Що робити, якщо вас викликали на допит?
Для того, щоб скористуватися послугами адвоката з питань допитів або отримати юридичні послуги, натисніть обраний варіант месенжера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
Допит — це процесуальна дія в рамках кримінального провадження, яка полягає в опитуванні учасників справи з приводу відомих їм фактів і обставин, що мають значення для встановлення об’єктивної істини. Метою даного заходу є з’ясування наявності складу правопорушення, а також підтвердження або спростування провини підозрюваного / обвинуваченого.
Для реалізації принципу справедливості і неупередженості правосуддя, допит одних і тих же осіб застосовується як в період досудового розслідування, так і під час засідань суду. До цього можуть бути залучені потерпілий, підозрюваний, підсудний, захисники і законні представники, свідки, експерти, громадяни, щодо яких вирішується питання про примусове лікування або призначення заходів виховного характеру.
Порядок ведення допиту регламентується нормами Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, ст.224 КПК пред’являє до цього слідчому дії ряд вимог:
- місце – за адресою досудового розслідування, або інше за згодою опитуваного;
- час – не більше 2 годин без перерви, і не більше 8 годин на добу сумарно;
- фіксація – може вестися запис звуку, відео, фотозйомка;
- обов’язково складається протокол, який підписують всі присутні.
Перед початком бесіди з учасником провадження слідчий або прокурор повинен:
- встановити особу допитуваного;
- роз’яснити процесуальні обов’язки і права;
- попередити про кримінальну відповідальність (ст.383-385 КК) за відмову від дачі показань і повідомлення завідомо неправдивих відомостей;
- відразу ж припинити допит, якщо підозрюваний відмовляється відповідати;
- відкласти опитування неповнолітнього до прибуття його батьків (законних представників), психолога / педагога, при необхідності – лікаря;
- якщо планується розмова з іноземцем – викликати перекладача.
Права допитуваного:
- знати, в якій справі його викликали;
- вести спілкування на рідній мові;
- викласти показання в письмовому вигляді;
- використовувати власні документи і записи, якщо питання пов’язані з інформацією, яку важко запам’ятати (математичні обчислення, номера, шифри і т.п.);
- не розкривати відомості, пов’язані з професійною таємницею;
- відмовитися від дачі показань проти себе і близьких родичів;
- залучити адвоката для отримання професійної правової допомоги;
користуватися іншими правами відповідно до зі своїм процесуальним статусом:
- підозрюваний, обвинувачений – ст.42;
- потерпілий – ст.56;
- свідок – ст.66;
- експерт (допит проводиться тільки слідчим суддею або судом) – ст.356 КПК.
Обов’язки свідка:
- прибути за викликом;
- надати правдиві свідчення про факти і події, очевидцем яких він став;
- зберігати в секреті інформацію, що становить таємницю слідства.
| Зміст |
Як вручається повістка?
До слідчого / прокурору або до суду допитуваних викликають спеціальним повідомленням – порядком. Це може відбуватися або на підставі закону (якщо участь особи в процесуальній дії є обов’язковою), або за рішенням органу досудового розслідування, суду (коли є підстави вважати, що певний громадянин може дати свідчення у справі). При ухиленні здійснюється розшук і силовий привід під конвоєм, з подальшими штрафними санкціями за ст.185-3, 185-4 КОАП.
Порядок направлення повістки передбачений ст.135 КПК. Вона передається викликаним особам особисто в руки, поштовим відправленням, телеграмою, по e-mail, факсом, за допомогою телефонного зв’язку. Якщо одержувача немає на місці, документ залишають під розписку дорослому члену сім’ї, співмешканцю або керівництву за місцем роботи. Жителям інших країн виклик передається через посольство або консульство, особам, які перебувають під вартою – через адміністрацію ізолятора.
Вручення має відбутися мінімум за три дні до дати допиту, а якщо дотримання цього терміну неможливо – з запасом часу на підготовку і прибуття до місця проведення слідчої дії.
Належним підтвердженням ознайомлення з викликом є:
- відеозапис вручення;
- розпис одержувача, в тому числі на поштовій квитанції;
- у відповідь повідомлення електронною поштою на e-mail;
- будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення.
У яких випадках можна відмовитися від дачі показань?
Хоча в більшості випадків відмова відповідати на допиті тягне за собою кримінальне покарання, чинним законодавством України передбачено винятки, коли така поведінка дозволена і не призводить до негативних наслідків.
Так, за ст.63 Конституції і ст.18 КПК особа звільняється від відповідальності за небажання свідчити проти себе чи родичів. Заборонено примушувати кого-небудь до самовикриття, визнання своєї вини у вчиненні правопорушення, розкриття інформації, яка може стати причиною підозр, звинувачень проти нього або членів його сім’ї.
Перелік близьких родичів наводиться в п.1 ч.1 ст.3 КПК. До них зараховуються:
- подружжя, батьки, діти, рідні сестри і брати;
- бабуся / дід, прадід / прабаба;
- внуки, правнуки;
- усиновителі і усиновлені;
- вітчима / мачухи, пасинки / падчерки;
- опікуни, піклувальники, ті, хто перебуває під опікою / піклуванням;
- співмешканці, що мають загальний побут.
Посилаючись на ч.8 ст.224 КПК, допитуваний має право не відповідати на запитання з приводу обставин, передбачених законом (зміст сповіді, таємниця дорадчої кімнати, військова, лікарська, комерційна таємниця та ін.). Крім того, дозволяється приховувати дані про осіб, що виконують негласні слідчі дії і / або конфіденційно співпрацюють з правоохоронними органами.
Важливість адвоката при допиті
Ст.59 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право на професійну правову допомогу, надавати яку уповноважені адвокати. Користуватися нею можуть всі учасники провадження, а в деяких випадках участь захисника є обов’язковою (для осіб молодше 18; персон з фізичними або психічними вадами, не володіють державною мовою; за якими ведеться спеціальне розслідування і ін.).
Затриманому, підозрюваному чи обвинувачуваному у кримінальному порушенні, можливість зустрітися із захисником без сторонніх повинна бути надана ще до першого допиту. Надалі таке спілкування теж може відбуватися без обмеження періодичності та тривалості.
Решта учасників провадження (потерпілі, свідки, цивільні позивачі та відповідачі) має право укласти договір з адвокатом на будь-якому етапі слідства або судового розгляду, після чого він може бути присутнім під час слідчих дій з метою захисту інтересів клієнта від будь-яких порушень з боку посадових осіб.
Юридична допомога при допитах включає в себе:
- аналіз ситуації, фактів, документів, підготовку до допиту;
- роз’яснення процесуальних прав, обов’язків, можливих наслідків;
- надання рекомендацій як вести себе при спілкуванні зі слідчим;
- присутність при допиті, контроль дотримання законодавчих норм;
- перевірку правильності показань, що фіксуються в протоколі;
- складання та подання скарг, клопотань, відводів;
- консультації з питань правового характеру.
Щоб отримати комплексну юридичну підтримку в кримінальному провадженні, в тому числі при допитах, зверніться в компанію «Турій та Партнери» (Київ, Україна). Зв’язатися з адвокатом можна за телефоном, вказаним на сайті.
