Відповідальність за фальсифікацію фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи

Останнє оновлення 2025-06-10

Однією з найголовніших проблем України є нестійкість та слабкість її усієї фінансової системи, тому ефективна кримінально-правова охорона має бути для держави пріоритетним напрямом інфраструктурного розвитку. У такий час вкрай сильно активізувалися особи, які користуються нестабільністю державної політичної обстановки та вчиняють правопорушення в галузі господарської діяльності, які становлять вкрай високий ступінь суспільної небезпеки для економіки будь-якої, навіть добре розвиненої держави. На неї особливо сильно негативно впливають випадки так званого кримінального банкрутства, які останнім часом набули масового поширення.

Кримінальна відповідальність за ст.220-2 КК

Спеціальною статтею Кримінального кодексу, яка має захищати інтереси держави в даній сфері, є ст.220-2 КК. Ця стаття закріплює відповідальність за внесення змін до регістру або документів бухобліку, а також внесення до звітності фінустанови свідомо недостовірної або неповної інформації про майно, зобов’язання, угоди установи або про її фінансовий стан. Крім того, злочинця може бути залучено за підтвердження такої інформації, надання її в НБУ, розкриття або публікацію таких відомостей у законодавчо передбаченому порядку, якщо такі дії здійснювалися для досягнення однієї з таких цілей:

• для наявності підстав для визнання фінансової установи неплатоспроможним підприємством або для анулювання (обов’язково відкликання) його ліцензії;
• приховування ознак стійкої неспроможності фінансового характеру чи банкрутства фінустанови.

За вищезгадані дії винна особа, у разі винесення обвинувального вироку, може отримати покарання у вигляді грошового штрафу у розмірі від 13,6 до 17 тисяч гривень, або до 4-х років обмеження волі. Причому у разі обов’язковим є застосування додаткового покарання – до 10-ти рік позбавлення права займатися встановленої судом діяльністю.

Характерні особливості складу злочину за ст.220-2 КК

Як можна було здогадатися вище, аналіз правопорушення відноситься до злочинів у галузі господарської діяльності. Під час визначення поняття та системи зазначених злочинних діянь, насамперед слід зазначити видовий та родовий об’єкти даного правопорушення.

Суспільні відносини у сфері виконання всіма суб’єктами господарювання чи іншими фінансовими установами законодавчо передбачених зобов’язань фінансового характеру – це видовий об’єкт цього злочину.

Так як реалізація його об’єктивної сторони полягає про внесення змін до регістру або документів бухобліку, а також внесення до звітності фінустанови свідомо недостовірної або неповної інформації, то обов’язковими додатковими об’єктами правопорушення, що розглядається, можуть виступати нормальна діяльність та інтереси зазначеної фінустанови.

Варто зазначити, що злочини у сфері госпдіяльності здебільшого є предметними. Зміст ст.220-2 КК дозволяє зробити висновок про те, що під поняття предметів фальсифікації звітності та фіндокументів фінансової організації, приховування підстав для анулювання ліцензії чи неплатоспроможності фінансового підприємства підпадають такі документи:

• у будь-якій формі документи, що стосуються звітності фінансової установи,
• регістри строго бухгалтерського обліку,
• інші документи, які є врахуванням бухгалтерського характеру.

Господарсько-фінансова діяльність будь-якої організації супроводжується виконанням безлічі різноманітних завдань та операцій. Для цього у нашій державі застосовують метод бухгалтерського обліку наявної документації. Це головний спосіб спостереження за госпдіяльністю підприємства, спосіб його так званого первинного контролю. Документування – це перший етап бухгалтерського обліку, від оперативності, повноти, достовірності та якості якого залежить вся процедура обліку.

У п. 44.1 ст. 44-го українського Податкового кодексу закріплено, що для цілей оподаткування всі платники податків зобов’язані вести суворий облік витрат, доходів та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів податкових зобов’язань або оподаткування, на підставі таких документів:

• звітності фінансового характеру,
• регістрів бухгалтерського обліку,
• первинних документів,
• інших паперів, які пов’язані зі сплатою та обчисленням зборів та податків, ведення яких передбачає чинне законодавство.

Під поняттям документ мають на увазі матеріальний носій даних, який засвідчує факт здійснення будь-якої операції господарського характеру. Щодо бухгалтерського документа, то під ним розуміють інформаційну основу бухобліку, в яку входять різні форми звітності, облікові регістри, первинні документи.

Зі свого об’єктивного боку аналізоване правопорушення може виражатися у таких формах:

• внесення до певної офіційної звітності фінансового підприємства явно неправдивих або неповних даних. У контексті аналізованої статті, хибною інформацією прийнято вважати такі відомості, які частково чи повністю не відповідають дійсності. Інформація, що містить у собі часткову інформацію, спотворює факти чи зміст будь-якого документа визнається неповнотою даних.
• внесення змін до регістру або документів бухобліку, під яким мається на увазі їх будь-яка фальсифікація.
• розкриття таких даних, якщо воно було здійснено у порядку, закріпленому у чинному законодавстві.
• публікація даної інформації, яка має бути лише у виданні офіційного характеру.
• надання таких відомостей до НБУ.
• підтвердження зазначених відомостей, яке має мати виключно офіційний характер.

Цікаво, що мотиви цього правопорушення можуть бути зовсім різними і на кваліфікацію діянь винної особи аж ніяк не впливають.

Що робити, якщо Вам звинуватили за ст.220-2 КК

На основі всієї вищевикладеної інформації можна зробити висновок, що правильне та чітке визначення основних кримінально-правових ознак правопорушення, що розглядається, сприятиме його правильній кваліфікації з боку уповноважених службових осіб правоохоронних органів.

Але у разі пред’явлення обвинувачення за статтею 220-2 КК не варто впадати у відчай, адже попереду має бути всебічний судовий розгляд, під час якого обвинувачений має можливість відстояти свою точку зору і довести справу до рішення, що реабілітує. Під час судового процесу краще мати захисника, який не просто підтримуватиме точку зору клієнта, а й підказуватиме, як діяти в тій чи іншій ситуації, якими юридичними шляхами можна розбити докази захисту та «відбілити» репутацію підзахисного. Кримінальні адвокати юридичної фірми «Турій та Партнери» мають величезний досвід роботи в кримінальному процесі, причому з кінцевими позитивними для клієнта судовими рішеннями, які в будь-якому випадку наберуть своєї законної сили.