Відповідальність за залишення в небезпеці
Останнє оновлення 2025-06-10
Для того, щоб скористатися послугами адвоката по 135 статті КК України, натисніть на обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Як показують соціальні експерименти, в суспільстві нерідко демонструється байдужість по відношенню до людей, які потрапили в біду. Однак є ситуації, коли така поведінка не тільки суперечить нормам моралі, але і може спричинити за собою кримінальну відповідальність.
Так, ст.135 КК України передбачає покарання за залишення в небезпечних, ризикованих для життя обставин осіб, які з тих чи інших причин не здатні подбати про себе самостійно: малолітніх дітей, людей похилого віку, інвалідів, хворих. Також дана норма може стосуватися постраждалих в ДТП, травмованих в бійках, жертв насильства, клієнтів екстремальних атракціонів, якщо розлад їх здоров’я був спровокований діями винного, але він не вжив необхідних заходів щодо порятунку (зник з місця події, не надав невідкладну допомогу, не викликав швидку).
Разом з тим, на звичайних перехожих або випадкових свідків дію зазначеної статті не поширюється. Судимість за залишення в небезпеці загрожує тільки двом категоріям осіб, а саме:
- тим, хто був зобов’язаний доглядати за потерпілим, і міг допомогти в конкретному випадку;
- тим, з чиєї вини потерпілий потрапив в умови, що загрожують його життю.
Бездіяльність з боку всіх інших громадян, в тому числі по відношенню до жертв пожеж, стихійних лих, техногенних катастроф, пораненим, п’яним, бездомним, потопаючим, які не мають можливості зігрітися в сильний мороз, непритомним кваліфікується за ст.136 КК (ненадання допомоги, не повідомлення відповідних служб/осіб), але для цього повинні бути присутніми наступні факти:
- у винного на момент правопорушення була можливість врятувати потерпілого;
- в уразливому становищі перебував малолітня дитина (до 14 років);
- небезпека спричинила тяжкі тілесні ушкодження або смерть (незалежно від віку).
| Зміст |
Склад злочину по ст.135 КК
Відповідно до процесуального законодавства, при винесенні вироку суд зобов’язаний перевірити наявність в діяннях підсудного складу кримінального правопорушення. Відповідальність настає, якщо належними доказами будуть підтверджені наступні елементи:
Об’єкт – життя і здоров’я людини, які ст.3 Конституції визнає найвищою соціальною цінністю. Суспільна небезпека порушень, передбачених статтями 135 і 136 КК, полягає в нехтуванні основними моральними і правовими нормами, що зобов’язують допомагати людям, що знаходяться в ризикованих для життя умовах або стані.
Постраждалими по ст.135 виступають особи, які на момент правопорушення:
- перебували під загрозою смерті;
- не могли вжити заходів для самозбереження в зв’язку з малолітнім (до 14 років) або похилим віком; обмеженими фізичними можливостями (інвалідністю); травмами; хворобами; психічними розладами; втратою свідомості або іншими причинами безпорадності.
Об’єктивна сторона даного злочину виражається в протиправному бездіяльності – ухиленні від допомоги особі, що перебуває в уразливому становищі, з ризиком для його подальшого існування. Реальне настання негативних наслідків по ч.1 і 2 ст.135 не потрібно, але якщо потерпілий загинув, діяння кваліфікується за ч.3 даної статті.
Залишення в небезпеці може мати місце не тільки в екстремальних ситуаціях, а й в побутових. Наприклад, батьки закрили малолітньої дитини одного будинку без нагляду, не подбали про харчування, захист від електрики, не сховали хімічні речовини і ліки; соціальний працівник не вжив заходів щодо обігріву житла самотнього інваліда, не забезпечив його теплими речами, їжею, водою; родичі старого з розладами пам’яті не оголосили його в розшук.
У разі, коли рятівні заходи були прийняті, але так і не увінчалися успіхом (наприклад, не вдалося витягнути з води потопаючого, або медичне втручання виявилося неефективним, або пожежники не встигли звільнити потерпілого з охопленого вогнем будинку), склад правопорушення відсутній.
Суб’єкт – осудна особа старше 16 років, що відповідає таким критеріям:
по ч.1 і 3 – зобов’язана піклуватися про потерпілого (на підставі закону, іншого нормативного акта, посадової інструкції, рішення суду, цивільного договору), і має можливість надати допомогу в конкретній ситуації;
по ч.2 і 3 – мати новонародженого, яка на момент виникнення небезпеки для останнього не перебувала в обумовленому пологами неосудному стані.
Українське законодавство покладає обов’язок опікуватися слабших осіб на:
- батьків, усиновителів, педагогів – щодо неповнолітніх;
- дорослих дітей – щодо непрацездатних батьків;
- опікунів, піклувальників, соціальних працівників – щодо їх підопічних;
- співробітників пожежної охорони, аварійних служб, бригад екстреної медичної допомоги – щодо жертв катастроф та інших надзвичайних подій;
- членів екіпажів повітряного, морського, річкового, наземного транспорту, персоналу поїздів – щодо пасажирів і колег;
- працівників пошуково-рятувальних служб – щодо туристів, лижників, учасників водних сплавів, рибалок і т.д.;
- водіїв – обов’язок надавати транспортний засіб для доставки до медичного закладу осіб, які потребують невідкладної допомоги, надавати таку постраждалим в ДТП.
Представники деяких професій можуть бути притягнуті до відповідальності за іншими статтями КК: вихователі і вчителі – ст.137; медики – ст.139; капітани суден – ст.284; посадові особи – ст.367.
Суб’єктивна сторона – прямий умисел, тобто винний усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності і розумів або повинен був розуміти, що така поведінка може призвести до загибелі потерпілого, але не бажав подібних наслідків. Найбільш поширення мотиви – безвідповідальність, несумлінне виконання сімейних, службових або договірних обов’язків, легковажне ставлення, огиду, страх.
Якщо буде доведено, що залишення в небезпеці планувалося заздалегідь, з метою позбавлення людини життя або заподіяння йому страждань, діяння може бути перекваліфікована як вбивство, замах на вбивство, катування і ін.
Покарання за залишення в небезпеці в Україні
Відповідно до чинного законодавства, засудженим за ст.135 КК судом призначаються такі види санкцій:
- За навмисне ухилення від порятунку безпорадного особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, якщо:
а) винний був зобов’язаний доглядати за потерпілим, і міг надати йому допомогу;
б) винний сам поставив потерпілого в небезпеку:
- обмеження волі до 2 років;
- тюремне ув’язнення до 2 років
- За залишення матір’ю своєї новонародженої дитини (крім випадків, коли вона не була здатна подбати про дитину в зв’язку з післяпологовими ускладненнями, і за винятком умисного вбивства, коли застосовується ст.117 КК):
- обмеження волі до 3 років
- За бездіяльність, передбачене ч.1 і 2, якщо результатом такого стала смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки (важкі і середньої тяжкості фізичні ушкодження, пропажа людини безвісти):
- тюремне ув’язнення на термін від 3 до 8 років.
Що робити, якщо оголосили обвинувачення за ст.135 КК?
Залишення без допомоги особи, нездатного з тих чи інших причин врятувати своє життя в екстремальній ситуації, а також створення небезпеки з подальшим ухиленням від порятунку є серйозним злочином. Провадження у даній статті часто відкривається, коли вже настали негативні наслідки, тобто потерпілий загинув або отримав тривалий розлад здоров’я, а винному загрожує багаторічне перебування в місцях позбавлення волі. У зв’язку з цим, вже при виклику на перший допит (навіть в якості свідка) або відразу після повідомлення про підозру слід негайно звернутися до адвоката.
Всі необхідні юридичні послуги в рамках захисту від кримінального обвинувачення надають фахівці об’єднання «Турій та Партнери». Для отримання індивідуальної консультації або призначення зустрічі телефонуйте за номером, вказаним на сайті.
