Відповідальність за захоплення заручників

Останнє оновлення 2025-06-10

Оскільки життя, здоров’я, особиста недоторканність і безпека людини вважаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції), держава зобов’язана вживати заходів для припинення злочинних посягань на ці свободи. Однією з форм їх захисту є встановлення кримінальної відповідальності для осіб, які намагаються досягти своїх цілей шляхом захоплення заручників.

Такими діями вони грубо порушують норми міжнародного і національного законодавства, піддають людей небезпеки, завдають істотної шкоди суспільству і окремим його представникам, що тягне за собою покарання за низкою статей Кримінального кодексу:

• захоплення або утримання в заручниках (ст.147);
• ті самі діяння щодо держслужбовців, співробітників правоохоронних органів, а також їх близьких родичів (ст.349);
• захоплення в заручники журналіста (ст.349-1).

Основним документом, що регулює дану сферу в країнах-учасницях ООН, є Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (1979р.) Сторони, які підписали цю угоду, домовилися на законодавчому рівні закріпити кримінальне покарання за:

1. незаконне захоплення / утримання будь-якої особи (заручника);
2. погрози вбити його, нанести фізичні ушкодження або продовжувати утримувати;
3. співучасть в таких протиправних актах

З наміром змусити третю сторону (держава, міжурядову організацію, юридична або фізична особа) здійснити або утриматися від здійснення будь-яких дій за вказівкою загарбника.

Склад злочину по ст.147 КК

Згідно з вимогами процесуального законодавства, перед винесенням вироку суд перевіряє наявність або відсутність в діяннях обвинуваченого наступних елементів кримінального правопорушення:

Об’єкт – особиста свобода людини, яка гарантована ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.29 Конституції України. Вона має на увазі можливість безперешкодно переміщатися в просторі, самостійно вибирати спосіб проведення часу, піклуватися про власне благополуччя і благо своїх близьких без протиправного обмеження з боку кого-небудь.

Об’єктивна сторона – суспільно небезпечні дії, виражені в двох формах:

1. Захоплення – напад, спрямоване на затримання і подальше обмеження вільного руху, пересування чи поведінки людини. Він може бути таємним (через вмовляння, обман, зловживання довірою) або відкритим, із застосуванням фізичного насильства або погроз.
2. Утримання – насильницький заборона залишати певне місце або створення перешкод для цього.

Якщо для придушення волі потерпілого наносяться побої, застосовуються тортури, знущання, залякування вбивством, то злочин кваліфікується за сукупністю статей. Умисне вбивство заручника підпадає під дію п.3 ч.2 ст.115 КК.

У разі загрози знищення групи людей, а також при настанні тяжких наслідків до винних застосовується ч.2 ст.147 КК. Тяжкими наслідками суд може визнати тілесні ушкодження, зникнення людини без вести, великий майновий збиток, змушені збої в роботі транспорту, системах зв’язку, призупинення роботи підприємств тощо

Це кримінальне правопорушення вважається завершеним з моменту фактичного обмеження свободи особистості. Тривалість утримування і особливості поводження з потерпілими враховуються при виборі міри покарання, але не мають значення для кваліфікації.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел, тобто зловмисник усвідомлює, що утримувати кого-небудь проти його волі незаконно, але навмисне робить це для досягнення своїх цілей. Обов’язковою відмінністю ст.147 (захоплення заручників) від ст.146 (протиправне позбавлення волі, викрадення людини) є пред’явлення третім особам вимог, з обіцянкою в разі виконання цих вимог відпустити заручника, або погрозами його життю / здоров’ю / свободи в разі відмови.

Суб’єкт – осудна фізична особа старше 14 років (ч.2 ст.22 КК).

Покарання за захоплення заручників в Україні

За результатами розгляду справи в суді, особи, які вчинили такий тяжкий (по ч.2 – особливо тяжкий) кримінальний злочин, як захоплення заручників, ізолюються від суспільства на значний період часу, а саме:

1. За захоплення/утримування людини з метою спонукати до дій або нав’язати необхідність бездіяльності кому-небудь з його родичів, посадовій особі держави, представнику підприємства чи організації:

• від 5 до 8 років тюремного ув’язнення

2. За ті ж дії з кваліфікуючими обставинами:

• постраждав неповнолітній (молодше 18 років);
• реалізація злочинного плану організованою групою;
• погрози вбити людей (2 і більше);
• тяжкі наслідки;
• від 7 до 15 років тюремного ув’язнення.

Чим допоможе адвокат у кримінальних справах?

З огляду на велику суспільну небезпеку злочину, особи, підозрювані і обвинувачувані в захопленні заручників, ризикують отримати значний тюремний термін. Крім того, до них практично завжди застосовується запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Однак до винесення обвинувального вироку діє презумпція невинності, і на всіх етапах кримінального провадження фігуранти мають право користуватися послугами адвоката у кримінальних справах.

Викликати захисника краще ще до першого допиту – це допоможе правильно вибудувати стратегію взаємодії з органами слідства, і не надавати стороні звинувачення зайвих доказів, які можуть бути використані ними в суді. Після укладення з клієнтом договору про надання правової допомоги, адвокат зможе приступити до виконання своїх процесуальних обов’язків і реалізації прав, в тому числі:

• знайомитися з матеріалами справи;
• збирати докази невинуватості, допитувати свідків, подавати запити;
• складати заяви, скарги, клопотання, вживати заходів для звільнення клієнта;
• вести справу в судах всіх інстанцій, представляти інтереси підзахисного в місцях тимчасового тримання (СІЗО), установах відбування покарання;
• приймати будь-які передбачені законом заходи для поліпшення становища обвинуваченого / засудженого (пом’якшення санкцій, виходу на свободу по УДО і ін.).

Всебічний захист від кримінального обвинувачення в місті Київ та інших регіонах України надають фахівці компанії «Турій та Партнери». Отримати консультацію та призначити зустріч з адвокатом можна за номером, вказаним на сайті.