Відповідальність за злочини проти власності в Україні

Останнє оновлення 2025-06-10

Приватна, державна або комунальна власність в Україні охороняється законом. Кожен громадянин наділений конституційним правом на недоторканність свого майна, в т. ч. Житла.

Відповідно, в разі порушення конституційних прав і інтересів людини, настає відповідальність. Крадіжка майна – це не тільки кримінально каране діяння. Відповідальність за таке правопорушення також закріплена в Кодексі про адміністративні правопорушення, але тільки за дрібну крадіжку.

Як же відбуватися розмежування кримінального злочину і адміністративного проступку? За розміром заподіяної шкоди, для розрахунку якого за основу береться неоподатковуваний мінімальний дохід громадян.

Він щороку змінюється і в 2021 році для кваліфікації правопорушення по ст. 51 КУпАП враховується сума, рівна 227 грн., що становить 0,2 від неоподатковуваного мінімуму.

Виходить, якщо в цілому крадіжка майна заподіяла збиток власникові більше, ніж на 227 грн., злочин кваліфікується за відповідною статтею Кримінального кодексу.

Варто відзначити, що в кримінальних провадженнях проти власності, краще відразу залучати захисника, а також представника потерпілого. Оскільки мета не тільки притягнути винного до відповідальності, але і стягнути збитки, особливо, якщо викрадене майно пошкоджено або знищено.

Стаття 185 Кримінального кодексу: відповідальність за крадіжку

Під крадіжкою в розрізі кримінального провадження розуміється таємне викрадення чужого майна. Важлива ознака саме таємність, тобто, в момент вчинення протиправного діяння злочинця ніхто не бачить або він впевнений, що його дії приховані від сторонніх, в т. ч. і власника майна.

Відповідальність за це кримінальне правопорушення регламентовано статтею 185 КК України.

У разі вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під кваліфікацію за ч. 1 ст. 185, позбавлення волі не передбачено. Максимальна міра покарання – обмеження волі на строк до 5 років. У більшості випадків, як показує судова практика, особи, засуджені за цією статтею вперше, раніше не судимі, звільняються від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України.

Набагато жорсткіше покарання передбачено, якщо є такі кваліфікуючі ознаки:

• повторність;
• вчинення протиправного діяння групою осіб за попередньою змовою;
• крадіжка поєднана з проникненням в житло або інше приміщення (наприклад, склад, офіс і т. п.).

Окремо законодавець виділяє розмір збитку і вчинення злочину організованою групою. В такому випадку максимальна міра покарання становить 12 років. Також передбачена конфіскація особистого майна обвинуваченого.

Стаття 186 Кримінального кодексу: відповідальність за грабіж

Людина без юридичної освіти відразу не розбереться, в чому основні відмінності між крадіжкою і грабежем. Нагадаємо, що в крадіжці основною ознакою є таємність скоєння злочину.

При цьому грабіж – це відкрите викрадення майна. Говорячи простою мовою, при свідках або навіть в присутності власника майна.

Для порівняння розбій – це також розкрадання майна, але поєднане із заподіянням тілесних ушкоджень, насильством по відношенню до власника майна. За ч. 1 ст. 286 передбачена максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.

До числа кваліфікуючих ознак законодавець відносить:

• безпечне для життя і здоров’я насильство;
• повторність;
• попередню змову;
• проникнення в житлове приміщення (незалежно від форми власності), сховище (склад, гараж і т. п.) чи інше приміщення;
• організована злочинна група;
• особливо великі розміри.

Максимальна міра покарання за грабіж встановлена ч. 5 ст. 186 і передбачає позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна.

Стаття 187 Кримінального кодексу: відповідальність за розбій

За напад на людину, поєднаний з насильством, небезпечним в момент скоєння для його здоров’я і життя (також розглядається загроза застосування насильства), з метою заволодіння майном, передбачена відповідальність статтею 187 КК України.

За вчинення розбою винної особи може загрожувати:

• позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років;
• конфіскація майна.