Відповідальність за умисне знищення чи пошкодження військового майна
Якщо вам потрібні послуги адвоката за статтею 411 КК України, натисніть обраний варіант мессенджера або скористайтесь номером телефону, вказаного на сайті. Досвід у юриспруденції з 2004 року.
Військова тематика та особливо поняття військових злочинів, механізм притягнення до відповідальності військових злочинців сьогодні стали як ніколи актуальними питаннями. На жаль, ми живемо під час ведення повномасштабної війни, в якій гинуть не просто військовослужбовці, а й мирне населення, тому потрібно робити все, що від нас залежить, щоб максимально швидко наблизити переможний кінець і притягнути винуватців до передбаченої міжнародним правом відповідальності. Однією із статей українського Кримінального кодексу є стаття 411-а, за якою військових злочинців також судитимуть відповідно до законодавства нашої країни.
| Зміст |
Кримінальна відповідальність за ст. 411-ий УКУ
У разі вчинення дії з умисного пошкодження або знищення будь-якого військового майна, у тому числі військової або спецтехніки, засобів пересування, бойових припасів, зброї, винна особа може отримати одне з таких видів покарань:
- до 3-х років позбавлення особистої свободи;
- до 2-х років утримання в так званому дисциплінарному батальйоні;
- до 2-х років службового обмеження.
Якщо аналогічні дії спричинили тяжкі наслідки, загибель людей були скоєні шляхом підпалу або іншим способом, що має загальнонебезпечний характер, злочинець може потрапити за «решітку» на строк до 8-ми років. Тобто такий злочин уже ставитиметься до категорії тяжких правопорушень.
Характеристика складу, закріпленого в ст.411 КК
Під предмет правопорушення, що розглядається, підпадає виключно військове майно, тобто будь-який предмет, який перебуває на балансі та веденні військової організації (частини, установи) українських Збройних Сил або інших формувань військового призначення. Крім того, дане майно має бути у стані, який дає можливість застосовувати його у веденні будь-яких бойових дій, забезпечення військ чи проведенні їхньої бойової підготовки. Цікаво, що законодавець вирішив визначити у диспозиції цієї статті лише вичерпний перелік військового майна, пошкодження чи знищення якого підпадатиме під склад злочину. Але до військового майна також належать різноманітні інженерні комунікації та споруди, будинки, тварини, продовольство, речове та інше аналогічне майно.
Об’єкт аналізованого кримінального правопорушення – це закріплений законодавством порядок зберігання майна військового призначення. Відповідно до нього кожен військовий зобов’язаний дбайливо зберігати боєприпаси, техніку, зброю, правильно ним користуватися, експлуатувати та обслуговувати, охороняти її від втрати, псування, пошкодження чи знищення.
Логічно, що майно, яке військовій частині не належить, не можна вважати військовим, тому дії винної особи підпадатимуть під кваліфікацію звичайного злочину проти власності, тобто за статтею 194 КК. Наприклад, коли було знищено автомобіль, тимчасово наданий для військових цілей – перевезення особового складу чи майна.
Склад цього злочину також не буде, якщо військовий пошкодив або знищив предмети військового обмундирування, видані у особисту власність. Але з іншого боку такі дії вчинені військовим щодо предметів, які передбачені для видачі в особисту власність, але зберігаються на будь-яких складах, підпадають під ознаки статті 411, оскільки до моменту їх видачі дане майно належить військовій частині.
Крім того, на кваліфікацію ніяк не впливає, чи належало майно, яке військовослужбовець пошкодив чи знищив, тій військовій частині, де він проходить службу, зберігалося воно на складі, перебувало у колективному чи індивідуальному користуванні.
Об’єктивна сторона вичерпно вказана у диспозиції цієї статті. Знищення – це різновид впливу на майно, внаслідок чого воно за цільовим призначенням стає повністю непридатним для використання, причому не може бути відновлено.
Щодо пошкодження майна, то під це поняття підпадають випадки, коли воно фізично ще існує, але стає непридатним для застосування або, не втрачаючи своїх споживчих (функціональних) характеристик, стає недоступним для використання.
Під час пошкодження майно отримує такий стан, при якому частково або повністю втрачає свою форму (наприклад, при серйозній деформації машини, хоча вона ще може пересуватися) або втрачає функціональні якості (зброя стріляє з відхиленнями або перестає взагалі стріляти). При цьому предмет ще можна відремонтувати (відновити) та надалі застосовувати за цільовим призначенням.
На кваліфікацію цього правопорушення не впливає ступінь пошкодження військового майна. Але якщо в ході проведення розслідування буде встановлено за результатами проведеної експертизи, що військовій частині або організації було завдано великих матеріальних збитків, які потрібно розцінювати як тяжкі наслідки, то орган досудового розслідування кваліфікуватиме дії злочинця за другою частиною цієї статті.
Важливо пам’ятати, що інші тяжкі наслідки мають на увазі під собою, наприклад, велику шкоду матеріального характеру, яку набула військова частина (під час слідства також потрібно враховувати витрати на відновлення пошкодженого майна, на гасіння пожежі), заподіяння тілесних ушкоджень, зрив виконання поставленого бойового завдання, господарської чи навчальної мети тощо.
Під час проведення розслідування важливо встановити мотив, через який злочинець ушкоджував чи знищував майно військового призначення. Причини його вчинення можуть бути зовсім різні – від помсти до хуліганських мотивів, але якщо ж дії зі знищення майна мали на меті послабити державу, то це підпадає під серйознішу кваліфікацію – диверсія (ст.113 КК).
Важливо, що у випадках заподіяння тілесних ушкоджень чи загибелі людей, ставлення злочинця до наслідків має бути необережним. Інакше його дії кваліфікуватимуться за сукупністю – за частиною 2-ою ст.411 КК і як за правопорушення проти людського життя чи здоров’я відповідно.
Що робити, якщо звинувачують за ст. 411 КК України
Сам факт наявності пошкодженого військового майна не говорить про те, що злочин розкритий, ще потрібно провести безліч слідчих дій, щоб встановити винну особу. Тут будуть потрібні незаперечні докази причетності конкретного військового до здійснення дій, зазначених у статті. Крім цього, слідчий зобов’язаний провести судову експертизу для встановлення розміру завданих збитків.
Все це говорить про те, що без помилок провести розслідування навряд чи під силу одному слідчому, тому якщо Ви впевнені у своїй невинності, важливо подбати про свій захист. Адвокати юридичної компанії «Турій та Партнери» майстерно скористаються помилками і помилками слідства, що призведе до найбільш сприятливого для клієнта результату справи. Причому фахівці даного адвокатського об’єднання часто досягають це навіть на етапі досудового розслідування, тобто без тривалих судових позовів.
