Відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним видобувним промислом
Останнє оновлення 2024-02-18
Для того, щоб скористатися послугами адвоката за 249 статтею КК України, натисніть на обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.
Багато хто з нас має захоплення, хобі, які дають можливість відпочити від сірих робочих буднів. Одні обирають домашній перегляд улюбленого фільму, інші люблять активні види спорту, а хтось любить просто побути наодинці з природою під час лову риби. Але існують зловмисники, які під час лову риби чи звірів застосовують заборонені методи, внаслідок чого природі завдається серйозної шкоди. У разі їх треба притягати до відповідальності кримінального характеру. Але в кожному окремому випадку потрібно знати межу між кримінальною відповідальністю та звичайною «адмінкою».
Зміст |
Адміністративна відповідальність за ст.85 КУпАП
Як відомо, відповідальність адміністративного характеру передбачає найчастіше накладення незначного грошового штрафу із можливістю конфіскації протиправно отриманих об’єктів. Не винятком є правопорушення, що стосуються порушення правил полювання (наприклад, полювання у заборонених місцях, без відповідного дозволу, у заборонений час тощо), недотримання правил рибальства або правил здійснення інших аналогічних видів спецвикористання об’єктів тваринного світу. Такі дії кваліфікуватимуться за відповідною частиною статті 85 КУпАП і за них можна отримати адміністративне стягнення у вигляді попередження або обов’язкову оплату грошового штрафу аж до 2 тисяч гривень.
Природно, що за цією статтею винна особа відповідатиме лише в тих випадках, якщо не було заподіяно суттєвої шкоди навколишньому середовищу, тому таке покарання не стримує людей, тим більше, якщо справа стосується полювання, видобуток від якого за своєю вартістю може значно перевищити порушення закону штраф. Крім того, варто зазначити, що довести факт такого правопорушення вкрай складно, винуватця потрібно як мінімум застати на місці його скоєння, що трапляється рідко, ніж мисливці, а також рибалки і користуються.
Кримінальна відповідальність за ст.249 КК
Зовсім інша справа з правопорушенням кримінального характеру, закріпленим у статті 249 КК, яка, до речі, на практиці часто застосовується. Так, до 3-х років обмеження особистої свободи або грошовий штраф у розмірі від 17 до 51 тисячі гривень винна особа може отримати за дії з протиправного зайняття звіриним, рибним або іншим схожим видом водного промислу видобувного характеру. Злочинця буде залучено за розглянутою статтею лише у разі завдання шкоди у суттєвому розмірі.
До 3-х років позбавлення особистої волі можна отримати за аналогічні дії, якщо бандит вже раніше засуджувався за цією статтею. А також якщо вони були скоєні із застосуванням електричного струму, отруйних, вибухових речовин або здійснені іншим аналогічним способом, що призводить до масового знищення будь-яких видів представників тваринного світу, у тому числі звірів або риб.
Об’єктом даного правопорушення є законодавчо передбачений регламент правильного та грамотного здійснення, охорони та застосування рибних ресурсів, а також інших об’єктів існуючої водної фауни, яка є важливою складовою навколишнього природного середовища (далі за текстом – ОПС).
Предметом УП у разі виступатимуть живі біологічні водні ресурси (іншими словами організми, які поза водного середовища існувати що неспроможні). До них відносять:
- рослини (водні) різноманітних промислових різновидів, а також водорості, призначені для створення препаратів медичного характеру, добрив, будь-яких харчових продуктів (якщо вони підлягають спеціально передбаченому юридичному захисту, включаючи ламінарію та морську капусту);
- голкошкірі тварини, що не мають хребта, та ракоподібні. Сюди відносять морських зірок та їжаків, креветок, крабів, раків та інших молюсків;
- морські ссавці, до яких належать нерпи, тюлені, моржі, дельфіни та кити;
- різні типи риб (незалежно від стадії їх розвитку). Наприклад, малеча або ікра.
Цікаво, що існують певні винятки, за наявності яких дії особи не підпадатимуть під ст.249 КК. Це стосується певних предметів, зокрема:
- Різних водних біоорганізмів (в т.ч. риб), які у зв’язку з вкладеною людською працею перестануть бути природними багатствами у їхньому звичайному прояві. Найчастіше вони просто штучно виробляються, тому визнаються звичайним товаром.
- Різних хутрових звірів (наприклад, видр, ондатр, бобрів), які є предметами УП, закріпленого у статті 248 КК України.
- Певних ділянок, є місцями зимівлі, нересту чи угіддями кормового призначення.
- Водних істот, вилучення яких не передбачено чинними нормативними актами (наприклад, жаб, шкідливих типів риб, планктону тощо).
Крім того, заняттям водним промислом відносять до дій, що передбачають добування (в т.ч. вилучення, збирання, лов) за допомогою будь-якої спеціальної зброї (в т.ч. забороненого, аматорського або промислового виду) живих водних біоресурсів з їхньої природної ОПС. Цікаво, що поняття «промисел» в даному конкретному випадку застосований законодавцем виключно для характеристики об’єктивної сторони правопорушення, що розглядається, що проявляється у вигляді зазіхання на об’єкти водної фауни у вигляді як одноразових, так і неодноразових дій. Цікаво, що лов цінних видів риб (осетрових або лососевих видів) для того, щоб здійснювати заготівлю ікри, також відноситься до рибного промислу.
Дії, закріплені в диспозиції цієї статті, матимуть кримінальний характер при їх незаконності. Протиправність означає, що заняття закріпленими в ст.249 КК промислами здійснюється без відповідного дозволу, в недозволеному місці або час, із застосуванням заборонених способів або знарядь.
У разі з’ясування питання, чи є завдана в результаті здійснення протиправного водного видобувного промислу шкода істотною, потрібно враховувати екологічну цінність, вартість та кількість знищених чи отриманих водних біологічних ресурсів. У будь-якому випадку істотна шкода буде завдана під час винищення нерестових ділянок, відстрілів або відлову морських ссавців, смерті значної кількості мальків або риб тих різновидів, які в регламентованому порядку визначені в Червону книгу. Розмір таких збитків визначається за допомогою такс, закріплених у Постанові КМУ №1209 від 21.11.2011р. Ці такси були значно збільшені внесеними до цієї постанови змінами, що набрали чинності 06.10.2021р.
Що робити, якщо Вам звинуватили за ст.249 КК
Контролюючі органи в Україні, на жаль, вкрай корумповані структури, що призводить до неналежного притягнення винуватців до передбаченої відповідальності. Чи не винятком є сфера охорони ОПС. Але якщо Вам було пред’явлено звинувачення в скоєнні правопорушення, закріпленого в статті 249, важливо відстоювати свої законні права. У цьому випадку може допомогти кримінальний адвокат юридичної фірми «Турій та Партнери», який також широко спеціалізується на захисті клієнтів від звинувачень у галузі ОПС. Тут важливо довести відсутність завданої шкоди, що може призвести до повного виправдання клієнта з подальшим поверненням дорогих знарядь правопорушення.