Відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації

Останнє оновлення 2025-06-10

На території України за протиправне використання інформації інсайдерського характеру можна понести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Природно, що у практиці правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності нечасто зустрінеш направлені до суду обвинувальні акти, зокрема стосовно статті 232-1 Кримінального кодексу. Але сам факт криміналізації таких дій є важливим стримуючим фактором для суб’єктів, які з метою особистого збагачення роблять дії, які підпадають під її дію. Але важливо у разі розуміти різницю між кримінальним і адміністративним правопорушеннями у цій сфері.

Кримінальна відповідальність за ст.232-1 КК

Стаття 232-1 КК неодноразово видозмінювалася законодавцем з більш зручного практичного її застосування. На сьогодні вона закріплює відповідальність за порушення заборони використання інсайдерської інформації, якщо такі дії призвели до таких наслідків:

• до заподіяння шкоди у значному розмірі інтересам, свободам і правам окремих громадян, громадським або державним інтересам, що охороняються законом, а також інтересам юридичних осіб,
• до уникнення особою, яка вчинила передбачені диспозицією статті, що розглядається, дії, або третіми особами шкоди у значному розмірі,
• для отримання особою або третіми особами, які вчинили зазначені дії у значному розмірі необґрунтованого прибутку.

За такі дії, у разі доведеності їх у суді, винуватець може отримати покарання у вигляді грошового штрафу від 17 до 68 тисяч гривень.

Відповідно до примітки до цієї статті, під особами, які вчинили закріплені в ній дії, розуміються:

1. Арбітражні керуючі, оцінювачі, експерти, нотаріуси, аудитори та інші особи, які виконують публічні повноваження, надані їм законом.
2. Особи, які протиправно ознайомилися з інформацією інсайдерського характеру.
3. Держслужбовці, які впізнали інсайдерські відомості внаслідок виконання ними службових чи посадових обов’язків.
4. Особи, які мають доступ до такої інформації через виконання ними договірних зобов’язань або трудових обов’язків незалежно від відносин з емітентом.
5. Служебные (должностные) лица эмитента.

Головний безпосередній об’єкт аналізованого складу правопорушення – встановлений законодавством порядок здійснення госпдіяльності щодо забезпечення безперебійного і стабільного функціонування ринку цінних паперів (далі – ЦП). До додаткового обов’язкового об’єкта відносять відносини власності.

Громадська небезпека діянь, заборонених цією статтею, обумовлена, зокрема, тим, що розголошення неоприлюдненої інформації щодо емітента ЦП або його діяльності призводить до вкрай негативних наслідків для емітента. Наприклад, після оприлюднення даних щодо фінансових труднощів емітента значно зменшився інтерес до його ЦП, а також знизилася їхня ринкова вартість, розголошення призвело до того, що конкуренти емітента отримали перевагу, було зірвано підписання важливих для емітента договорів тощо.

Наступ аналогічних наслідків можливий у разі використання інформації інсайдерського характеру без її розголошення. Протизаконне використання такого роду інформації під час укладання угод із ЦП порушує процеси нормального ціноутворення над ринком й у результаті завдає значної шкоди роботі ринку ЦП загалом.

Інсайдерська інформація – це будь-якого роду неоприлюднені відомостей про емітента, його ЦП або угоди з них, публічна розголос яких може негативно позначитися на вартості ЦП емітента.

Неоприлюдненою прийнято вважати ту інформацію, яка не публікувалася в будь-яких виданнях інформаційного характеру, які призначені для відкритого доступу або іншим чином не доведена до невизначеного кола осіб (наприклад, через радіо, телебачення, за допомогою розголосу на публічних заходах, під час відкритого судового процесу).

Щодо інформації емітента, то під нею прийнято розуміти відомості, які емітент на підставі чинного законодавства зобов’язаний надати уповноваженому органу держвлади за умови, що її не буде публічно оприлюднено.

Цікаво, що інформація інсайдерського характеру може бути банківською або комерційною таємницею. Але в той же час, неоприлюднені відомості про емітента, його ЦП або укладені угоди за ними вважатимуться інсайдерськими навіть у тому випадку, якщо вони за законодавством не є таємницею банківського чи комерційного характеру.

Зі свого об’єктивного боку аналізоване правопорушення може відбуватися як розголошення чи іншого використання інсайдерської інформації.

Під розголошенням таких даних слід розуміти доведення її до відома хоча б однієї людини, яка з нею раніше не була ознайомлена. Метод розголошення на кваліфікацію дії злочинця не впливає (може здійснюватися письмово, усно, через ЗМІ, у вигляді передачі відеозображень, електронних повідомлень тощо.).

Іншим використанням інформації інсайдерського характеру вважають будь-які дії, що здійснюються із застосуванням таких відомостей або з урахуванням самого наявності у злочинця цієї інформації. Наприклад, під поняття «інше використання» підпадають дії щодо укладання винною особою угод, здійснення операцій на фондовому ринку, надання іншим особам консультацій щодо їх угод на підставі протиправно отриманої інформації, шантаж посадових (службових) осіб або власників емітента загрозою публічного розголошення таких даних.

Дії, закріплені в даній статті, матимуть кримінальний характер лише у разі заподіяння потерпілій стороні суттєвої шкоди матеріального характеру, яка має оціночний характер і вирішується в кожному конкретному випадку на підставі обставин справи. У разі відсутності істотної шкоди, дії правопорушника можна кваліфікувати за ст.163-9 КУпАП як адміністративне правопорушення, за яке можна отримати адміністративне стягнення у вигляді штрафу від 500 до 700 НМДГ.

Що робити, якщо Вам звинуватили за ст.232-1 КК

Судова статистика говорить про те, що за роки незалежності України було винесено мінімальну кількість обвинувальних вироків щодо злочинів у галузі господарської діяльності. Але це не означає, що правоохоронні органи не займаються розслідуванням такої категорії кримінальних правопорушень, тим більше після створення значної кількості спеціальних органів, які мають займатися розкриттям різноманітних економічних злочинів, у тому числі за ст.232-1 КК.

Але у разі пред’явлення звинувачення за цією статтею важливо не втратити концентрацію і в найкоротші терміни звернутися до грамотного та кваліфікованого адвоката. Фахівці юридичної фірми «Турій та Партнери» якраз зможуть на найвищому рівні забезпечити захист клієнта, який однозначно виявиться задоволеним підсумковим результатом їхньої роботи у вигляді виправдувального судового вироку.