Стаття 325 КК. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням

Останнє оновлення 2026-07-29

До 2020 року стаття 325 КК України (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам) існувала на папері як напівзабутий рудимент. Про неї згадували хіба що у випадках масових отруєнь у дитячих таборах або шаурмічних. Однак пандемія COVID-19 та прийняття Закону № 530-IX радикально змінили правила гри. Санкції злетіли до небес, а правоохоронні органи отримали карт-бланш на порушення кримінальних справ за найменше недотримання карантинних обмежень, санітарних регламентів або правил ізоляції.

Сьогодні стаття 325 КК — це серйозний юридичний ризик для директорів підприємств, рестораторів, керівників медичних лабораторій та звичайних громадян, які опинилися під прицілом слідства через формальні порушення санітарно-епідемічного режиму.

Що саме криміналізує стаття 325 КК?

Закон розділяє відповідальність на два ступені тяжкості залежно від наслідків, що настали.

Частина 1: Ризик поширення інфекцій та отруєнь

Карається порушення правил і норм, встановлених для боротьби з інфекційними хворобами та масовими отруєннями, якщо ці дії спричинили або завідомо могли спричинити їх поширення.

• Санкція: штраф від 17 000 до 51 000 гривень (1000–3000 НМДГ), пробаційний нагляд на строк до 3 років, обмеження або позбавлення волі на той самий строк.
• У чому підступ: правоохоронцям не потрібно доводити, що через вас хтось реально захворів. Достатньо довести «завідомо можливість» поширення (наприклад, роботу закладу в «червоній зоні» або вихід на роботу працівника з позитивним тестом).

Частина 2: Тяжкі наслідки

Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків (наприклад, масового зараження з госпіталізацією десятків людей у тяжкому стані).

• Санкція: реальне позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Як це працює на практиці: Аналіз реальних судових справ

Судова практика Сумської області за 2021 рік наочно показує, як саме слідчі збирали докази та яку роль у справах за ст. 325 відігравали прокуратура і поліція.

1. Побутовий рівень порушення ізоляції: Справа № 587/164/21

• Справа № 587/164/21
• Суд: Сумський районний суд Сумської області.
• Номер у ЄРДР: № 12020200260000574.
• Набрання вироком законної сили: 12.03.2021.

Цей кейс — класичний приклад відпрацювання поліцією фізичних осіб у розпал пандемії. Кримінальне провадження було відкрито за фактом свідомого порушення режиму самоізоляції особою, яка мала підтверджений діагноз COVID-19. Фігурант, достовірно знаючи про свій статус і підписавши зобов’язання про домашній карантин, залишив місце проживання та перебував у громадських місцях, контактуючи з третіми особами.

Поліція зафіксувала факт порушення, опитала свідків та долучила до справи медичні документи. Оскільки реальних заражень зафіксовано не було, справа розглядалася за ч. 1 ст. 325 КК (створення загрози поширення). У результаті фігурант пішов на угоду про визнання винуватості, що дозволило йому уникнути реального тюремного строку та відбутися штрафом.

2. Комерційний та службовий умисел: Справа № 591/5392/21

• Справа № 591/5392/21
• Суд: Зарічний районний суд м. Суми.
• Номер у ЄРДР: № 42021202510000075.
• Набрання вироком законної сили: 07.09.2021.

Зверніть увагу на номер ЄРДР: він починається з цифри 4, що вказує на реєстрацію справи органами прокуратури. Це маркер службового або масштабного комерційного злочину.

У цьому провадженні фігурували порушення санітарних норм на рівні підприємства/установи. Йшлося про ігнорування карантинних регламентів керівництвом комерційного об’єкта або службовими особами, які допустили до роботи інфікований персонал або умисно не забезпечили належну дезінфекцію та температурний скринінг, що створило реальну загрозу спалаху захворювання серед колективу та відвідувачів. Участь прокуратури забезпечила жорсткий збір доказів, включаючи вилучення внутрішніх журналів, наказів керівництва та проведення комплексних судово-медичних експертиз для оцінки реального рівня епідемічної загрози.

Критичні вразливості слідства: На чому будується захист адвоката

Довести склад злочину за ст. 325 КК України слідчим вкрай складно. Кримінальні адвокати успішно розвалюють такі справи, використовуючи такі прогалини в доказовій базі обвинувачення:

1. Проблема бланкетності норми. Стаття 325 є бланкетною — вона відсилає до конкретних санітарних правил, постанов Кабміну або наказів МОЗ. Якщо слідчий у повідомленні про підозру чітко не вказав, який саме пункт якого саме нормативного акта (чинного на момент вчинення діяння) було порушено, обвинувачення визнається некоректним.
2. Відсутність реальної загрози. Захист завжди ставить під сумнів формулювання «могло спричинити поширення». Адвокати вимагають проведення найскладнішої вірусологічної та епідеміологічної експертизи. Якщо обвинувачення не доведе, що дії обвинуваченого створювали фізичну, науково обґрунтовану можливість зараження конкретних людей, справу закривають.
3. Кваліфікація тяжкості наслідків за ч. 2. Якщо слідство намагається інкримінувати смерть людини, адвокат вимагає проведення СМЕ для встановлення точної причини смерті. Потрібно довести, що людина загинула саме від штаму вірусу, носієм якого був обвинувачений, а не від супутніх хронічних захворювань або неналежного лікування в лікарні. Без генетичного та епідеміологічного аналізу вірусу встановити причинно-наслідковий зв’язок неможливо.

Чек-лист для бізнесу: Як мінімізувати ризики за статтею 325 КК

• Призначте відповідального під розпис. Оформіть офіційний наказ по підприємству про призначення відповідального за дотримання санітарних та протиепідемічних норм. Якщо виникнуть претензії у правоохоронців, кримінальну відповідальність нестиме конкретна особа, зафіксована в наказі, а не генеральний директор або власник бізнесу.
• Документуйте кожен крок. Ведіть журнали дезінфекції, інструктажу персоналу, температурного скринінгу та обліку засобів індивідуального захисту. Наявність цих документів у разі перевірки — ваш головний щит, що доводить відсутність умислу та недбалості.
• Розробіть інструкцію на випадок візиту СЕС/поліції. Персонал повинен чітко знати: жодних усних зізнань у стилі «у нас учора кухар кашляв, але ми його залишили» бути не повинно. Будь-які вимірювання, перевірки та фіксація порушень повинні відбуватися виключно в присутності адвоката.

Бездіяльність коштує дорого: Кримінальні наслідки та захист активів

Стаття 325 КК України підступна своєю еластичністю: у руках слідчого формулювання «завідомо могла спричинити поширення» перетворюється на нескінченне джерело для маніпуляцій, обшуків та блокування роботи будь-якого комерційного об’єкта. Для бізнесу обвинувачення за цією статтею — це не просто ризик сплати штрафу, а пряма загроза примусової зупинки операційної діяльності, накладення арешту на майно та жорсткого репутаційного удару, після якого відновити довіру клієнтів практично неможливо.

Якщо ваше підприємство, ресторан, клініка або складський комплекс зіткнулися з тиском контролюючих органів, обвинуваченнями в порушенні санітарно-епідемічного режиму або спробами сфабрикувати кримінальне провадження за ст. 325 КК України — реагувати потрібно миттєво, перш ніж формальний протокол перетвориться на підозру.

Адвокати юридичної фірми «Турій та Партнери» спеціалізуються на захисті бізнесу від неправомірного тиску силових структур. Ми оперативно долучимося до процесу на стадії перевірки, заблокуємо незаконні дії перевіряючих, визнаємо дефектні акти СЕС та поліції недопустимими доказами та захистимо керівництво від кримінального переслідування.