Відповідальність за домашнє насильство

Останнє оновлення 2025-06-10

Тривалий час жертви сімейного агресії в Україні практично не мали юридичної можливості захиститися від протиправних посягань. З 2003 року за такі діяння встановлювався лише адміністративний штраф до 51 грн., Відрахування 20% від місячного заробітку або 15 діб арешту. Цих заходів було явно недостатньо для виправлення порушників.

З огляду на положення Стамбульської конвенції, підписаної 46 країнами і всіма учасниками ЄС, в 2017р. Верховна Рада прийняла Закон «Про запобігання та протидії домашньому насильству». Сама Конвенція в даний час не ратифікована українським парламентом, але її норми частково реалізовані у вигляді змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які вступили в силу 11.01.2019г., Викликавши значний суспільний резонанс.

Домашнє насильство – стаття 126-1 КК

Відповідно до чинного КК України, сімейне насильство — це фізичне, економічне, психологічне тиск на дружину / чоловіка, колишню дружину / чоловіка, дитини або кого-небудь ще, з ким винний складається або складався раніше в родинних або близьких відносинах.

Ознаками, які визначають кримінальну караність таких діянь, є:

• систематичність;
• умисний характер;
• негативні наслідки для потерпілого у вигляді тілесних, психічних страждань, втрати здатності до праці, погіршення здоров’я і якості життя.

За даний злочин суд може засудити засудженого до:

• від 150 до 240 годин громадських робіт;
• до 6 місяців арешту;
• обмеження свободи до 5 років;
• до 2 років в’язниці.

Обтяжливими обставинами в таких ситуаціях також визнаються:

• насильство по відношенню до вагітної жінки, малолітній або в його присутності;
• щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю, психічними відхиленнями, розумовою відсталістю, що перебуває в безпорадному стані;
• алкогольне, наркотичне чи інше сп’яніння;
• особлива жорстокість.

Якщо призначається покарання, не пов’язане з позбавленням волі, то до винного одночасно застосовуються додаткові заходи, передбачені ст.91-1 КК:

• заборона перебувати за місцем спільного проживання з постраждалою стороною;
• обмеження на спілкування з дитиною, який піддавався або був свідком агресії;
• позбавлення права наближатися на певну відстань від місць, де перебуває потерпіла (проживання, роботи, лікування, навчання і т.д.);
• заборона на телефонного, електронного, письмового та іншого виду зв’язку з потерпілою;
• направлення на проходження програми пробації або програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.

Одне або кілька таких обмежень можуть встановлюватися судом на строк від 1 до 12 місяців. Їх виконання контролює орган пробації за місцем проживання засудженого, а якщо останній є військовослужбовцем, ці обов’язки покладаються на командира частини. За порушення виникає судимість ще й по ст.390-1 КК (арешт до 6 місяців або обмеження волі до 2 років).

На підставі ч.6 ст.194 КПК, аналогічні заборони призначаються підозрюваним / обвинуваченим на період слідства і судових розглядів у справі в якості запобіжного заходу.

Адміністративна відповідальність за домашнє насильство

За неправомірні дії або бездіяльності по відношенню до членів сім’ї, які не спричинили кримінально караних наслідків (погіршення здоров’я, позбавлення житла, майна, їжі і т.п.), але все ж могли стати причиною фізичних або психічних страждань, порушника чекає адміністративне покарання за ст.173-2 КпАП, а саме:

• штраф від 170 до 340 грн .;
• громадські роботи від 30 до 40 годин;
• арешт до 7 діб.

Якщо особа притягується за те ж порушення повторно протягом року, то міри покарання дещо вища:

• штраф від 340 до 680 грн .;
• від 40 до 60 годин громадських робіт;
• до 15 діб арешту.

Що робити в разі домашнього насильства?

Для надання інформаційної та психологічної підтримки жертвам агресивної поведінки в сім’ї з лютого 2020 року в Україні працює загальнонаціональна «гаряча лінія» за номером 1 547 (дзвінки з мобільних і стаціонарних телефонів в межах країни безкоштовні).

Але, щоб отримати негайну юридичний захист, краще набирати 102 або викликати дільничного. Неповнолітні можуть також поскаржитися на жорстоке поводження з ними шкільного психолога, соціального педагога, працівникам служби у справах дітей або інспекторам сектора ювенальної превенції, які нерідко проводять лекції та семінари для учнів середніх навчальних закладів.

Тільки поліція за заявою потерпілої сторони мають право затримати насильника, тимчасово ізолювати його від суспільства, скласти протокол про адміністративне правопорушення, а при наявності ознак злочину – відкрити кримінальне провадження. Батьків, які б’ють, катують дітей, не виконують обов’язки по їх матеріальному забезпеченню, забезпечення морального і фізичного розвитку крім адміністративної або кримінальної відповідальності може також очікувати позбавлення батьківських прав, примусове вилучення дитини з сім’ї, обмеження зустрічей і спілкування з ним.

У разі, коли наслідком сімейного насильства стали тілесні ушкодження, розлад здоров’я або мало місце сексуальний примус, потрібно якомога швидше виконати наступні кроки:

1. Подати заяву в поліцію для порушення кримінальної справи.
2. Отримати від слідчого направлення на проходження експертизи.
3. Пройти медичне обстеження (в невідкладних обставинах це можна зробити і до звернення в поліцію, але лікар зобов’язаний задокументувати всі факти в історії хвороби і видати відповідну довідку).
4. Сприяти слідству в пошуках доказів провини підозрюваного: дати свідчення, по можливості представити речові докази, аудіо-, відео- та фотоматеріали (наприклад, записи з мобільного телефону), визначити коло осіб, які могли б підтвердити те, що трапилося і т.д.
5. До винесення судом обвинувального вироку або призначення обмежень подбати про фізичну і психологічну безпеки: тимчасово переїхати в інше місце, скористатися пропозицією благодійних фондів, релігійних організацій або установ соціального захисту, повідомити про проблему родичам і близьким друзям, приділити особливу увагу дітям.

Чим допоможе адвокат?

Якщо співробітники правоохоронних органів ігнорують звернення, відмовляються приймати будь-які заходи по відношенню до агресора, або ж йому вдається уникнути покарання, то варто звернутися до адвоката у справах про домашнє насильство.

Користуючись своїми повноваженнями, знаннями і досвідом, адвокат може:

• оскаржити незаконні дії поліції, прокуратури, слідства;
• стягнути з насильника компенсацію за заподіяну їм матеріальну (наприклад, за втрату працездатності, витрати на лікування, оплату орендованого житла) і моральну шкоду;
• скласти необхідні процесуальні документи;
• від імені клієнта або разом з ним взяти участь в судових засіданнях;
• допомогти з оформленням довідок, експертних висновків, подати клопотання про допит свідків, зібрати інші докази проти обвинуваченого;
• надати інші види правової допомоги.

Перераховані послуги в Києві і по Україні надають фахівці юридичної компанії «Турій та Партнери».