Відповідальність за домагання дитини для сексуальних цілей

Останнє оновлення 2026-09-02

Захист дітей від сексуальної експлуатації, розбещення та протиправних дій сексуального характеру — один із найбільш суворих напрямів кримінального судочинства. Розмежування між статтями 155, 156 та 156-1 КК України залежить від наявності примушування, віку потерпілих, а також використання цифрових каналів зв’язку (месенджерів, соціальних мереж) для контакту з неповнолітніми.

Аналіз судових рішень

Судова практика: Кримінальна відповідальність за домагання малолітніх (ст. 156-1 КК) та поширення порнографії (ст. 301 КК)

• Номер справи: 459/2188/25
• Номер провадження: 1-кп/459/133/2025
• Суд: Шептицький міський суд Львівської області
• Дата постановлення: 27 жовтня 2025 року

Обставини справи (фабула)

У період з 17 квітня по 26 квітня 2025 року обвинувачений, використовуючи анонімний профіль у месенджері Viber, систематично надсилав малолітній особі повідомлення та фото/відеоматеріали сексуального характеру з метою спонукання її до дій сексуального характеру. Отримавши попередню згоду на зустріч, особа домовилася про час та місце, однак безпосередньо після прибуття за адресою проживання дитини була затримана працівниками поліції.

Крім того, органом досудового розслідування було задокументовано та доведено 12 епізодів повторного поширення цим же громадянином порнографічної продукції серед інших користувачів через Viber, Telegram, WhatsApp та Facebook Messenger у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року.

Кваліфікація дій обвинуваченого

Дії винного кваліфіковані судом за сукупністю кримінальних правопорушень:

• ч. 3 ст. 156-1 КК України — пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем малолітній особі з метою вчинення розпусних або сексуальних дій, якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася;
• ч. 1 ст. 301 КК України — зберігання та поширення продукції порнографічного характеру;
• ч. 3 ст. 301 КК України — поширення продукції порнографічного характеру, вчинене повторно.

Судовий розгляд та доказова база

Судовий розгляд проводився у закритому засіданні. За згодою сторін, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважав недоцільним дослідження всіх доказів щодо фактичних обставин, оскільки обвинувачений повністю визнав вину, правильно розумів зміст обставин та не оспорював їх. Суд обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу.

Обставинами, що пом’якшують покарання, визнано:

• повне визнання вини та щире каяття;
• активне сприяння розкриттю злочинів;
• добровільне відшкодування шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Правова позиція суду та призначене покарання

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим) судом призначено остаточне покарання:

• Основне покарання: 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
• Додаткове покарання: позбавлення права обіймати посади, пов’язані з вихованням та навчанням дітей, а також займатися діяльністю, що передбачає доступ до інформаційних ресурсів та поширення матеріалів через мережу Інтернет, строком на 3 роки.
• Процесуальні заходи:
  1. До строку відбування покарання зараховано строк попереднього ув’язнення з розрахунку «день за день» (ч. 5 ст. 72 КК України).
  2. Інформацію про засудженого внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітньої особи.
  3. Застосовано спеціальну конфіскацію щодо мобільного телефону, який слугував знаряддям вчинення злочину (п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України).
  4. Стягнуто витрати на проведення експертиз у сумі 12 479,60 грн.

Примушування, онлайн-домагання та розбещення (ст. 156 та 156-1 КК України)

• Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу (справа № 214/1237/25, вирок від 23.03.2026): Обвинувачений силою завів двох малолітніх дівчат до майстерні, де вчиняв розпусні дії. Паралельно через Instagram він вів інтимне листування з третьою малолітньою дівчиною, схиляв її до секстингу та організовував зустрічі. Обвинувачений вину не визнав, назвавши листування «жартом». Суд, оцінивши відеозаписи допитів дітей у «зеленій кімнаті» та психологічні експертизи, призначив реальне позбавлення волі за сукупністю злочинів:
• за ч. 2 ст. 156 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, строком на 3 (три) роки;
• за ч. 3 ст. 156-1 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, строком на 3 (три) роки.
• На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого основного призначеного покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, строком на 3 (три) роки.

Алгоритм дій для сторони захисту та потерпілих

Для сторони потерпілих (фіксація та доказова база):

1. Збереження цифрових слідів: Не видаляти діалоги, скриншоти листування в Instagram/Telegram/TikTok, експортувати історію повідомлень зі збереженням системних ідентифікаторів (ID акаунтів).
2. Проведення допиту за стандартом «зеленої кімнати»: Клопотати перед слідчим про допит дитини за участю кваліфікованого дитячого психолога поза залом суду для уникнення повторної травматизації.
3. Психолого-психіатрична експертиза: Ініціювати судово-психологічну експертизу для підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та оцінки психологічного стану дитини.

Для сторони захисту (процесуальні аспекти):

1. Розмежування статей 155 та 156/156-1 КК: Перевіряти відсутність ознак примушування або розпусних дій, якщо йдеться про добровільні стосунки осіб віком від 14 до 16 років.
2. Оцінка допустимості електронних доказів: Перевіряти протоколи огляду мобільних пристроїв, дотримання порядку вилучення техніки та автентичність наданих скриншотів.
3. Опрацювання можливості примирення: За ст. 155 КК України за відсутності обтяжуючих обставин та згоди потерпілої сторони формувати правову позицію для укладення угоди про примирення (ст. 46, ст. 75 КК України).

Практичні висновки

• Примушування визначає реальність строку: Наявність примушування або вчинення дій щодо малолітніх (до 14 років) виключає застосування ст. 75 КК України та тягне за собою призначення виключно реального позбавлення волі.
• Цифровий слід як повноцінний доказ: Повідомлення в соціальних мережах, прохання надіслати інтимні фото або пропозиції зустрічей є достатньою підставою для кваліфікації за ст. 156-1 КК України.
• Методологія допиту: Відеозапис допиту дитини у «зеленій кімнаті» визнається судами належним доказом, що підтверджує вину навіть за повної відмови обвинуваченого від визнання вини.