Відповідальність за порушення права на безкоштовну медичну допомогу
Якщо вам потрібні послуги адвоката по 184 статті КК України, натисніть на обраний варіант месенжера або скористайтеся номером телефону вказаним на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
Право на охорону здоров’я – це непорушне і невід’ємне право, яким володіє кожна людина. Держава і суспільство є відповідальними перед сьогоднішніми та майбутніми поколіннями в питаннях збереження генофонду українського народу та належного рівня здоров’я. Вони зобов’язані забезпечувати поліпшення умов праці, побуту, навчання і відпочинку населення, гарантувати пріоритетність охорони здоров’я в державній діяльності, впроваджувати в свідомість людей дотримуватися здорового способу життя і паралельне вирішення екологічних проблем.
Однією з кримінальних статей, яка покликана захищати непорушне право на охорону здоров’я є ст.184 КК, яка закріплює можливість застосувати кримінальне покарання за порушення права на безкоштовну медичну допомогу.
| Зміст |
Кримінальна відповідальність за ст.184-ї КК
Розглянутої статтею закріплена можливість притягнення винних осіб за два фактично самостійних складу злочину, які закріплені в диспозиціях двох частин даної норми кримінального закону.
Так, грошовий штраф в розмірі до 100 НМДГ, тобто до 1700 гривень, або арешт на строк до 6-ти місяців можна отримати за здійснення протиправної вимоги оплати за надання будь-якої медичної допомоги в комунальних або державних установах охорони здоров’я.
У другій частині даної статті вже закріплена відповідальність за здійснення незаконного скорочення мережі комунальних або державних установ охорони здоров’я. За такі дії Закон передбачив покарання у вигляді грошового штрафу до 17 тисяч гривень (до 1000 НМДГ) або до 2-х рік робіт виправного характеру.
Особливості складу злочину, передбаченого ст.184 КК
У національному законодавстві термін медична допомога використовується досить широко, але чіткого законодавчого визначення даного поняття в нормативно-правових актах не існує, тому юридичний термін «медична допомога» слід визначити законом.
У Постанові КМУ №955 від 11.07.2002 року «Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги» закріплено, що під медичною допомогою слід розуміти вид діяльності, що включає комплекс різних заходів, які спрямовані на лікування та оздоровлення пацієнтів в стані, який загрожує їх працездатності, здоров’ю та життю на момент її надання. Дана допомога здійснюється працівниками, які професійно для цього підготовлені і мають право займатися такою діяльністю відповідно до законодавства.
У даній постанові КМУ вказані види медичної допомоги, які комунальними і державними структурами охорони здоров’я повинні надаватися безоплатно:
- медико-соціальна експертиза, яка стосується втрати працездатності,
- утримання дітей в так званих будинках дитини,
- допомога санаторно-курортного типу, яка надається хворим та інвалідам в дитячих і спеціалізованих санаторіях;
- меддопомогу долікарської характеру, що надається сільським жителям;
- стоматологічна невідкладна допомога (певним категоріям громадян, в тому числі вагітним жінкам, які мають дітей до 3-річного віку, студентам, пенсіонерам, інвалідам, дітям);
- стаціонарна – у невідкладних випадках і наявності гострих захворювань, коли потрібна госпіталізація, цілодобове меднаблюдение, а також інтенсивне лікування;
- допомога амбулаторно-поліклінічного типу;
- невідкладна і швидка медична допомога – надається пунктами медичної допомоги, відділеннями (станціями) швидкої медичної допомоги на догоспітальному етапі, коли людина перебуває в стані, що загрожує його життю.
Безкоштовна медична допомога зазначених видів повинна здійснюється тільки тими методами лікування і діагностики, які дозволені українським законодавством. Відповідно до третьої частиною ст.49 Конституції України в закладах охорони здоров’я комунальної і державної власності медична допомога повинна надаватися на безкоштовній основі.
Рішенням Конституційного Суду закріплений перелік медичних послуг, які безоплатно в держустановах охорони здоров’я надаватися не можуть. До них відносять медогляд осіб перед отриманням наступних документів:
- на виїзд громадян за викликом родичів за кордон;
- дозвіл на право носіння та отримання зброї (винятком є військовослужбовці та посадові особи, яким законодавством дозволено носіння зброї);
- посвідчення на право керування транспортними засобами.
З об’єктивної сторони аналізованих правопорушення може проявлятися в озвучуванні вимоги, яке звернене до будь-якій особі, в т.ч. хворому, здійснити оплату вартості наданої медичної допомоги, яка відповідно до законодавства має надаватися на безкоштовній основі. Протиправним буде вважатися вимога оплати за надання будь-якого виду медичної допомоги в закладах охорони здоров’я комунального або державного типу, в т.ч. завуальоване вимога її оплати. До них відносять:
- здійснення добровільних внесків в створені будь-які медичні фонди,
- добровільно грошову пожертву,
- здійснення добровільної компенсації за надані медпослуги.
Важливо пам’ятати, що під склад аналізованого правопорушення підпадають тільки ті медичні послуги або медична допомога, які повинні надаватися в державі безоплатно. В іншому випадку склад злочину буде відсутнім.
Варто відзначити, що суб’єктом даного правопорушення може бути виключно спеціальний, тобто фармацевтичний або медичний працівник, який надає хворому певну медичну допомогу. Крім того, суб’єктами можуть бути службові особи вищевказаних установ охорони здоров’я, які самі вимагають оплати за надану медичну допомогу, або дають протиправні вказівки підлеглим на вимогу від хворих такої плати. Цікаво, що суб’єктами правопорушення, зазначеного в ч.2 ст.184-ї КК, можуть бути посадові особи вищевказаних закладів охорони здоров’я, органів МСУ (місцеве самоврядування) або органів державної влади, в підпорядкуванні або власності яких перебуває заклад охорони здоров’я.
Що робити, якщо Вам пред’явили звинувачення за ст.184 КК
Всім прекрасно відомо, що в Україні медична допомога в безкоштовному вигляді надається досить рідко, це закріплено в більшості своїй виключно на папері. Коли хворий потрапить на стаціонар до лікарні, то з’ясовується, що там практично нічого немає і необхідно самому закуповувати лікарські препарати і навіть трохи «зацікавити» лікуючого лікаря, щоб змінити до себе його ставлення.
Але бувають різні люди, які можуть поскаржитися на таку ситуацію в правоохоронні органи. Після досудового розгляду, в разі збору достатніх доказів, уповноваженому працівнику може бути пред’явлено відповідне обвинувачення. В такому випадку краще негайно звернутися в юридичну фірму «Турій та Партнери», кримінальний адвокат який комплексно підійде до вирішення даної проблеми і забезпечить всебічний захист клієнта зі збереженням кристально чистою лікарської репутацією. Тим більше що склад даного злочину досить формальний і вимагає твердих доказів для винесення обвинувального вироку, що буває в практиці застосування ст.184-ї КК вкрай рідко.
