Відповідальність за незаконне приміщення до закладу з надання психіатричної допомоги
Якщо вам потрібні послуги адвоката за 151 статтею КК України, натисніть на обраний варіант месенжера або скористайтесь номером телефону вказаним на сайті. Досвід у юриспруденції з 2004 року.
Одним із найжорстокіших злочинів проти особистої свободи є протизаконне утримання людей у психіатричних лікарнях. Якщо крім фактичного позбавлення волі стосовно потерпілих здійснюються будь-які лікарські втручання, медики додатково несуть кримінальне покарання за заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, катування, тортури, експерименти та інше. Інші співробітники, які знали про перебування у закладі здорового пацієнта, але приховували це, можуть відбуватися у справі як співучасники.
Основним нормативним актом, який регулює цю сферу, є Закон №1489-III «Про психіатричну допомогу». Серед іншого, цей документ встановлює презумпцію психічного здоров’я: усі люди вважаються здоровими, доки наявність розладу не буде офіційно підтверджено на підставах та в порядку, передбаченому чинним законодавством (ст.3).
| Зміст |
Легітимний порядок надання психіатричної допомоги в Україні
Лікарський огляд, амбулаторне лікування та/або госпіталізація проводяться:
- після 14 років – на підставі письмової згоди або на особисте прохання пацієнта;
- до 14 років та недієздатних осіб – за згодою обох батьків або законного представника (у другому випадку потрібен дозвіл органу опіки та піклування, який має бути виданий протягом 24 годин з моменту підписання згоди та підлягає оскарженню в суді);
- без згоди – за наявності відомостей про наявність у людини душевної хвороби, що проявляється у небезпечних для суспільства намірах чи діях; нездатності самостійно забезпечити свої життєві потреби; реальний ризик погіршення стану здоров’я у разі ненадання допомоги.
Примусовий огляд можливий лише за рішенням суду. Для цього родичі, лікарі інших спеціальностей чи інші особи мають подати психіатру мотивовану заяву про необхідність діагностики. У невідкладних ситуаціях допускається усне поводження, а перевірка здійснюється негайно. Якщо миттєве втручання не потрібне, лікар аналізує викладені у заяві факти, збирає додаткові відомості, готує висновок, а потім направляє матеріали до суду за місцем проживання хворого.
Діагноз визначається за загальновизнаними міжнародними стандартами. Він може базуватися на незгоді особи з політичними, правовими, моральними, релігійними, культурними цінностями суспільства, чи будь-яких інших підставах, які пов’язані зі станом психіки. Методи діагностики та лікування, лікарські засоби застосовуються лише з медичною метою. Використовувати їх для покарання або на користь інших осіб заборонено.
Примусова госпіталізація психічно хворого є законною, якщо:
- огляд чи лікування можна зробити лише за умов стаціонару; під час діагностики лікар підтвердив наявність розладу психіки, внаслідок якого особа виявляє наміри або вчиняє дії, небезпечні для нього чи оточуючих; нездатно задовольняти свої життєві потреби лише на рівні, що забезпечує життєдіяльність;
- прийнято рішення суду щодо застосування заходів медичного характеру до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (ст.92-96 КК, ст.19 Закону «Про психіатричну допомогу»).
Протягом 24 годин і далі не рідше 1 разу на місяць після примусового приміщення до лікарні пацієнта повинна оглянути комісія з двох або більше психіатрів цієї установи. Якщо доцільність перебування у стаціонарі не підтвердиться, він має бути негайно виписаний. В іншому випадку висновок комісії направляється до суду – це має зробити уповноважений представник клініки до закінчення 24 годин з моменту колегіального огляду.
Крім того, керівник медичного закладу зобов’язаний негайно повідомити про примусову госпіталізацію особи членам її сім’ї, родичам, законним представникам, а за відсутності таких – у відділення Національної поліції за місцем проживання останнього. Якщо лікування триває понад 6 місяців, то кожні півроку представнику медустанови необхідно наново одержувати рішення суду про продовження госпіталізації. Хворий або його представник можуть подавати клопотання про виписку кожні 3 місяці. Припинення примусового лікування можливе лише за висновком ЛКК (виключно для законослухняних громадян) або за рішенням суду.
Склад злочину за ст.151 КК
Недотримання законодавчих і правил надання психіатричної допомоги який завжди тягне у себе кримінальну відповідальність. За дрібні порушення частіше використовуються дисциплінарні стягнення, а кримінальні справи можуть бути відкриті за фактом заподіяння тілесних ушкоджень, смерті пацієнтів, службової недбалості, неналежного виконання обов’язків медичними працівниками. Особливе місце у цьому списку займає ст.151 – приміщення до лікарні для душевнохворих здорової людини. Цей злочин характеризується сукупністю наступних складових:
Об’єкти посягань – особиста свобода, недоторканність, честь і гідність (ст.28,29 Конституції), законний порядок надання психіатричної допомоги. Додатковим об’єктом може бути здоров’я потерпілого, його фізичне і моральне благополуччя.
Об’єктивна сторона полягає в приміщенні свідомо здорової людини до спеціалізованого медичного закладу для осіб з розладами психіки, без законних на те підстав.
Потерпілий – особа будь-якого віку (це може бути і малолітня дитина, і доросла), щодо якої на момент поміщення до лікувального закладу не було офіційного письмового висновку психіатра, комісії лікарів або судового експерта про наявність у нього психічного розладу. У разі умисного внесення до документації неправдивих відомостей про стан людини, винний відповідає за сукупністю статей (ст.358, 366, 384 та ст.151 КК).
Незаконне приміщення – створення умов, за яких особа змушена проти своєї волі перебувати у закритому просторі (палаті, кабінеті, будівлі) та позбавлена можливості будь-якої миті покинути його.
Заклад з надання психіатричної допомоги – спеціалізований заклад охорони здоров’я, клініка, відділення лікарні, центр, кабінет тощо. будь-якої форми власності, діяльність яких пов’язана з наданням психіатричної чи наркологічної допомоги. Під такою мається на увазі комплекс заходів, вкладених у обстеження, профілактику, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію душевнохворих чи наркозалежних осіб (ст.1 Закону №1489-III).
Злочин є закінченим з моменту обмеження свободи людини у стінах медустанови, незалежно від тривалості (хвилина, місяць, рік) та методу впливу (пов’язали, зачинили двері, зробили укол, утримували силою, загрожували). Перелічені обставини, а також цілі та наслідки протиправних діянь можуть враховуватися судом при виборі міри покарання.
Суб’єктивна сторона – прямий умисел, тобто винний розумів протиправний характер своїх дій, усвідомлював можливі негативні наслідки та бажав їх настання. Мотивом може бути користь (отримання неправомірної вигоди, вилучення у потерпілого матеріальних цінностей, позбавлення його громадянської дієздатності), помста, особиста ворожість, політична розправа, бажання усунути свідка іншого злочину та інше.
Якщо підсудному було відомо, що людина здорова, то наявність письмової згоди пацієнта, його батьків, представників чи інших осіб на обстеження, амбулаторне лікування чи госпіталізацію до стаціонару значення не має.
Суб’єкт – загальний (будь-яка особа старша 16 років).
Найчастіше цей злочин відбувається за змовою учасників: родичі чи інші недоброзичливці потерпілого є підбурювачами, керівник установи, лікар – виконавцями, решта обізнаний персонал – посібниками.
Покарання за незаконне поміщення до психіатричної лікарні
За протиправне утримання наперед здорової людини у закладі з надання психіатричної допомоги винним загрожує:
- За відсутності кваліфікуючих ознак:
- 3-6 місяців арешту;
- до 2 років обмеження волі;
- до 2 років ув’язнення;
- заборона займатися діяльністю чи працювати на певній посаді до 3 років
- Якщо це призвело до тяжких наслідків (спровокований злочином тяжке чи середнє тяжіння тілесне ушкодження, втрата роботи, руйнація сім’ї, втрата соціальних навичок, залежність від наркотичних чи психотропних речовин тощо):
- 2-5 років в’язниці, із забороною на лікарську діяльність/зайняття посад до 3 років.
Чим допоможе адвокат?
Особам, яких підозрюють або звинувачують у злочині за ст.151 КК, мають право користуватися послугами будь-якого захисника на власний розсуд. Слідчий чи прокурор мають надати затриманому можливість викликати адвоката та зустрітися з ним ще до першого допиту. Під час слідчих заходів особа може відмовитись давати свідчення, посилаючись на ст.63 Конституції України.
Після укладання договору про правову допомогу, захисник перебирає більшу частину роботи у кримінальному провадженні:
- обстоює інтереси клієнта під час досудового розслідування;
- збирає докази невинності та факти, що дозволяють пом’якшити покарання;
- оформляє та подає запити, клопотання, апеляційні та касаційні скарги;
- присутній на слідчих заходах за участю підзахисного;
- реалізує процесуальні функції у судах усіх інстанцій.
Усі перелічені види юридичних послуг у Києві та інших регіонах України надають спеціалісти об’єднання «Турій та Партнери». Щоб отримати консультацію або призначити зустріч з адвокатом, зателефонуйте за номером, який вказано на сайті.