Судова практика з підробки документів, печаток, штампів та бланків, збут або використання підроблених документів

Останнє оновлення 2024-11-11

Той факт, що поширеним явищем в Україні є підробка документів, судова практика сповна підтверджує. Офіційні папери грають дуже велику роль життя людини, засвідчуючи його особистість, правничий та участь у угодах. Коли документація суперечить їхнім інтересам, несумлінні громадяни йдуть на фальсифікацію самих паперів або коштів, необхідних для підтвердження їхньої справжності: бланків, печаток, штампів.

Підробка прав водія – поширене явище в судовій практиці

Не поодинокими є випадки, коли автолюбителі самостійно виготовляють водійські права та сідають за кермо, не маючи на те офіційного дозволу. Але є й більш заплутані випадки. Так, 26 грудня 2019 року Шевченківський районний суд міста Чернівці розглянув справу водія із підробленими правами.

Громадянин звинувачувався в наступному: ніби він, чудово знаючи, що права на керування транспортним засобом видаються державним органом, за місцем проживання, з використанням власного комп’ютера власноруч зробив посвідчення водія на своє ім’я і розмістив у ньому своє фото. Метою було подальше використання документа, який нібито підтверджував би право на керування транспортом категорії «В».

Дії особи було кваліфіковано слідством як виготовлення підробленого посвідчення. Оригінальний документ раніше було вилучено правоохоронними органами за порушення правил дорожнього руху. Проте на судовому засіданні обвинувачений своєї провини не визнав. Він підтвердив, що раніше у нього вилучили права, але пізніше його адвокат забрав їх.

Підсудний не знав, що його права не мають юридичної сили, використав підробку через незнання. З огляду на всі встановлені факти громадянина визнали невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Він був звільнений від покарання та виправданий у зв’язку з тим, що у його діях був відсутній склад цього кримінального правопорушення.

Суд у справі про підроблені бланки

У судовій практиці нерідко трапляються випадки виготовлення підроблених рецептурних бланків. 11 червня 2021 року Залізничний районний суд міста Львова розглянув справу особи, яка за попередньою змовою з іншим громадянином навмисне, з усвідомленням значення своїх дій та їх наслідків, підробила з метою подальшого використання низку рецептурних бланків.

Порушник навмисно вніс до документа інформацію, яка не відповідала дійсності: дані про адресу неіснуючого хворого та кількість сильнодіючого лікарського препарату, а його спільник поставив на бланках підпис від імені лікаря, відбиток печатки, а також прямокутний та круглий штампи львівської лікарні. Підсудного було визнано винним за ч. 4 статті 358 КК та покарано штрафом у розмірі 40 мінімальних доходів, що на момент оголошення вироку становило 680 грн.

Використання підробленого документа — скоєний злочин незалежно від цього, чи вдалося досягти мети дії

7 вересня 2021 року Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду частково задовольнив касаційну скаргу прокурора на вирок прокурору, який подав документ, що свідчить про його непрацездатність, отриманий нібито при перебуванні на стаціонарному лікуванні за період, протягом якого протягом цього періоду.

Вироком місцевого суду, який апеляційний суд залишив колишнім, прокурора було визнано невинним у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 ст. 358 КК та виправданий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з тим, що скоєння ним злочину, а саме умисне заволодіння коштами з бюджету, не було підтверджено.

У касаційній скарзі прокурор вказав на незаконність виправдання і наполягав на тому, що увага не звернулася на деякі обставини. Якщо точніше, то обвинувачений, ознайомлений із режимом терапії у медустанові, поїхав у відпустку, а потім без повторного лікарського огляду отримав документ про непрацездатність. Потім він надав його на роботу, щоб отримати компенсацію за дні відпустки, які не були використані.

Верховний Суд зазначив: із матеріалів кримінальної справи вбачається, що апеляційний суд не має нічого проти рішення суду першої інстанції про виправдання особи, посилаючись на відсутність у неї мети заволодіти бюджетними грошима через обман.

Але апеляційний суд не звернув уваги на те, що використання свідомо підробленого документа розцінюється як злочин за ч. 4 ст. 358 КК незалежно від мети злочинця. Тобто мета була помилково ототожнена з наміром застосування заздалегідь підробленого документа.

Більше того, апеляційний суд не врахував, що виправдання за ч. 1 статті 190 КК за заволодіння чужим майном шляхом обману не виключає наявності у діях порушника складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 358. Тобто безпідставно не було застосовано закон, б застосувати.

Так, використання документа-підробки є самостійним складом злочину, який не охоплюється поняттями підробки, складання, видачі та збуту, він підпадає під окрему кримінально-правову норму. Відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 чи ч. 2 ст. 358, чи ст. 190 не впливає доказ факту використання підробленого документа.

Використання свідомо підробленого документа — завершена подія з моменту, коли особа пред’явила чи подала її. При цьому не має значення, чи вдалося злочинцеві досягти мети, якою він задався. Отже, Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.