Особливості розслідування кримінальних проступків
Для того, щоб скористуватися послугами адвоката або отримати юридичні послуги, натисніть обраний варіант месенжера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
З 01 липня 2020 года в криминальне законодавство України були внесені суттєві зміни, затверджені Законом №2617-VIII от 22.11.2018 р., а саме:
- поняття «злочин» змінилося терміном «кримінальне правопорушення»;
- злочини невеликої тяжкості перейшли в категорію проступків;
- посилена відповідальність за водіння в нетверезому стані (ст.286-1 КК);
- по деяким статтям в сотні разів зросли суми штрафних санкцій;
- для розслідування проступків створюються підрозділи дізнання.
Виходячи з Пояснювальної записки народних депутатів-авторів законопроекту, всі ці реформи слід було провести, щоб:
- звільнити органи слідства від малозначущих справ;
- підвищити ефективність роботи правоохоронної системи;
- скоротити терміни прийняття рішень по серйозних злочинів;
- сприяти наповненню бюджету за рахунок збільшених штрафів;
- зменшити негативні соціальні наслідки для осіб, які вчинили не дуже небезпечне правопорушення (після відбування покарання за проступок громадянин вважається несудимим).
На юридичному рівні метою нововведень стало офіційне визначення поняття кримінального проступку, його складових і правових наслідків, а також пов’язане з цим введення в дію існуючих з 2012 року норм КПК України, що стосуються особливостей розслідування легких кримінальних порушень.
Читайте також:
| Зміст |
Нова класифікація кримінальних правопорушень
Відповідно до статей 11, 12 КК України:
Кримінальні правопорушення — це передбачені цим Кодексом суспільно небезпечні діяння винних суб’єктів, якими вони завдали або могли завдати значної шкоди фізичним, юридичним особам, суспільству або державі.
Залежно від масштабу цього реального / можливого збитку, вони поділяються на:
Проступки — бездіяльності або дії, що тягнуть за собою штраф на суму не більше 51 тис. грн. (3 тис. неоподатковуваних мінімальних доходів), виправні роботи, арешт та інші види покарань, крім позбавлення волі. Раніше вони характеризувалися, як злочини невеликої тяжкості. До таких належать некваліфіковані дрібні крадіжки, хуліганство, шахрайство, браконьєрство, заподіяння легких тілесних ушкоджень, підробка документів та ін.
Злочини — нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі правопорушення, за вчинення яких, санкціями статей Особливої частини КК покладається грошове стягнення понад 3 тис. неоподатковуваних мінімальних доходів, або тюремне ув’язнення будь-якої тривалості.
Таким чином, понад 120 порушень тепер стали іменуватися проступками, але вони все ще підпадають під кримінальне провадження. Стаття про водіння автотранспорту в стані алкогольного, наркотичного, лікарського або іншого сп’яніння була вилучена з КУАП, і внесена в КК. Цим депутати законодавчо криміналізували перебування за кермом нетверезих та відмовившихся від тестування водіїв, відчутно підняли ставки штрафів і продовжили період позбавлення прав з 1 року до 2-3 років, що в перспективі має сприяти зменшенню кількості ДТП.
Що таке дізнання?
Хоча незначних кримінальних правопорушень в Кримінальному кодексі налічується близько 25%, більшу частину часу правоохоронні структури були зайняті незначними справами, відсуваючи на другий план по-справжньому небезпечні випадки. Після вступу в силу нових процесуальних норм, колишні злочини невеликої тяжкості переходять під юрисдикцію підрозділів дізнання, що формуються в Національній поліції, ГБР, НАБУ, СБУ і контролюючому органі Фіскальної служби. Співробітники цих підрозділів отримують статус дізнавачів і наділяються тими ж повноваженнями, що і слідчі (ст.40-1 КПК України).
Дізнання — це форма досудового розслідування кримінальних проступків. Починається з моменту внесення інформації про правопорушення в ЕРДР і триває до закриття виробництва, або ж направлення до суду обвинувального акта, клопотання про звільнення підозрюваного від відповідальності, застосування до нього примусових заходів виховного або медичного характеру.
Дізнавач — це посадова особа (уповноважений співробітник) спеціалізованого підрозділу, якому доручається розслідування кримінального проступку. Він зобов’язаний виконувати приписи безпосереднього керівника і прокурора, а також має такі права:
- при наявності законних підстав ініціювати дізнання;
- оглядати місце події, обшукувати затриманих, проводити вилучення речових доказів, документів, опитувати учасників і свідків, здійснювати явні і негласні слідчі дії;
- доручати розшук спеціальним оперативним підрозділам;
- закривати провадження при наявності обставин, зазначених в ст.284 КПК.
за результатами дізнання складати обвинувальні акти, клопотання про застосування заходів примусового медичного або виховного характеру, подавати їх в прокуратуру для затвердження.
Після узгодження з прокурором:
- клопотати перед слідчим суддею про проведення передбачених законом процесуальних дій або про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- направляти повідомлення про підозру;
- тимчасово зупиняти розслідування.
Керівник органу дізнання, дізнавач, так само як і слідчий, знаходяться на стороні обвинувачення. Втручання в його діяльність з боку осіб, які не мають для цього спеціальних повноважень, заборонено. Громадяни, юридичні особи, органи держави і місцевого самоврядування, оперативні підрозділи поліції, фахівці зобов’язані виконувати вимоги та постанови дізнавача.
Порядок досудового розслідування кримінальних проступків
Після отримання заяви потерпілого або достовірної інформації з будь-якого іншого джерела про кримінальне правопорушення, що підпадає під опис проступку, призначений керівником відповідного підрозділу дізнавач:
- Протягом 24 годин вносить відомості в ЕРДР, і в такий же термін видає заявнику виписку з нього.
- Без зволікання, в письмовому вигляді інформує керівника органу прокуратури про початок розслідування.
- Проводить всі необхідні слідчі, розшукові та інші процесуальні дії для встановлення обставин і збору доказів вчинення проступку.
- Виносить постанову про підозру, погоджує його з прокурором і вручає (надсилає) ймовірного правопорушника.
Процесуальні рішення дізнавача оформляються у вигляді:
- постанов;
- обвинувального акта.
Чим дізнання відрізняється від слідства?
Особливості дізнання по кримінальним проступкам описані в главі 25 КПК України. Від слідства вони відрізняються наступними процесуальними моментами:
Дізнавача по конкретній справі призначає керівник підрозділу.
Деякі процесуальні дії можуть здійснюватися ДО внесення відомостей про проступок в ЕДРД (відбір пояснень, медичний огляд, технічна фіксація, отримання висновку спеціаліста, вилучення речових доказів).
Вилучені у порушника речі і документи зберігаються в органі дізнання до розгляду справи по суті. У разі водіння в нетверезому вигляді права вилучаються до вступу в дію вироку суду, але не довше ніж на 3 місяці, з видачею тимчасового посвідчення.
Особа, яка вчинила кримінальний проступок, може бути затримано на 3 години без рішення слідчого судді або суду, якщо намагається покинути місце події, протидіє, не виконує законні вимоги співробітників правоохоронних органів, знаходиться в стані сп’яніння і може заподіяти шкоду собі або оточуючим (в останньому випадку обов’язково має бути проведено медичний огляд).
При затриманні дізнавач повинен повідомити порушнику підстави затримання та перерахувати його процесуальні права: на виклик адвоката у кримінальних справах, на відмову давати показання проти себе або родичів, на отримання медичної допомоги, на дзвінок близьким.
Одночасно з підозрою про вчинення проступку правопорушнику вручаються результати медичного огляду або висновок спеціаліста, якщо вони були складені. У разі незгоди підозрюваному дається 48 годин, щоб вимагати проведення експертизи.
Допустимі міри запобіжного заходу при дізнанні – це затримання, особисте зобов’язання і поруки.
З моменту повідомлення про підозру або затримання порушника досудове розслідування має завершитися до закінчення 72 годин. Якщо суб’єктом є неповнолітній, потрібно провести додаткові слідчі дії, або ж порушник не визнає вину, то строк продовжується до 20 діб, а при необхідності проведення експертизи – до 1 місяця.
