Декларування недостовірної інформації в Україні
Для того, щоб скористуватися послугами адвоката або отримати юридичні послуги, натисніть обраний варіант месенжера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
Закон України «Про запобігання корупції” (ст.45) зобов’язує деякі категорії держслужбовців перед вступом на посаду, при звільненні, а також щорічно до 1 квітня подавати електронну декларацію про свій майновий стан за попередній календарний рік або не охоплені попередньою декларацією період. Така повинність стосується:
- осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування;
- керівників і головних бухгалтерів юридичних осіб публічного права;
- членів наглядових рад підприємств, в яких більше 50% статутного капіталу належить державі;
- громадських активістів, експертів – членів конкурсних та дисциплінарних комісій, що розглядають кандидатів на державні та муніципальні посади.
Дані про фінансові та матеріальні активи, які належать йому і членам його сім’ї, вносяться особисто декларантом до Єдиного державного реєстру на сайті Національного агентства запобігання корупції. Саме цей орган уповноважений здійснювати контроль подачі і достовірності декларованих відомостей, ініціювати службові розслідування, звертатися в правоохоронні органи для притягнення осіб, які вчинили корупційні правопорушення, до відповідальності.
Система електронного декларування доходів чиновників в Україні була запущена в серпні 2016 року, у відповідь на вимоги ЄС (як один із чинників відкриття безвізового режиму) і МВФ (для видачі чергового траншу). Створення цифрової інформаційної бази значно спростило процес контролю, але разом з тим спричинило багато неприємностей для самих декларантів.
Щороку через незнання, недостатнє розуміння законодавства, упущення термінів, неуважності, бухгалтерських або технічних помилок вищі посадові особи і рядові службовці державних структур, депутати Верховної Ради та місцевих рад стикаються з юридичними проблемами. Щоб уникнути покарання або бодай мінімізувати негативні наслідки, важливо якомога раніше звернутися до фахівців, які добре розбираються в питанні декларування. У Києві та інших містах України такі послуги надають адвокати юридичної компанії «Турій та Партнери».
| Зміст |
Відповідальність за декларування недостовірної інформації в Україні
Згідно з чинним законодавством, невиконання антикорупційних норм може спричинити за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
- Адміністративні проступки – порушення фінансового контролю (ст.172-6 КУпАП):
а) несвоєчасне подання декларації – штраф від 850 до 1700 грн .;
б) неподання або подання після закінчення встановленого терміну інформації про відкриття рахунку в іноземному банку або про істотну зміну майнового стану – штраф від 1700 до 3400 грн .;
в) вчинення вищевказаних проступків повторно протягом року – стягнення від 1700 до 5100 грн. з конфіскацією доходу / винагороди і позбавленням права обіймати певні посади / займатися певною діяльністю на строк на 1 рік;
г) подача завідомо недостовірних відомостей, якщо вони відрізняються від дійсних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на момент заповнення декларації (в першому півріччі 2020 один мінімум дорівнював 2102 грн.) – штраф від 17 000 до 42 500 грн.
- Кримінальний злочин – декларування недостовірної інформації (ст.366-1 КК)
а) умисне неподання декларації суб’єктом декларування;
б) подача завідомо неправдивих відомостей, які відрізняються від реальних на суму більше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Міра покарання встановлюється судом, і може виражатися в таких формах:
- штраф від 42 500 до 51 000 грн .;
- громадські роботи тривалістю від 150 до 240 годин;
- до 2 років тюремного ув’язнення з позбавленням права займати певні посади / займатися певною діяльністю на період до 3 років.
Склад правопорушення по ст.366-1 КК
Для притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного / обвинуваченого в навмисному неподання декларації або приховуванні дійсного матеріального становища (як правило, в бік зменшення) сторона обвинувачення повинна переконати суд в наявності таких елементів:
Належний суб’єкт. Їм може бути тільки особа з переліку, наведеного в п.1, підпунктах «а», «в» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції”.
Суб’єктивна сторона. Слідство повинно встановити докази навмисної неподання декларації, або ж той факт, що суб’єкт правопорушення знав або повинен був знати про істотне розбіжності між реальним майновим станом і подаються відомості.
Об’єкт злочину — суспільні відносини у сфері запобігання корупції, які регулюються чинним законодавством. Порушуючи їх, суб’єкт демонструє зневагу встановленими правилами.
Об’єктивна сторона — це сукупність ознак, що вказують на фактичне вчинення дії (подачі неправдивих даних шляхом внесення їх в електронну форму) або бездіяльності (неподання декларації, тобто коли винний не провів необхідних маніпуляцій для виконання свого обов’язку: чи не зареєструвався в системі, не вніс туди інформацію, не перевірив факт відправки даних на сервер).
Навіщо потрібні послуги адвоката?
Якщо з якої-небудь причини було допущено порушення правил антикорупційного декларування, в будь-який момент можна звернутися до адвоката, який підкаже, як діяти, а при необхідності також надасть захист від кримінального обвинувачення в НАЗКа, НАБУ, спеціалізованої прокуратурі або суді. Це рекомендується зробити без зволікання у випадках:
- самостійного виявлення неподання декларації у встановлений термін або внесення до неї неправильних відомостей;
- проведення повної перевірки декларації відповідними органами;
- надходження повідомлення про розгляд проступку по ст.172-6 КУпАП;
- виклику на допит, проведення обшуку або інших слідчих дій, отримання підозри / звинувачення в скоєнні злочину по ст.366-1 КК.
Користуючись своїми процесуальними повноваженнями, адвокат може:
- проаналізувати законність і правильність оформлення рішення про перевірку декларації, а при наявності підстав – оскаржити його;
- оцінити коректність дій представників антикорупційних та правоохоронних структур, вжити заходів юридичного протидії;
- простежити за тим, щоб при перевірці задекларованих відомостей не було втручання в приватне життя і інших порушень прав клієнта;
- надати допомогу при складанні письмових пояснень;
- витребувати з офіційних реєстрів, архівних установ, державних структур, органів місцевого самоврядування, отримати у фізичних і юридичних осіб різних форм власності необхідні довідки, виписки та інші документи для підтвердження достовірності задекларованих даних;
- провести інші заходи правового захисту клієнта від адміністративної або кримінальної відповідальності, довести його невинність або добитися максимального пом’якшення покарання.
