Стаття 316 КК. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
Останнє оновлення 2026-07-12
Щоб отримати послуги адвоката, натисніть на вибраний варіант месенджера або скористайтесь номером телефону вказаним на сайті.
Відмінно від багатьох інших «наркотичних» статей Кримінального кодексу, де об’єктом злочину є здоров’я населення та встановлений порядок обігу заборонених речовин, стаття 316 КК України (Незаконне публічне вживання) має яскраво виражений соціальний характер. Вона спрямована на захист громадського порядку та суспільної моралі, особливо у місцях масового перебування людей, а також на територіях, де перебувають діти та молодь.
Для кваліфікації за цією статтею не має значення кількість наркотичного засобу. Головний критерій злочину — його демонстративний і публічний характер.
Суть злочину: Що таке «публічне вживання»?
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КК України злочином визнається публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у:
- Місцях, призначених для проведення навчальних, спортивних та культурних заходів (школи, університети, стадіони, кінотеатри, концертні зали).
- Інших місцях масового перебування громадян (парки, сквери, зупинки громадського транспорту, площі, нічні клуби).
Ключові кваліфікуючі ознаки:
- Публічність. Це означає, що особа відкрито, демонстративно вживає наркотичний засіб, не приховуючи своїх дій від оточуючих та усвідомлюючи, що їх можуть спостерігати сторонні особи (навіть якщо фактично в цей момент ніхто не дивився).
- Група осіб. Спільне вживання наркотичних засобів у громадському місці. Важливо: для кваліфікації за цією статтею не обов’язково, щоб особи заздалегідь домовлялися між собою. Достатньо самого факту відкритого спільного вживання.
- Місце вчинення. Саме місце відрізняє кримінальне правопорушення, передбачене ст. 316 КК України, від адміністративного проступку. Вживання наркотичних засобів удома наодинці не утворює складу цього злочину. Натомість вживання на трибуні стадіону під час матчу — є кримінально караним діянням.
Покарання за статтею 316 КК України
Законодавець передбачив диференційовану відповідальність залежно від повторності діяння та кримінального минулого особи.
| Частина | Ознаки злочину | Покарання |
| Частина 1 | Публічне або групове незаконне вживання наркотичних засобів у місцях масового перебування людей або на території навчальних, спортивних чи культурних закладів. | Обмеження волі на строк до 4 років АБО Позбавлення волі на строк до 3 років. |
| Частина 2 | Ті самі дії, вчинені: • повторно; | Позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. |
Судова практика: Аналіз справи № 2119/2956/12
Хоча справа № 2119/2956/12 (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.12.2012) належить до категорії проваджень, розпочатих ще до набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України, вона є класичним прецедентом, який відображає підхід судів до оцінки ознаки «публічності».
У подібних справах суди завжди приділяють особливу увагу доведенню двох обставин:
- Факту вживання. Він має підтверджуватися не лише показаннями свідків, а й результатами медичного огляду (наявністю наркотичних речовин у біологічних зразках), а також вилученням предметів, за допомогою яких здійснювалося вживання (шприців, пристроїв для куріння із залишками речовини).
- Характеру місця. Сторона обвинувачення повинна довести, що місце події об’єктивно належало до місць масового перебування громадян.
Чому справи закривають або перекваліфіковують?
Нерідко поліція намагається кваліфікувати за ст. 316 КК України дії осіб, які намагалися вживати наркотичні засоби приховано (наприклад, сховавшись у густих кущах на околиці великого парку або в закритій кабінці громадського туалету).
У таких випадках Верховний Суд неодноразово зазначав: якщо особа вживала заходів для приховування своїх дій (ховалася, обирала безлюдний час доби) і не бажала, щоб її поведінка була помічена сторонніми особами, ознака публічності відсутня. Відповідно, склад злочину, передбачений ст. 316 КК України, відсутній.
Стратегія захисту адвоката у справах за ст. 316 КК України
Справи про публічне вживання наркотичних засобів рідко супроводжуються складними експертизами (як це буває у справах щодо прекурсорів), однак вони часто містять численні процесуальні порушення під час затримання. Професійний адвокат будує захист за кількома основними напрямами.
1. Спростування ознаки публічності
Це основна лінія захисту. Адвокат доводить, що підзахисний не мав умислу на демонстративне вживання наркотичних засобів. Якщо людина намагалася сховатися від сторонніх (наприклад, перебувала вночі за гаражами або в покинутій будівлі, що формально знаходиться в межах міста), склад злочину, передбачений ст. 316 КК України, відсутній.
2. Контроль законності медичного огляду
Поліція нерідко порушує порядок направлення особи на медичний огляд. Якщо відбір крові чи сечі проводився з порушенням вимог відповідної Інструкції щодо виявлення стану наркотичного сп’яніння, адвокат може домогтися визнання результатів експертизи недопустимими доказами. Відсутність належного медичного підтвердження означає відсутність доказів складу злочину.
3. Аналіз місця події
Захист витребовує плани територій та нормативні акти органів місцевого самоврядування. Якщо місце затримання юридично не належить до території закладу освіти, культури чи спорту, а є звичайною незабудованою територією або пустирем, кваліфікація за ст. 316 КК України може бути успішно оскаржена.
4. Робота з доказовою базою
У подібних справах обвинувачення часто ґрунтується виключно на показаннях працівників патрульної поліції. Адвокат під час судового розгляду проводить перехресний допит, виявляючи суперечності: чи дійсно поліцейські бачили сам процес вживання наркотичних засобів, чи лише затримали особу з ознаками наркотичного сп’яніння (що саме по собі не утворює складу цього злочину).
Головний висновок для судової практики 2026 року
Сучасна судова практика щодо ст. 316 КК України змістилася у бік чіткого розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності. Суди більше не постановляють обвинувальні вироки лише через те, що особу затримали в парку з ознаками наркотичного сп’яніння.
Сьогодні ключову роль відіграє процесуальний аудит дій правоохоронців:
- Вживання vs перебування у стані сп’яніння. Саме перебування у громадському місці під впливом наркотичних засобів не є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 316 КК України. Кримінальне провадження можливе лише тоді, коли поліція зафіксувала безпосередній процес незаконного вживання (ін’єкцію, куріння, вдихання тощо). Якщо сам процес не задокументований, обвинувачення втрачає належну доказову основу.
- Цифрова фіксація. У 2026 році суди критично оцінюють показання працівників поліції, якщо вони не підтверджуються безперервними записами з нагрудних відеокамер (bodycam). Відсутність повної відеофіксації затримання нерідко використовується стороною захисту як підстава для закриття кримінального провадження.
Для адвокатів юридичної компанії «Турій і Партнери» захист у справах цієї категорії — це комплексна робота на перетині кримінального процесу, медичних нормативів та детального аналізу місця, де відбулося затримання.
