Декларування недостовірної інформації в Україні

Останнє оновлення 2026-05-20

Стаття 366-2 КК України є одним із головних інструментів антикорупційної вертикалі (НАБУ/САП/Нацполіції). Якщо у попередні роки помилки в деклараціях часто списувалися на неуважність, то сьогодні судова практика сформувала чіткий тренд: будь-яке розходження даних із реальністю на суму понад 750 прожиткових мінімумів (ПМ) розглядається як умисний злочин.

Пороги відповідальності та реальні строки

Кваліфікація за статтею 366-2 КК України залежить виключно від суми «помилки». На 2026 рік пороги виглядають таким чином:

1. Частина 1 (від 750 до 2500 ПМ): Якщо ви «забули» зазначити майно на суму від 2 271 000 млн до 7 750 000 млн грн.

• Санкції: Штраф (68 000 – 102 000 грн) або громадські роботи (150–240 годин), або обмеження волі до 2 років. Обов’язковий бонус — заборона обіймати посади до 3 років.

1. Частина 2 (понад 2500 ПМ): Якщо розбіжність перевищує 7 750 000 млн грн.

• Санкції: Тут настає реальний ризик. Штраф (102 000 – 136 000 грн) або обмеження волі до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Це вже категорія злочинів, за які можна отримати реальний строк у колонії.

Детальний розбір судової практики за ст. 366-2

Аналіз практики показує, що суди дотримуються жорсткої позиції у питаннях доведення умислу.

• Ігнорування очевидного: Суд вважає умисел доведеним, якщо декларант користується майном (автомобілем, квартирою), яке записане на третю особу, але не зазначене в розділі «Право користування». Посилання на те, що «я просто інколи там сплю», не працює, якщо за даними стільникових веж або систем відеоспостереження перебування там є систематичним.
• Оцінка майна: Часто спори виникають навколо ринкової вартості. Якщо декларант зазначає вартість квартири «за договором 20-річної давності», а НАЗК проводить оцінку за ринком і виводить різницю понад 500 ПМ — суд стає на бік держави. Саме так формується склад злочину.
• Критерій «члена сім’ї»: Судова практика підтверджує, що для ст. 366-2 не обов’язково перебувати у шлюбі. Якщо доведено факт «спільного побуту» (спільні витрати на продукти, спільні поїздки за кордон, спільне проживання понад 183 дні), то приховування активів такого партнера автоматично веде до обвинувального вироку.

Що насправді чекає засудженого: наслідки за межами штрафу

Багато хто помилково вважає, що сплата штрафу закриває питання. Насправді наслідки за ст. 366-2 значно глибші:

1. Реєстр корупціонерів: інформація про включення до реєстру зберігається тривалий період часу до погашення судимості або зняття судимості судом.
2. Заборона на професію та зайняття певними видами діяльності: позбавлення права обіймати певні посади за рішенням суду. Це може стосуватися не лише поточної роботи, а й будь-яких посад у держсекторі, органах самоврядування, комунальних підприємствах і навіть керівних посад у великих держпідприємствах.
3. Неможливість амністії та поручительства: Стаття 366-2 належить до корупційних. Це означає, що до вас не можна застосувати:

• Звільнення від відповідальності у зв’язку з каяттям;
• Передачу на поруки трудовому колективу;
• Пом’якшення вироку за амністією.

1. Фінансовий моніторинг: Банки та фінмоніторинг присвоюють вам статус «високого ризику», що робить практично неможливим відкриття рахунків, отримання кредитів або проведення великих транзакцій без тотальних перевірок походження коштів.

Аналіз судової практики Липовецького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 366-2 КК України (Декларування недостовірної інформації) у справі № 136/348/25, провадження № 1-кп/136/34/25

Депутат із Вінницької області приховав у декларації понад 5,5 мільйона гривень: суд виніс вирок Турбів, Вінницька область. Суд визнав винним депутата Турбівської селищної ради у внесенні неправдивих відомостей до електронної декларації. Чоловік приховав від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) понад 5,57 мільйона гривень у себе та членів своєї сім’ї.

Згідно з вироком, депутат ОСОБА_4, який обіймав посаду з листопада 2020 року, 25 січня 2024 року подав щорічну декларацію за 2021 рік. У розділі «Грошові активи» він зазначив завідомо недостовірні відомості про наявні кошти:

• у себе — на суму понад 3,68 млн грн;
• у дружини — на суму понад 253 тис. грн;
• у матері — на суму понад 1,63 млн грн.

Загальна сума розбіжностей становила 5 571 889 гривень, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Вину визнано повністю

У судовому засіданні депутат повністю визнав свою вину. Він пояснив, що «не приділив належної уваги» під час заповнення декларації. При цьому чоловік зазначив, що раніше неодноразово подавав подібні декларації та добре знав правила їх заповнення.

У серпні 2024 року обвинувачений склав повноваження депутата.

Покарання

Суд кваліфікував дії депутата за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації).

Вироком суду депутату призначено покарання у вигляді:

• штрафу в розмірі 51 000 гривень;
• позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 рік.

Строк додаткового покарання обчислюватиметься з моменту набрання вироком законної сили.

Стратегія захисту та юридична допомога

Як підкреслюється в експертному матеріалі щодо декларування недостовірної інформації, ключовим етапом є робота з висновками НАЗК ще до передачі справи до суду.

Захист зазвичай будується на трьох стовпах:

• Оскарження оцінки: Проведення незалежної експертизи вартості об’єктів для зниження суми розбіжності нижче порога у 750 ПМ.
• Процедурні помилки: Оскарження порядку проведення повної перевірки НАЗК. Будь-яке порушення регламенту може зробити докази недопустимими.
• Відсутність доступу: Доведення того, що декларант фізично не міг знати про наявність майна у родича (наприклад, конфліктні стосунки, окреме проживання).

Більше деталей про те, які саме наслідки тягне за собою недостовірність у декларації, можна знайти в офіційних методичках НАЗК, але варто пам’ятати одне: у справах за ст. 366-2 «щире зізнання» не допомагає, допомагає лише грамотний адвокат і робота з фактами.