Відповідальність за невиплату зарплати

Останнє оновлення 2025-06-10

Заробітна плата — це грошова винагорода, яку роботодавець виплачує працівникові за його працю. Розмір цієї винагороди обмовляється заздалегідь в трудовому договорі або контракті, не обмежується максимальною сумою, проте не може бути нижче за мінімальну оплату за місячну або годинну норму, встановлену законом про держбюджет на поточний період (станом на серпень 2020р. – 4723 грн. / Міс. і 28,31 грн. / год).

Відповідно до статті 36 Закону України «Про оплату праці», за порушення законодавства в цій сфері винні особи притягаються до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Терміни виплат регулюються ст.115 КЗпП. Згідно з цією нормою, зарплата повинна перераховуватися співробітникам двічі на місяць – з проміжками не більше 16 днів, і не пізніше одного тижня після закінчення розрахункового періоду. Відпускні необхідно виплачувати за 3 дні до початку відпустки. У момент звільнення працівнику належить видавати всі належні йому суми, а при затримці він може вимагати компенсацію середнього заробітку за кожен день зволікання.

Керівник, з вини якого зарплата не видавалася більше 1 місяця (крім випадків, коли відсутність грошей на рахунку організації було викликано заборгованістю з боку казенного підприємства, державного або місцевого бюджету), несе за це повну матеріальну відповідальність (п.9 ч.1 ст. 134 КЗпП). Крім того, несвоєчасний або неповний розрахунок за виконану роботу, що трапився з вини посадової особи, є достатньою підставою, щоб власник міг звільнити його за власною ініціативою навіть без попереднього винесення догани.

Адміністративна відповідальність за невиплату зарплати

Порушення прав робітників на оплату праці може потягнути за собою відповідльність за двома статтями КУпАП

Стаття 41. Недотримання норм трудового законодавства

За порушення фізичною особою-підприємцем, посадовою особою підприємства, організації, установи будь-якої форми власності термінів виплати заробітної плати або оплату її не в повному обсязі призначається штраф у розмірі від 30 до 100  НМДГ (510 – 1700 грн.).

Якщо аналогічний проступок здійснений:

• повторно протягом року тим же суб’єктом;
• по відношенню до неповнолітнього, вагітної жінки;
• по відношенню до одинокому батьку, матері або особі, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.

Штраф складає від 100 до 300 неоподатковуваних мінімальних доходів (1700 – 5100 грн.).

Стаття 41-2. Порушення або невиконання умов колективного угоди

Недотримання власниками або органами, які їх представляють, передбачених колективним трудовим договором зобов’язань (в тому числі що стосуються заробітної плати), тягне за собою штраф від 50 до 100 мінімальних неоподатковуваних доходів громадян (850-1700 грн.).

Обов’язок складання протоколів про адміністративні проступки, пов’язаних з несплатою, несвоєчасною або неповною сплатою заробітку покладається на інспекторів управлінь праці та соціального захисту місцевих державних адміністрацій – саме до них слід звертатися особам, чиї права були порушені. Розглядати справи за вищевказаними статтями уповноважені судді районних, міських, районних в місті судів (ст. 221 КУпАП).

Кримінальна відповідальність за невиплату зарплати

У разі умисної затримки належних працівникам коштів більш ніж на 30 днів, керівники організацій, установ і підприємств будь-яких форм власності, а також фізичні особи-підприємці є суб’єктами кримінального правопорушення і залучаються до відповідальності за ст.175 Кримінального кодексу України.

За безпідставну невиплату заробітку або інших встановлених законом виплат більше, ніж на 1 місяць, суд може засудити винного до:

• штрафу на суму від 8 500 до 17 000 грн .;
• виправних робіт до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади або вести деякі види діяльності терміном до 3 років.

Якщо невиплата (затримка) зарплати сталася в зв’язку з нецільовим використанням призначених для цього коштів, то призначається більш суворе покарання:

• штраф від 17 000 до 25 500 грн .;
• обмеження свободи до 3 років;
• тюремний термін до 5 років із забороною обіймати посади / вести діяльність до 3 років.

Якщо до моменту залучення суб’єкта даного правопорушення до відповідальності зарплата або інші належні платежі будуть перераховані працівникам, то він звільняється від кримінального покарання на підставі ч.3 ст.175 КК.

Таким чином, чинне законодавство України повною мірою захищає права громадян на оплату праці і передбачає механізми примусу роботодавців у разі недотримання ними встановлених норм. Отримати консультацію кваліфікованого юриста або допомогу адвоката по трудовому праву можна, звернувшись в компанію «Турій та Партнери» онлайн або по телефону, вказаному на сайті.