Особливості оголошення підозри про вчинення кримінального проступку і обмежені терміни досудового розслідування (дізнання)

Останнє оновлення 2025-06-10

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальний проступок – це незначне винна суспільно небезпечне діяння, за яке законом передбачено штраф до 3 тис. Що не підлягають оподаткуванню мінімальних доходів, або інше покарання, крім позбавлення волі. У правове поле дана категорія порушень була введена для того, щоб оптимізувати роботу правоохоронних структур і прискорити виробництво по незначних справах: шахрайство, підробка документів, некваліфіковані крадіжки, нанесення легких тілесних ушкоджень, водіння автомобіля в нетверезому стані та інші (загалом їх налічується близько 120).

Реформа почалася з того, що 1 липня 2020 року набрали чинності поправки до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, на підставі яких злочини невеликої тяжкості набули статусу кримінальних проступків, а обов’язки по їх розслідуванню перейшли від слідчих органів до підрозділів дізнання (в даний час ці підрозділи тільки формуються). З метою стимулювання розслідування дрібних правопорушень було також прийнято ряд змін, що стосуються безпосередньо процедури дізнання і термінів її проведення.

Читайте також:

• Що таке кримінальний проступок
• Які статті відносяться до проступків
• Особливості розслідування кримінальних проступків

Дізнання у кримінальних проступків

У статистиці кримінально караних діянь переважають незначні провини, часто зустрічаються на побутовому рівні. Це дії та бездіяльність, що здійснюються раніше несудженими особами, зазвичай без попередньої підготовки, не в групі, і тягнуть за собою мінімальні негативні наслідки. Покарання за такі порушення найчастіше носить символічний, превентивний характер.

Як правило, проступки можуть бути виявлені і задокументовані прямо на місці, або ж в найближчі години / дні після події. Саме тому дізнання по ним дозволяється починати до внесення даних в ЕРДР і відкриття провадження (ч.3 ст.214 КПК). Це дозволяє співробітникам правоохоронних органів діяти оперативно. Для невідкладного з’ясування обставин поліцейські мають право:

• оглядати місце події;
• брати свідчення, опитувати присутніх;
• проводити медичний огляд;
• залучати фахівців для копіювання записів з технічних пристроїв і приладів з функцією фото- і відео фіксації, отримувати їх висновки;
• вилучати речові докази та документи: знаряддя і засоби правопорушення, предмети посягання, а також речі, виявлені при огляді, особистий огляд, затримання.

Докази, отримані вищепереліченими способами, беруться до уваги і визнаються допустимими в суді.

Приводами для відкриття кримінального провадження можуть бути:

• заява потерпілого;
• виявлення порушення службовцями поліції або інших уповноважених органів;
• надходження інформації про правопорушення з будь-якого джерела (запис з камери відеоспостереження, новина в ЗМІ, свідчення очевидців, лист, дзвінок і т.д.).

Після внесення інформації про проступок в ЕРДР реалізується наступний сценарій:

1. Керівник підрозділу дізнання (слідчого органу) призначає дізнавача.
2. Дізнавач негайно письмово повідомляє про початок дізнання та обставин справи прокурору.
3. Якщо порушник затриманий без оголошення підозри в момент злочину або при спробі втечі, дізнавач зобов’язаний в найкоротший термін (до закінчення 60 годин) звернутися до слідчого судді з клопотанням про призначення запобіжного заходу.
4. Для встановлення обставин порушення дізнавач наділяється повноваженнями слідчого (ст. 40-1 КПК). З моменту призначення він несе відповідальність за своєчасність і законність дізнання.
5. За результатами проведеної роботи складається і подається на затвердження прокурору обвинувальний акт / клопотання про застосування заходів примусового лікування або виховання / постанову про закриття провадження.

Прокурор протягом 3 днів після отримання всіх матеріалів приймає остаточне рішення, яким:

1. закриває провадження, дає розпорядження негайно звільнити затриманого;
2. подовжує термін дізнання і повертає його на додаткове розслідування;
3. звертається до суду з обвинувальним актом / клопотанням про призначення заходів примусового медичного або виправного характеру / звільнення від кримінальної відповідальності;
4. при виявленні ознак злочину направляє справу слідчому.

Оголошення підозри в скоєнні проступку

Якщо зібрані в процесі дізнання факти і докази дають вагомі підстави припускати вину конкретної особи, то дізнавач виносить постанову про оголошення підозри, і разом з матеріалами справи спрямовує цей документ прокурору. Після аналізу наданих відомостей останній вправі як підтвердити, так і скасувати дане рішення. У разі прийняття, прокурор повертає узгоджену Постанову дізнавачу, і той направляє його підозрюваному (п.5 ч.2 ст.40-1, ст.298-4 КПК).

Одночасно з повідомленням про підозру порушнику вручаються результати медичного огляду та висновок спеціаліста (якщо такі складалися). У разі незгоди з результатами аналізів, він має право подати дізнавачу або прокурору клопотання про проведення експертизи. На це йому дається 48 годин, а щоб експерт встиг провести необхідні процедури, максимальний термін дізнання продовжується з 72 годин до 1 місяця з моменту відкриття провадження.

Після отримання повідомлення особа набуває статусу підозрюваного, і може:

• вимагати зустріч із захисником до першого допиту;
• відмовлятися свідчити проти себе і членів своєї сім’ї;
• при затриманні повідомити родичам про поточне місце перебування;
• знати в чому його підозрюють, збирати докази своєї невинності;
• брати участь у процесуальних діях, заявляти відводи, користуватися іншими правами, передбаченими ст.42 КПК.

Процесуальні терміни у провадженні по кримінальним проступкам

Внесення інформації про виявлене порушення в ЕРДР – 24 години

Видача заявнику Виписки з ЕРДР – 24 години

Затримання порушника на місці події без рішення слідчого судді / суду, медичний огляд нетверезого водія автотранспортного засобу – до 3 годин

Затримання порушника, який чинив опір уповноваженим співробітникам поліції, не виконував їх вимог або намагався втекти – до 72 годин

Тимчасове затримання суб’єкта кримінального проступку і його направлення на медичний огляд при алкогольному сп’янінні – до 24 годин

На умовах ч.3 ст.219 КПК, дізнання повинно бути завершено:

• не пізніше 72 годин з моменту повідомлення порушнику про підозру;
• в межах 20 діб – якщо підозрюваний не визнає своєї провини, або якщо проступок скоїв неповнолітній;
• до 1 місяця – якщо підозрюваний порушив клопотання про проведення експертизи, або якщо потрібне проведення додаткових слідчих, розшукових дій (постанову виносить прокурор).

Термін дізнання може бути припинений з подальшим відновленням, якщо підозрюваний знаходиться в розшуку, важко хворіє, або коли слідчі дії доводиться вести в здійсненні міжнародного співробітництва.