Відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту

Останнє оновлення 2025-06-10

Транспорт є надзвичайно важливою галуззю сучасного виробництва, яка задовольняє потреби всього суспільства в різних перевезеннях. Головним нормативним актом, який регулює відносини в сфері транспорту, є, звичайно ж, Закон України №232 / 94-ВР від 10.11.1994г. «Про транспорт». Крім того, в цій галузі також керуються кодексами різних видів транспорту, а також іншими підзаконними нормативними актами.

До єдиної української транспортної системи відповідно до статті 21-ої вищевказаного Закону відносять відомчий, залізничний промисловий, трубопровідний транспорт, а також транспорт загального користування. До останнього відноситься електричний міський транспорт (сюди також входить метрополітен), залізничний, авіаційний, морський, автомобільний і, звичайно, річковий транспорт.

Відповідальність кримінального характеру

Законодавець передбачив відповідальність за порушення законодавства в сфері транспорту в статтею 276-ой КК, але виключно в відношенні певних його різновидів – повітряного, водного або залізничного. Цікаво, що за весь час існування українського Кримінального кодексу дана стаття зазнавала тільки одне внесення змін. Винна особа може бути притягнута за цією статтею за наступні дії, якщо вони призвели до створення небезпеки для людських життів або до настання інших аналогічних наслідків тяжкого характеру:

1. неналежний ремонт сигналізаційних пристроїв або зв’язку, будь-яких транспортних напрямків або коштів;
2. порушення працівниками даних видів транспорту вимог безпеки його використання або руху.

За такі дії, в разі визнання судом винним, можна отримати до 3-х рік обмеження волі або до 2-х рік робіт виправного характеру.

Як можна здогадатися, об’єкт аналізованого злочину – це суспільні відносини в області безпечного руху і використання трьох видів транспорту, людське життя і здоров’я, а також навколишнє середовище і власність.

Що стосується об’єктивної сторони даного правопорушення, то вона складається із сукупності таких ознак:

• неналежна реконструкція або недотримання вимог безпеки в даній області;
• наслідків, які позначені в 2-3 частинах 276-ої статті, або створення небезпеки їх настання, що закріплено в 1-ої частини даної статті;
• причинного зв’язку, що настала між наслідками і досконалими діями (або наявністю бездіяльності).

Вже згадана стаття є бланкетной, тобто, щоб встановити, які саме правила або нормативи були дотримані, потрібно звертатися до підзаконним НПА (інструкцій, положень, статутів та ін.), Які регулюють відносини на тому, чи іншому виді транспорту.

Статистика свідчить про те, що 90 відсотків справ за вказаною статтею розглядається за порушення вимог безпеки використання або руху транспорту, і тільки в 10 відсотках випадків особи притягаються за здійснення недоброякісного ремонту транспорту.

До порушень правил використання та експлуатації відносять:

• недотримання встановлених правил, що стосуються вантажів;
• використання транспорту з такими несправностями, які можуть спровокувати загрозу наявної безпеки;
• дозвіл на використання несправного обладнання, суден або рухомого складу і т.п.

До найпоширеніших порушень вимог безпеки руху можна віднести:

• недотримання так званого коридору прольоту;
• порушення вимог проходу через шлюз або ж неналежне розбіжність зі що йдуть на зустріч суднами;
• перевищення допустимої швидкості пересування і т.д.

Поняття видів транспорту, передбачених статтею 276 КК

Як вже вище зазначалося, по даній статті особа можуть залучити тільки за порушення, яких припустилися на трьох існуючих різновидів транспорту.

Повітряними типами транспортних засобів (далі ТЗ) є літальні види апаратів або будь-які повітряні судна, які в результаті механічних особливостей парять в атмосферному просторі, а головне здійснюють вільне маневрування в 3-вимірної просторі. Виходячи з норм чинного українського ВК (Повітряного кодексу) до повітряних ТЗ відносять: дирижаблі, планери, аеростати (включаючи різні види літаків або вертольотів).

Говорячи про водному виді транспорту, до них відносять річковий, озерний, а також морський тип транспорту. Також не варто забувати про різні водних комунікаціях і шляхах. Ще до перерахування різновидів водного транспорту відносять рятувальні, пасажирські, вантажні, допоміжні, рибальські та інші види суден.

Крім того, в розрізі вищевказаної статті до водних ТЗ не відносять маломірні типи суден і монолітні платформи. На кваліфікацію даного правопорушення не впливає приналежність різних суден (винятком є військові судна). Головним нормативно-правовим актом, який регулює відносини в області безпеки судноплавства, є Кодекс торговельного мореплавства, який вступив в силу на підставі постанови, №176 / 95-ВР прийнятого ВРУ 23.05.1995г.

Залізничним транспортом є рейковий механічний транспорт, що включає рухомі склади, залізничні сполучні дороги (разом з їх комунікаціями) Сюди, крім усього іншого, відносять рухомі склади (включно з під’їзними шляхами, підприємств, організацій, шахт, а також метрополітену). Цікаво, що вироблена практика міський електротранспорт (фунікулер або трамвай) НЕ приписують до ж \ д транспорту. Безпека використання і руху даного виду транспорту регламентована в Законі України № 273/96 від 04.07.1996г. «Про ж/д транспорті».

Що робити, якщо звинуватили за порушення правил безпеки руху або управління водного, ж / д або повітряного транспорту

У разі пред’явлення звинувачення по 276-ю статтею ККУ варто розуміти, що даний склад правопорушення є досить своєрідним в частині доведення провини конкретної особи. Природно, що обвинувачення пред’являється при наявності експертного висновку, в якому може бути вказана встановлена ​​причинно-наслідковий зв’язок, на що і буде спиратися прокурор під час підтримання обвинувачення в суді. Тому з метою обрання правильної захисту, варто скористатися послугами адвоката у кримінальних справах. Фахівці юридичної фірми «Турій та Партнери» зможуть забезпечити ідеально побудовану лінію захисту з копіткою розбором всіх наявних в звинувачення доказів з подальшим їх спростуванням, що, врешті-решт, призведе до винесення реабілітує рішення щодо підзахисного.