Стаття 315 КК. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Останнє оновлення 2026-07-29
Щоб отримати послуги адвоката, натисніть на вибраний варіант месенджера або скористайтесь номером телефону вказаним на сайті.
Кримінальне законодавство України чітко розмежовує фізичний і психологічний вплив у сфері незаконного обігу заборонених речовин. Якщо стаття 314 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за безпосереднє введення наркотичних засобів в організм людини проти її волі (шляхом ін’єкції, підсипання або застосування фізичного насильства), то стаття 315 КК України криміналізує так зване «інтелектуальне насильство». Вона встановлює сувору відповідальність за схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
У такому випадку винний не використовує шприци чи фізичне утримання. Натомість він цілеспрямовано впливає на свідомість, волю та критичне мислення потерпілого, формуючи в нього штучне бажання вжити небезпечну речовину.
| Зміст |
Що визнається «схилянням» з точки зору закону?
Схиляння — це умисні активні дії, спрямовані на те, щоб викликати в іншої людини інтерес, цікавість або рішучість ужити наркотичний засіб. Способи психологічного впливу можуть бути найрізноманітнішими, і закон свідомо не обмежує їх перелік.
У практиці Верховного Суду України до таких дій найчастіше належать:
- Умовляння та переконування — систематичні розповіді про «безпечність» конкретної речовини, її «легкість» або історії про те, як вона допомагає «розширити свідомість».
- Лестощі та підбурювання — маніпуляції, що впливають на самооцінку («слабо спробувати?», «ти вже дорослий», «у нашій компанії всі так роблять»).
- Прямий обман — надання завідомо неправдивої інформації про властивості чи природу речовини (наприклад, коли амфетамін або екстазі видають за «безпечний енергетичний порошок» чи «вітаміни від втоми»).
- Наполегливі пропозиції та поради — рекомендації вжити психотропну речовину для швидкого зняття стресу, покращення настрою або полегшення болю.
- Погрози чи залякування — психологічний шантаж (наприклад, погроза припинити стосунки або виключити з компанії), який не переходить у фізичне насильство.
Найважливіший юридичний нюанс: злочин вважається закінченим із моменту вчинення самих дій, спрямованих на схиляння (коли умовляння або обман були висловлені). Чи завершилися ці дії фактичним уживанням наркотичного засобу та чи було завдано шкоди здоров’ю потерпілого — на кваліфікацію за ст. 315 КК України не впливає. Сам факт психологічного впливу вже є кримінально караним.
Структура статті 315 КК України та суворість покарань
Закон розмежовує відповідальність залежно від ступеня суспільної небезпеки діяння, кількості потерпілих і рівня їхньої вразливості. Санкції цієї статті не передбачають м’яких альтернатив на кшталт штрафів — винному загрожує реальне позбавлення або обмеження волі.
| Частина статті | Кваліфікуючі ознаки злочину | Покарання |
| Частина 1 | Схиляння конкретної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (основний склад). | Обмеження волі на строк до 5 років АБО Позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. |
| Частина 2 | Ті самі дії, якщо вони вчинені: • повторно; • щодо двох або більше осіб; • щодо неповнолітнього; • особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені статтями 307, 308, 310, 314 або 317 КК України. | Позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (особливо тяжкий склад злочину). |
Аналіз судової практики: Розгляд справи № 303/254/19
Специфіку застосування цієї статті українськими судами наочно ілюструють матеріали резонансної справи № 303/254/19 (провадження № 1-кп/303/60/21), яку розглядав Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень матеріали цієї справи відображаються кількома записами, зареєстрованими у квітні 2022 року. Таке дублювання є типовою ознакою багатоепізодних кримінальних проваджень, у яких обвинувачення за ст. 315 КК України (схиляння) поєднується з обвинуваченням за ст. 307 КК України (незаконний збут).
Як збираються докази та з якими труднощами стикається суд?
Довести факт психологічного впливу виключно на підставі показань потерпілого у суді практично неможливо — це перетворюється на спір «слово проти слова». Саме тому у справі № 303/254/19 обвинувачення ґрунтувалося на результатах НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій), а саме:
- Аудіо- та відеоконтроль особи (прихований запис). Правоохоронні органи використали спеціальні технічні засоби для фіксації розмов між обвинуваченим і потерпілим (який діяв під контролем поліції). На записах було чітко зафіксовано, що підсудний не просто продавав речовину, а здійснював цілеспрямований психологічний вплив — переконував «зняти напругу», описував сильний ефект метамфетаміну та пропонував першу дозу безкоштовно «на пробу».
- Адресність дій. Стаття 315 КК України вимагає, щоб умовляння були спрямовані на конкретну особу. У цьому кримінальному провадженні захист намагався довести, що мала місце лише абстрактна розмова про наркотики. Однак суд, дослідивши контекст записів, підтвердив адресність — підсудний схиляв конкретну людину в закритому просторі (салоні автомобіля).
- Розмежування зі збутом. Захист нерідко будує позицію на тому, що підсудний лише виконав прохання покупця та продав йому речовину (що охоплюється ст. 307 КК України). Матеріали справи № 303/254/19 свідчать, що суд виділив схиляння в окремий склад злочину: ініціатива щодо вживання виходила саме від продавця, який використовував методи морального впливу на покупця, що вагався.
Тонка межа: Збут («пригостити») проти схиляння
Практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду чітко розмежовує ці склади злочину, що має вирішальне значення для побудови адвокатського захисту.
Роз’яснення Верховного Суду: якщо особа безоплатно передає («пригощає») наркотичний засіб своєму знайомому, а той добровільно й за власною ініціативою його вживає, такі дії кваліфікуються як безоплатний збут за ст. 307 КК України.
Однак якщо ця ж особа починає використовувати лестощі, обман, умовляння або власний авторитет, щоб переконати людину, яка вагається, погодитися на вживання, настає самостійна кримінальна відповідальність за ст. 315 КК України.
Як будується професійний захист адвоката?
Оскільки санкція частини 2 статті 315 КК України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, адвокати з кримінальних справ нашої юридичної компанії вибудовують захист на ретельному аудиті процесуальних дій правоохоронних органів:
- Доведення ініціативи потерпілого. Якщо вдається встановити, що потерпілий сам просив дістати або продати йому речовину, а обвинувачений не здійснював жодних умовлянь чи психологічного впливу, склад злочину, передбачений ст. 315 КК України, повністю відсутній.
- Перевірка на провокацію злочину (захист щодо НСРД). Психологічний контекст розмов на прихованих записах нерідко спотворюється слідством. Якщо легендований агент поліції сам наполегливо просив: «Ну розкажи, як це вживають, переконай мене, чи варто», адвокат заявляє про провокацію злочину з боку правоохоронців. Відповідно до практики ЄСПЛ (зокрема рішення у справі «Тейшейра де Каштру проти Португалії»), докази, здобуті внаслідок поліцейського підбурювання, визнаються недопустимими, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
- Оспорювання ознаки неповноліття потерпілого. У справах за ч. 2 ст. 315 КК України адвокати ретельно перевіряють, чи знав обвинувачений про реальний вік особи. Якщо підліток виглядав повнолітнім, користувався підробленими документами або свідомо приховував свій вік, обвинувачення за тяжчою частиною статті може бути перекваліфіковане.
