: підйом драбиною на висоту менше 1,3 м не належить до робіт із підвищеною небезпекою, — це мало значення для правильної кваліфікації саме за ст. 271, а не за спеціальною нормою.
Крім кримінальної, стаття 44 Закону України «Про охорону праці» передбачає й інші види відповідальності за ті самі за суттю порушення:
- Матеріальна — за ст. 130–138 КЗпП (глава IX). Настає незалежно від притягнення до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності (ст. 130 КЗпП) і може застосовуватися як за протиправні дії, так і за бездіяльність працівника. Відшкодування шкоди в межах середньомісячної зарплати відбувається на підставі розпорядження власника; інші випадки — лише в судовому порядку (ст. 136 КЗпП).
- Дисциплінарна — за ст. 139–152 КЗпП (глава X).
- Адміністративна — за КУпАП: ст. 41 (порушення вимог законодавства про охорону праці: штраф 4–10 НМДГ для працівників, 20–40 НМДГ для посадових осіб та ФОП; за ч. 6 — штраф 20–50 НМДГ за порушення порядку повідомлення про нещасні випадки), ст. 93 (порушення нормативів щодо безпечного ведення робіт у промисловості), ст. 94 (порушення правил обліку, використання та зберігання вибухонебезпечних матеріалів), ст. 188-4 (невиконання законних вимог центрального органу виконавчої влади у сфері охорони праці). Справи про ці правопорушення розглядають, згідно зі ст. 231 КУпАП, керівники відповідного органу, його територіальних інспекцій та державні інспектори.
3. Розбір двох вироків
Справа № 760/24767/26: допуск неповнолітнього до вантажних робіт без інструктажу (Київ)
Суд і дата: Солом’янський районний суд м. Києва, вирок від 02.09.2026, провадження № 1-кп/760/3687/26, ЄРДР № 12025105170000054 від 05.09.2025.
Кваліфікація: ч. 1 ст. 271.
Фабула. Обвинувачений обіймав посаду заступника начальника складського господарства акціонерного товариства. Згідно з п. 4.1 розділу 4 його посадової інструкції, до його обов’язків входила організація та контроль проведення вантажно-розвантажувальних робіт із дотриманням вимог техніки безпеки. 04.09.2025 на території складу санітарно-технічної арматури та металу ланка працівників підприємства проводила завантаження листів металу у вагон. Обвинувачений допустив до цієї роботи як вантажника особу, яка не досягла 18 років і не пройшла ані попереднього спеціального навчання, ані перевірки знань з питань охорони праці, — на порушення п. 1.1 інструкції з охорони праці для вантажника складського господарства, згідно з якою до такої роботи допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, інструктаж з пожежної безпеки, первинний інструктаж на робочому місці, спеціальне навчання та перевірку знань.
Близько 14:00 неповнолітній, який працював без спеціального захисного костюма, під час передачі листа металу розміром приблизно 170×215 см з рук у руки не розрахував вагу листа. Лист вислизнув і кутом порізав йому праву руку. Потерпілий отримав різану рану правого передпліччя — легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я на строк понад 6, але не більше 21 доби.
Причинно-наслідковий зв’язок. Суд прямо вказав: недотримання обвинуваченим п. 4.1 посадової інструкції та п. 1.1 інструкції з охорони праці для вантажника перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з настанням події, що призвела до отримання потерпілим тілесних ушкоджень.
Процесуальний порядок. Справу розглянуто у спрощеному провадженні без судового розгляду (ч. 2, 3 ст. 381 КПК). Обвинувачений беззастережно визнав вину, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини та у письмовій заяві, складеній за участю захисника, погодився на розгляд обвинувального акта без своєї участі. Неповнолітній потерпілий в особі законного представника також заявив, що не заперечує проти такого порядку.
Покарання. Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнав щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, не встановив. Враховуючи, що діяння належить до категорії кримінальних проступків і тяжких наслідків не настало, призначено штраф у розмірі 1 000 НМДГ (17 000 грн) — мінімум санкції ч. 1 ст. 271. Із засудженого також стягнуто витрати на експертизу — 7 701,76 грн. Запобіжний захід не застосовувався.
Справа № 127/10040/26: падіння з приставної драбини без протиковзних башмаків (Вінниця)
Суд і дата: Вінницький міський суд Вінницької області, вирок від 30.03.2026, провадження № 1-кп/127/254/26, ЄРДР № 12024025020000325 від 05.10.2024. Набрав законної сили 30.04.2026.
Кваліфікація: ч. 1 ст. 271.
Фабула. Обвинувачений виконував обов’язки старшого майстра дільниці з ремонту та обслуговування електрообладнання на підприємстві. На виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації головним енергетиком було видано наряд-допуск для робіт на висоті, і обвинуваченого було призначено відповідальним керівником робіт. 04.10.2024 близько 14:00 електромонтер підприємства, усуваючи несправність сигнального дроту в місці встановлення датчика пожежної сигналізації на висоті близько 2,5 м, використовував висувну секцію драбини як приставну драбину. Піднявшись на четверту сходинку (близько 1 м від рівня підлоги), він втратив рівновагу, коли драбина раптово почала ковзати по підлозі, та впав.
Потерпілий отримав черепно-лицьову травму — багатоуламковий перелом тіла нижньої щелепи з розходженням кісткових уламків, віднесену до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (розлад здоров’я понад 21 день).
Причина нещасного випадку. Акт розслідування нещасного випадку, складений відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (постанова КМУ № 337 від 17.04.2019), визнав випадок пов’язаним із виробництвом і встановив, що винним є обвинувачений як відповідальний керівник робіт. Він допустив використання на гладкій поверхні приставної драбини, нижні кінці якої не були обладнані гумовими або іншими нековзними башмаками, — на порушення п. 7.12 глави 7 розділу IV Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристосуваннями (НПАОП 0.00-1.71-13, затв. наказом Міненерговугілля від 19.12.2013 № 966), а також п. 2.15 розділу 2 власної посадової інструкції в частині нездійснення контролю за дотриманням потерпілим правил охорони праці.
Судова експертиза причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці підтвердила: причиною падіння стала недостатня надійність засобу виробництва — відсутність протиковзних башмаків на нижніх кінцях драбини. Суд окремо зазначив: робота, яку виконував потерпілий безпосередньо в момент нещасного випадку (підйом драбиною на висоту менше 1,3 м), не належить до робіт із підвищеною небезпекою.
Процесуальний порядок. Як і в київській справі, розглянуто у спрощеному провадженні за ст. 381–382 КПК: обвинувачений і потерпілий у письмових заявах, складених за участю захисника, підтвердили згоду з установленими досудовим розслідуванням обставинами та з розглядом справи без судового засідання.
Покарання. Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнав щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, не встановив. Враховано позитивну характеристику, відсутність судимості та відсутність звернень до психіатра і нарколога. Призначено штраф 1 000 НМДГ (17 000 грн) — той самий мінімум санкції. Додатково із засудженого стягнуто витрати на експертизу в розмірі 28 524,80 грн, арешт, накладений на речові докази, знято. Металеву драбину суд постановив знищити.
4. Порівняльна таблиця
| Параметр | № 760/24767/26 (Солом’янський, Київ) | № 127/10040/26 (Вінниця) |
| Дата вироку | 02.09.2026 | 30.03.2026 |
| Посада обвинуваченого | Заступник начальника складського господарства | В.о. старшого майстра дільниці з ремонту електрообладнання |
| Порушена норма | Пункт посадової інструкції + пункт інструкції з охорони праці для вантажника | Пункт посадової інструкції + пункт галузевих Правил охорони праці (НПАОП) |
| Суть порушення | Допуск до роботи неповнолітнього без навчання та перевірки знань | Допуск до використання несправного засобу виробництва (драбини без башмаків) |
| Травма потерпілого | Різана рана передпліччя, легке ушкодження (6–21 доба) | Перелом нижньої щелепи, ушкодження середнього ступеня тяжкості (понад 21 день) |
| Форма розгляду | Спрощене провадження (ст. 381–382 КПК) | Спрощене провадження (ст. 381–382 КПК) |
| Покарання | Штраф 1 000 НМДГ (17 000 грн) | Штраф 1 000 НМДГ (17 000 грн) |
| Судові витрати (експертиза) | 7 701,76 грн | 28 524,80 грн |
| Доля речових доказів | Не описана окремо | Драбину знищено, арешт знято |
5. Що видно з цих справ
- Спрощений порядок — стандартна форма розгляду за ч. 1 ст. 271. Оскільки діяння є кримінальним проступком, а обвинувачені повністю визнають вину та не оспорюють обставини, суди розглядають такі справи без проведення судового розгляду (ст. 381–382 КПК), спираючись на письмові заяви обвинуваченого (складені за участю захисника) та потерпілого.
- Мінімальне покарання за єдиної обставини, що пом’якшує. В обох справах суд обмежився нижньою межею санкції — 1 000 НМДГ, пославшись на щире каяття як єдину обставину, що пом’якшує, та відсутність обставин, що обтяжують. Ні обмеження волі, ні виправні роботи, ні пробаційний нагляд у цих справах не застосовувалися.
- Джерело обов’язку — завжди конкретний пункт документа. Суди не обмежуються загальним формулюванням «порушення вимог охорони праці» — вони цитують точний пункт посадової інструкції або галузевого НПАОП, що закріплює обов’язок, який порушив обвинувачений, і вибудовують причинно-наслідковий зв’язок саме від цього пункту до заподіяної шкоди.
- Різна природа порушень за однакової кваліфікації. В одній справі порушення полягало в допуску до роботи неналежного суб’єкта (неповнолітнього без навчання), в іншій — у допуску до експлуатації технічно несправного засобу виробництва. Обидва варіанти вкладаються в диспозицію ч. 1 ст. 271, оскільки норма охоплює будь-яке порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило шкоду здоров’ю, незалежно від конкретної форми порушення.
- Експертиза — ключовий доказ причинності. В обох справах суд спирався на висновки спеціальної судової експертизи (щодо розслідування причин нещасного випадку або експертизи матеріалів, речовин та виробів), а витрати на неї стягнуто із засудженого за ст. 124 КПК.
6. Стратегічні напрями захисту
- Перевірка точного джерела обов’язку. Ключове питання — який саме пункт посадової інструкції, інструкції з охорони праці або галузевого НПАОП ставиться у вину як порушений. Якщо формулювання обвинувачення розмите («не забезпечив безпечні умови праці» взагалі, без посилання на конкретну норму), це підстава для оспорювання складу.
- Оспорювання причинно-наслідкового зв’язку. Суди в обох справах будували обвинувачення на прямому ланцюжку: конкретне порушення → конкретний механізм травми. Якщо шкода настала не безпосередньо від інкримінованого порушення, а від обставини, що втрутилася (власна необережність потерпілого, дії третіх осіб, непереборна сила), це може виключити причинність.
- Розмежування зі спеціальними нормами (ст. 272–275). Якщо роботи належали до категорії підвищеної небезпеки, вибухонебезпечних виробництв або ядерної безпеки, кваліфікація має здійснюватися за спеціальною нормою, а не за ст. 271. Перевірка характеру робіт (як це зробив суд у вінницькій справі щодо висоти підйому) — важливий елемент захисту.
- Розмежування суб’єкта відповідальності. Якщо обов’язок контролювати конкретну ділянку робіт за документами підприємства покладено на іншу особу (наприклад, безпосереднього бригадира, а не керівника, якого перевіряють), це може означати, що кримінальну відповідальність покладено не на ту службову особу.
- Спрощене провадження: виважена згода. Перехід до спрощеного порядку за ст. 381–382 КПК позбавляє права оспорювати в апеляції встановлені досудовим розслідуванням обставини. Погоджуватися на такий порядок варто лише тоді, коли позиція щодо фактичних обставин дійсно не має перспектив, а мета — мінімізація покарання.
- Паралельна матеріальна та дисциплінарна відповідальність. Притягнення до кримінальної відповідальності не виключає матеріальної (ст. 130 КЗпП) та дисциплінарної відповідальності за те саме порушення — це варто враховувати під час вироблення загальної позиції у справі, включно з можливим цивільним позовом потерпілого.
- Покарання. В обох розглянутих справах штраф призначено на мінімумі санкції. Аргументація для мінімального покарання будується на відсутності судимості, позитивних характеристиках, відсутності перебування на обліку у психіатра та нарколога, щирому каятті та активному сприянні встановленню обставин.
7. Часті запитання
Чим ст. 271 відрізняється від ст. 272–275 КК? Стаття 271 — загальна норма для будь-якої сфери виробництва. Статті 272–275 — спеціальні склади для робіт із підвищеною небезпекою, вибухонебезпечних об’єктів, ядерної та радіаційної безпеки та безпечної експлуатації споруд. Якщо порушення сталося саме у цих спеціальних сферах, застосовується спеціальна норма.
Чи може за одне й те саме порушення настати одразу кілька видів відповідальності? Так. Матеріальна відповідальність працівника настає незалежно від притягнення до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності (ст. 130 КЗпП).
Чи завжди за ч. 1 ст. 271 призначають штраф? Санкція передбачає альтернативу: штраф, виправні роботи, пробаційний нагляд або обмеження волі. В обох розглянутих вироках суди обрали мінімальний штраф з урахуванням каяття та відсутності обставин, що обтяжують, але вибір конкретного виду покарання залишається в межах розсуду суду.
Що відбувається за тяжких наслідків або загибелі людей? Кваліфікація переходить на ч. 2 ст. 271, санкція якої передбачає вже не проступок, а більш тяжкий злочин: обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі до 7 років, з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Хто розглядає адміністративні справи про охорону праці? Згідно зі ст. 231 КУпАП — керівники центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, начальники його інспекцій, головні державні інспектори та державні інспектори.
Висновок
Практика за ст. 271 показує: за повного визнання вини та відсутності тяжких наслідків справи масово проходять через спрощене провадження і закінчуються мінімальним штрафом. Але це не знімає необхідності точної юридичної перевірки — яка саме норма порушена, ким саме і чи перебуває це порушення у прямому причинно-наслідковому зв’язку зі шкодою. Ключові лінії захисту: джерело обов’язку, причинність, розмежування зі спеціальними складами та суб’єкт відповідальності.
Потрібен захист за статтею 271 КК України? Такі справи будуються на точному встановленні того, чий саме обов’язок було порушено, який документ його закріплював і чи існує прямий причинно-наслідковий зв’язок між цим порушенням та заподіяною шкодою, а на стадії покарання важливо грамотно підготувати позицію для спрощеного провадження або домогтися мінімальної санкції. Якщо вам або вашим близьким потрібен адвокат за ст. 271 КК України, юридична фірма «Турій і партнери» допоможе: проаналізує акт розслідування нещасного випадку, оцінить перспективи справи та вибудує захист на кожній стадії — від досудового розслідування до визначення виду та розміру покарання.
