Відповідальність за примус до шлюбу
Останнє оновлення 2025-06-10
Для того, щоб отримати послуги адвоката за статтею 151-2 КК України, натисніть обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Відповідно до ст.51 Конституції України, сімейний союз має базуватись на вільному рішенні чоловіка та жінки. Згода декларується нареченим особисто на церемонії одруження, після чого засвідчується підписами молодят у присутності посадової особи органу реєстрації актів цивільного стану, уповноваженого представника місцевого самоврядування, капітана судна. Українські громадяни, які постійно проживають за кордоном, можуть офіційно одружитися в посольстві або консульстві. Порядок здійснення цієї процедури регулюється гл.2 розділу III Правил, затверджених Наказом Мін’юсту №52/5 від 18.10.2000г.
Норму про одруження виключно на добровільній підставі продубльовано і в Сімейному кодексі. Зокрема, відсутність вільної згоди, моральне та фізичне насильство, неможливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також громадянська недієздатність хоча б одного з партнерів спричиняє визнання шлюбного союзу недійсним (ст.24, ст.40 СК).
Крім фактичної скасування взаємних правий і обов’язків, повернення коштів і відновлення дошлюбного становища, жодних інших юридичних наслідків порушення волевиявлення будь-кого з подружжя тривалий час не наступало. Проте з 11.09.2019р. Кримінальний кодекс було доповнено статтею 151-2, яка встановлює покарання за примус до шлюбу.
Криміналізація цього діяння відповідає ст.37 Стамбульської Конвенції, окремі положення якої Україна вже імплементувала в кримінальне законодавство (щодо сімейного насильства, сексуальних злочинів, незаконних абортів та ін.). Незважаючи на те, що головна мета цього міжнародного документа – захист прав жінок, багато норм однаково поширюються і на чоловіків. У тому числі потерпілим від примусу до шлюбу може бути особа будь-якої статі.
| Зміст |
Склад злочину за ст.151-2 КК
Для винесення обвинувального вироку за ст.151-2 КК суд повинен встановити в діянні підсудного сукупність наступних елементів даного кримінального правопорушення:
Об’єкт – особиста свобода, честь і гідність людини, добровільний порядок вибору партнера та створення сімейного союзу, невтручання у особисте життя. Таким чином, винний посягає на цілу низку прав, гарантованих громадянам Конституцією та законами України.
Об’єктивна сторона – активні дії, спрямовані на придушення вільного волевиявлення потерпілого, включаючи погрози, шантаж, психологічне, фізичне чи економічне насильство з метою примусити жертву:
- одруження;
- співжиття без одруження;
- продовження спільного проживання всупереч бажанню людини;
- переїзду на територію іншої країни для шлюбу чи співжиття.
Слід зазначити, що замах на сексуальну свободу особи під дію цієї статті не підпадає. Якщо в ході розслідування такі факти будуть підтверджені, винні будуть покарані за статтями 152-156-1 КК.
Методи примусу немає значення для кваліфікації, але враховуються судом під час виборів покарання. Це можуть бути як одноразові, так і систематичні заходи: приниження, знущання, позбавлення матеріальних благ, погрози поширити відомості, що компрометують, завдати шкоди близьким людям, завдати тілесних ушкоджень, знищити майно і т.п. Загрози вбивством, побої, викрадення, незаконне позбавлення волі (наприклад, помешкання в закритій кімнаті) розглядаються судом як сукупність злочинів із відповідним збільшенням тюремного терміну.
Вплив, у якому постраждала сторона зберігала у себе можливість відмовитися від укладання шлюбу, співжиття чи переїзду, примусом перестав бути. Це можуть бути різні обіцянки, переконання, підкуп родичів та/або самого потерпілого, необхідність дотримуватися традицій або канонів релігії, почуття відповідальності, вагітність нареченої та інше. У разі обману, зловживання довірою та корисливого наміру, діяння винного слід кваліфікувати як шахрайство.
Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, який зареєстрований в органі реєстрації актів цивільного стану. Вчинення релігійного обряду, а також співжиття без реєстрації шлюбом не вважається, і не тягне за собою виникнення подружніх прав та обов’язків (ст.21 СК).
Проживання – це спільне проживання різностатевих осіб без офіційного одруження. Місцем проживання може бути житло (одне або кілька), де пара знаходиться тимчасово або постійно (ст.29 ЦК).
Суб’єктивна сторона – прямий умисел, тобто винний розумів чи мав розуміти протиправний характер своїх дій, але всупереч закону змушував потерпілу сторону до шлюбу проти її волі. Для підтвердження провини суд може брати до уваги мотив такої поведінки: матеріальна вигода, позбавлення від обов’язку утримувати дочку чи сина, особисті взаємини, дотримання традицій, дотримання моральних норм та ін.
Суб’єкт – будь-яка особа старша 16 років. Найчастіше примусом займаються батьки, інші близькі родичі, зацікавлений у весілля чоловік чи жінка, їхні друзі, наймані виконавці.
Покарання за примус до шлюбу в Україні
Враховуючи посягання на базові права людини, його особисту свободу, честь та гідність, моральний добробут та фізичну безпеку, ст.151-2 КК передбачає для засуджених досить серйозні санкції, а саме:
- За примус до укладання шлюбу, неофіційного співжиття, продовження спільного проживання всупереч бажанню потерпілого, або за підбурювання до переміщення на територію іншої країни заради перерахованих цілей, винним загрожує:
- до 6 місяців арешту;
- до 3 років обмеження свободи;
- до 3 років ув’язнення
- За наявності хоча б однієї з перерахованих обставин, таких як:
- примус 2 і більше осіб;
- вчинення цього злочину повторно;
- попередню змову групи співучасників;
- примус осіб, які досягли шлюбного віку*
В Україні шлюб можуть укладати чоловіки та жінки, які досягли 18 років. В інтересах громадян допускається одруження осіб, які досягли 16 років, але лише за рішенням суду (ст.22 та 23 СК)
- до 5 років обмеження волі;
- до 5 років ув’язнення.
Чим допоможе адвокат?
Відповідно до процесуального законодавства, кримінальне провадження за ст.151-2 КК ведеться у формі приватного обвинувачення (п.1 ч.1 ст.477 КПК). Це означає, що справа порушується прокурором чи слідчим лише за заявою потерпілої сторони, яка до винесення вироку має право відкликати свої претензії або укласти з підсудним договір про примирення. Винному також може бути пред’явлено позов про визнання шлюбу недійсним, виплату моральної шкоди, відшкодування матеріальних збитків, повернення та/або розподіл майна.
Щоб відстояти інтереси постраждалого або захистити підозрюваного/підсудного від хибних звинувачень, потрібен великий досвід і знання у кримінальному, а й у сімейному праві. Через різну специфіку цих напрямів, один сімейний або кримінальний адвокат не завжди здатний ефективно вирішити всі завдання. Щоб підвищити шанси на успіх, краще звернутися до об’єднання, де працює ціла команда фахівців із суміжних галузей. Саме таке комплексне обслуговування Вам пропонує юридична компанія «Турій та Партнери». Отримати попередню консультацію або призначити зустріч із адвокатом можна за телефоном, вказаним на сайті.
