Відповідальність за непокору
Якщо вам потрібні послуги адвоката за статтею 402 КК України, натисніть вибраний варіант месенджера або скористайтесь номером телефону вказаного на сайті. Досвід у юриспруденції з 2004 року.
Правопорушення у військовій сфері є серйозними злочинами. В українському Кримінальному кодексі (далі за текстом – КК України) їм присвячено цілий 19 Розділ. У ньому законодавцем закріплено кримінальну відповідальність за скоєння подібних правопорушень. Не винятком є непокора – відкрита відмова/протест виконувати вказівки (накази) начальника або їх умисне невиконання.
Кримінальне покарання за подібні злочини міститься у частинах 1-4 статті 402 КК України. Це можуть бути як санкції дисциплінарного характеру, так і реальний кримінальний термін у вигляді позбавлення волі.
| Зміст |
Кримінальна відповідальність за ст. 402 КК України
Виходячи з 1-ї частини 402-ї статті ККУ (Кримінального кодексу України) у разі відмови від виконання наказу начальника (непідкорення) або умисного невиконання такого наказу особі загрожують санкції у вигляді:
- зміст у дисциплінарному батальйоні (до 2-х років);
- 2-річних службових обмежень;
- позбавлення волі (до 3-х років).
Якщо вищезазначені дії супроводжуються тяжкими наслідками чи відбуваються групою осіб, винним загрожує позбавлення волі на строк до 3-7 рік.
Коли факт непокори фіксується в умовах особливого періоду (за винятком воєнного стану), покарання може бути у вигляді позбавлення волі на 5-7 рік.
У бойовій обстановці чи період дії режиму воєнного стану (далі за текстом – ВП) правопорушника можуть засудити до 5-10-ти років в’язниці.
Вищезазначене поняття бойової обстановки слід трактувати як обстановку оборонного, наступального чи іншого танкового, загальновійськового, повітряного/протиповітряного, морського тощо. бою. Іншими словами, це пряме застосування військової техніки та зброї безпосередньо військовим противником або щодо нього. Обстановка бою за участю військових з’єднань, кораблів (частин) або підрозділів має початок і закінчується за діючими наказами про вступ (припинення) бою або його фактичного завершення (початку).
Склад злочину та кваліфікуючі ознаки за ст. 402 ККУ
Громадська небезпека цього УП (кримінального правопорушення) полягає у порушенні прописаних у військових статутах порядків управління (командування) військами, встановлених з метою забезпечення їх безперервної боєздатності/боєготовності, або ускладнення бездоганного виконання покладених військовими підрозділами та частинами поставлених завдань.
Цей злочин має також основний безпосередній об’єкт (ВОНО), що характеризується порядком виконання наказів в українських військових частинах (формуваннях), який спрямований на забезпечення необхідних під час військової служби відносин військової честі та підпорядкованості.
Щодо додаткового ДФО (факультативного об’єкта) УП, передбаченого 402 статтею УКУ, до нього можна відносити довкілля, власність тощо.
Об’єктивна ж сторона вищезгаданого правопорушення може мати 2 форми провини:
- будь-яке навмисне невиконання військових наказів;
- відмова у відкритій формі виконувати накази начальника.
Важливо розуміти кримінально-правове значення відданого наказу. Він завжди повинен мати конкретні межі. Тому неприпустимо розглядати як невиконання наказу невиконання військовослужбовцями загальних службових вимог, які у інструкціях, порадниках чи статутах.
Крім усього іншого, наказ повинен мати виключно законний характер і не виходити за межі компетенції відповідних посадових осіб. Інакше підлеглий не нестиме кримінальної відповідальності, передбаченої 402 статтею КК України.
Закінченим непокора вважається залежно від форми вчинення УП (тобто з фактичного невиконання наказу начальства чи з відмови від виконання).
До суб’єктів вищезгаданого УП відносять військовослужбовців (військовозобов’язаних під час проходження зборів), підлеглих щодо начальника, від якого виходив наказ.
Для суб’єктивної сторони непокори характерний виключно прямий умисел. Його мотиви загалом не братимуться до уваги під час кваліфікації злочину. Щоправда, у разі невиконання наказу через його протиправний характер, особа не нестиме кримінальної відповідальності.
Якщо протиправні ознаки у наказі відсутні, але непокора викликана попередніми нелегальними діями з боку військового керівництва щодо цього підлеглого, тоді питання відповідальності останнього має вирішуватися з урахуванням певних обставин справи.
Щодо психічного ставлення до тяжких наслідків (виходячи з 2-ї ч. 402 статті УКУ), для нього характерна виключно необережна форма провини.
Вищезазначене УП має 2 основні кваліфікуючі ознаки:
- наявність тяжких наслідків;
- вчинення УП групою осіб.
До особливо кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення за 402-ю статтею КК України відносять скоєння УП у бойовій обстановці або в умовах дії режиму воєнного стану.
Під бойовою обстановкою (виходячи з положень 19 Розділу Особливої частини УКУ) мають на увазі певний стан військових підрозділів, з’єднань (кораблів) або/і частин, за якими ведуть обумовлені дії, спрямовані на розгром (знешкодження військових супротивників, а також оволодіння тактично важливими рубежами (район) ) тощо Виникнення бойової обстановки може бути й у мирний час (при порушенні недоторканності морських/повітряних українських просторів, у ході ліквідації прикордонних конфліктів).
Виходячи з норм українського законодавства, серед головних завдань забезпечення у мирний час військової безпеки є й такі, як, наприклад, запобігання різноманітним посяганням та провокаціям на державний суверенітет.
Важливо наголосити, що ознаки «вчинення УП у бойовій обстановці» та «вчинення УП у режимі воєнного часу» не будуть застосовуватись у ході кваліфікації кримінальних правопорушень, які вчинили військовослужбовці миротворчих українських контингентів у процесі несення служби на території цих контингентів.
Це пов’язано з тим, що Верховною Радою України (ВРУ) не оголошується стан війни з жодної з країн, де дислокуються дані контингенти. У вищезазначених випадках також немає військових нападів на українську державу.
Що робити, якщо звинувачують за ст. 402 КК України
Насамперед слід розуміти, що правовий режим воєнного часу – це особливий період, для якого діють певні законодавчі норми. Також цей час, коли військовослужбовці перебувають під пильною увагою правоохоронних органів та військових адміністрацій особливо. Але як би там не було, права людини мають посідати пріоритетне місце. Тому якщо ви опинилися в ситуації, коли намагаються звинуватити за 402-ю статтею КК України, тут не обійтися без допомоги та юридичної підтримки грамотного адвоката.
Навіть у цей складний воєнний час адвокати та юристи компанії «Турій та Партнери» перебувають на варті порядку та ваших прав. Вони мають відповідний досвід ведення кримінальних справ щодо військових злочинів. Завдяки цьому клієнт гарантовано отримає грамотну і своєчасну адвокатську консультацію, а також подальшу підтримку в побудові ефективної лінії захисту.
