Відповідальність за незаконне проведення аборту
Останнє оновлення 2025-06-10
Для того, щоб скористатися послугами адвоката по 134 статті КК України, натисніть на обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
На відміну від ряду країн, де штучне переривання вагітності заборонено повністю або допускається в виняткових випадках (Єгипет, Ірак, Філіппіни, Ватикан, Польща, ОЕА і ін.), В Україні дана процедура дозволена, але в порядку, встановленому законом.
Так, жінка має право зробити аборт за власним бажанням при дотриманні наступних умов:
- термін вагітності не перевищує 12 тижнів;
- на терміні від 12 до 22 тижнів – виключно за показаннями;
- лікарське втручання повинно відбуватися в акредитованому медзакладі;
- переривання вагітності у осіб молодше 14 років і недієздатних осіб проводиться за заявою їх законних представників (п.1.8 Порядку, затвердженого Наказом МОЗ №423 від 24.05.2013г.);
- аборт здійснюється тільки після підписання жінкою поінформованої згоди, за винятком ознак прямої загрози її життю, коли з об’єктивних причин від пацієнтки або її законних представників отримати таку згоду неможливо.
Зазначені вимоги відповідають ч.6 ст.281 Цивільного кодексу і ст.50 Основ законодавства про охорону здоров’я. Також цими нормативними актами передбачена можливість добровільної стерилізації повнолітніх громадян, але в 2018 році втратив чинність, наказ МОЗ №121 від 6.07.94г., А разом з ним переліки медичних показань і методів хірургічного впливу на чоловіків і жінок, які не бажають мати дітей. Оскільки нові документи станом на вересень 2021 роки так і не були прийняті, в даний час дана сфера не врегульована.
| Зміст |
Склад злочину по ст. 134 КК
Легальне проведення аборту (в межах 12 (22) тижнів, кваліфікованим лікарем в лікарняному стаціонарі, з дотриманням нормативів Міністерства охорони здоров’я) не тягне за собою юридичну відповідальність ні для медичного персоналу, ні для пацієнток. Проблеми з законом можуть виникнути у медиків, які виконують свої обов’язки неналежним чином, що в результаті призводить до тяжких наслідків для потерпілих. У таких ситуаціях кримінальне провадження порушується за ст.140 КК.
Обвинувальний вирок за незаконне переривання вагітності або стерилізацію (по ст.134 КК) виноситься судом тільки після того, як буде доведена вина і наявність в діях підсудного складу даного злочину, а саме:
Об’єкт – загальне і репродуктивне здоров’я людини, встановлений нормативними актами порядок проведення абортів і стерилізації.
Об’єктивна сторона включає в себе час, місце, обставини правопорушення, а також безпосередньо протиправні діяння. Такими є:
- переривання вагітності особою без спеціальної медичної освіти – будь-які дії, спрямовані на позбавлення від ембріона / плода, незалежно від згоди потерпілої, терміну, способу втручання (медикаментозний, хірургічний, механічний, нетрадиційна медицина, трави і т.п.), знаходження в медустанові або за його межами;
- примус жінки до аборту – психологічне / економічне / фізичне насильство, загрози життю, здоров’ю, матеріальному благополуччю, обіцянки розголосити конфіденційну інформацію третім особам або створити інші несприятливі умови в разі відмови; обман з боку медпрацівників (завідомо неправдиве повідомлення про те, що збереження плоду призведе до негативних наслідків для матері або майбутньої дитини);
- недотримання законодавства, що регулює дану процедуру, якщо результатом таких дій став тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої;
- примус до стерилізації (може стосуватися як жінок, так і чоловіків);
- стерилізація, яка привела до тяжких наслідків або смерті людини.
Надання приміщення, медичних препаратів, спеціальних інструментів, обладнання для аборту/стерилізації, приховування відомостей про протизаконні діяння інших осіб кваліфікується як пособництво.
Суб’єкти – осудні особи старше 16 років..
За ч.1 не залучаються особи, які отримали повну вищу медичну освіту за спеціальністю «акушер-гінеколог», і мають відповідний диплом державного зразка (або диплом, виданий в іншій країні, але підтверджений відповідно до міжнародних договорів та національного законодавства України).
Суб’єктивна сторона – прямий умисел, з метою примусити потерпілу до переривання вагітності, стерилізації, або з наміром безпосередньо припинити існування ембріона/плода.
Кримінальна відповідальність за незаконний аборт в Україні
Визначаючи міру покарання, суд приймає до уваги обставини, при яких було скоєно злочин, методи його реалізації, характер заподіяної шкоди і значимість негативних наслідків. З урахуванням цих та інших фактів, засудженим за ст.134 КК можуть загрожувати такі види санкцій:
- За переривання вагітності особою, яка не має вищої освіти за спеціальністю «акушер-гінеколог»:
- 850 – 1700 грн. штрафу;
- 100 – 240 годин громадських робіт;
- до 2 років виправної праці;
- до 2 років обмеження волі;
- до 2 років тюремного ув’язнення
- За примус до аборту всупереч бажанню потерпілої:
- до 5 років обмеження волі;
- до 3 років позбавлення волі;
- можлива заборона займатися медичною практикою на період до 3 років
- За нелегальне переривання вагітності, що призвело до смерті, безпліддя або тривалого розладу здоров’я потерпілої:
- до 5 років обмеження волі;
- до 5 років тюремного ув’язнення;
- з забороною вести професійну діяльність до 3 років, або без такого
- За примус до стерилізації:
- до 5 років обмеження волі;
- з позбавленням права займатися медичною практикою до 3 років, або без такого
- За незаконну стерилізацію, яка привела до смерті пацієнта або інших тяжких наслідків:
- до 5 років обмеження волі;
- до 5 років тюремного ув’язнення;
- з забороною вести діяльність терміном до 3 років, або без такого.
Покарання для осіб, які переривають власну вагітність або проходять процедуру стерилізації, Кримінальним кодексом України не передбачено, навіть якщо при цьому порушуються будь-які норми або правила.
Що робити, якщо пред’явили звинувачення за ст. 134 КК?
Оскільки аборти є серйозною морально-етичною проблемою, а також нерідко викликають різного роду ускладнення, причетні до цієї особи регулярно ризикують отримати судимість за незаконне переривання вагітності, стерилізацію, примус до них, заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, а іноді і життя потерпілих. Щоб уникнути претензій з боку пацієнтів і правоохоронних органів, медики повинні неухильно дотримуватися вимог закону, постанов уряду, наказів МОЗ, внутрішніх інструкцій і правил.
Якщо негативні наслідки усе-таки виникли, а потерпіла сторона або її представники подали заяву про кримінальне правопорушення, необхідно:
- утриматися від дачі показань проти себе (посилаючись на ст.63 Конституції);
- не розкривати медичну таємницю;
- якомога раніше залучити до справи захисника.
Викликати адвоката можна на будь-якому етапі виробництва, але краще зробити це ще до першого допиту – так шанси на позитивне вирішення справи значно зростуть. Кваліфіковану послуги юридичної компанії у кримінальних справах в Києві і по Україні надають фахівці компанії «Турій та Партнери». Щоб отримати індивідуальну консультацію, телефонуйте за номером, вказаним на сайті.
